Тема 6. Аналіз поведінки споживача на ринку

Від ординалістської до кардиналістської концепції.

1. Розширена бюджетна лінія.

2. Реакція споживача на зміну його доходу.

3. Реакція споживача на зміну цін товарів.

4. Розподіл ефекту на ефект заміщення та ефект доходу.

1.При купівлі якогось одного блага х₁, споживач вибирає його з усієї сукупності благ:

“благо-решта благ”.

В загальній формі бюджетне обмеження споживача має вигляд:

P₁x₁+P₂x₂+…+P_nx_n £ I, де І – бюджет.

С – витрати на решту благ

Р_х *Х + С£ І – розширене бюджетне обмеження.

Р_х *Х + С = І - рівняння розширеної бюджетної лінії.

Р_х – ціна блага Х;

С – витрати на всі інші блага.

Гранична норма заміни блага витратами на всі інші блага співпадає за абсолютною величиною з граничною корисністю блага в грошовій формі.

MRS_X,C= tg a = (I-C)/Х = (P_X*Х)/Х = P

MRS_X,C = P

Оптимальна кількість блага, яку людина намагається придбати характеризується тим, що гранична корисність цієї кількості благ збігається з ціною блага.

êMU_x ê= P

2. Із зміною доходу зростає кількість споживання даного блага.

Зміна доходу відображається зміщенням бюджетної лінії.

Якщо сполучити точки рівноваги при різних рівнях доходів, то одержимо криву “доход – споживання”.

Якщо сполучити точки “споживання за умов рівноваги” та доход, одержимо криву Енгеля.

Якщо крива “доход-споживання” відображає точки з координатами (х; с), то крива Енгеля – точки з координатами (х; І).

Крива Енгеля знаходиться завжди вище кривої “доход-споживання” і ці криві мають однаковий характер залежності від доходу:

- для нормальних благ вони зростають;

- для благ низької категорії спадають.

Функції Торнквіста.

Вчений запропонував спеціальні функції для трьох груп благ:

1) блага першої необхідності ;

2) блага другої необхідності;

3) блага розкошу.

Функція залежності попиту від доходу, для благ першої необхідності:

Х(І)=а₁І/(I+C₁),

a₁>0, I – доход, C₁>0

І ® ¥, х(І) ® а₁ (функція прямує до певного насичення даним благом)