Форми поведінки тварин.

Методи вивчення поведінки тварин.

Для вивчення поведінки тварин викорис­товують різні методи. Насамперед, широко застосовуютьметод спостереження за по­ведінкою тварин у природних умовах. При цьому досить докладно відмічають усі фор­ми поведінки і ведуть хронометраж, як довго тварини рухаються, стоять, лежать, прий­мають корм тощо. Існують ще різні експериментальні методи. Наприклад, ізольовано вирощують малят, це дає можливість з'ясувати, що в поведінці передається спадково, а що набувається протягом життя. Метод обхідного шляху полягає в тому, що тварині для досягнення мети дають можливість обійти одну або кілька перешкод. Метод лабі­ринтів дає змогу вивчати кмітливість тварин у пошуці виходу з лабіринта. Метод вживлення електродів у різні структури мозку дає можливість вивчати, які відділи мозку від­повідають за ту чи іншу поведінку. Радіотелеметрію використовують для вивчення ді­яльності серця, дихання, скорочення м'язів під час руху тварин. Поширений також ме­тод рухливих травних умовних рефлексів.

Види поведінки тварин класифікують за пристосу­вальним ефектом. Розрізняють поведінку статеву, батьківську, травну, захисну, дослід­ну, доміновану та ін.

На різних етапах еволюційного розвитку тваринного світу можна виділити такі при­роджені адаптивні (пристосувальні) реакції: таксиси, рефлекси та інстинкти. До набу­тих форм, більш мінливих, відносять навчання й мислення.

Таксиси — це найпростіша форма поведінки у найпростіших і багатоклітинних ор­ганізмів, що визначає взаємодію організму із середовищем. Наприклад, реотаксис — рух клітини проти течії рідини; хемотаксис — рух клітини до певної хімічної речовини.

Рефлекс — також вид адаптивної поведінки. Він є безумовною рефлекторною реак­цією організму на подразники, одним з головних видів адаптації в тваринному світі.

Інстинкт — складніша форма природженої поведінки, яка сформувалася в ході еволюційного розвитку даного виду. Інстинкт — це система складних ланцюгових без­умовних рефлексів, у якій кінець одного рефлексу зумовлює початок іншого. В процесі життя на інстинктивну поведінку нашаровуються численні умовні рефлекси.

Під час вивчення поведінки тварин велике значення має з'ясування питання, як здійснюється навчання тварин. Навчання — це процес набуття життєвого досвіду. Існує багато видів навчання. В основі усіх їх лежить вироблення умовних рефлексів різної складності. Найчастіше навчання здійснюється способом наслідування. Так, малята всіх видів тварин, наслідуючи дорослих тварин, набувають їх досвід.

За методом проб і помилок тварина здійснює різні пошукові реакції, щоб досягти мети. Коли одна з цих реакцій приводить її до мети, тварина завжди використовує її.

Певне значення в поведінці тварин мають орієнтовні реакції. У разі переведення в нове приміщення, появи незнайомих людей чи предметів тварини завжди озираються, прислухаються, принюхуються, обнюхують землю й предмети. Відповідно до даних орі­єнтування тварини поводяться певним чином. Особливе місце ці реакції посідають у по­ведінці молодих тварин. Дослідницька активність, наслідування рухів матері, інших тва­рин допомагає молодняку удосконалювати свої прийоми добування корму та інші необ­хідні для життя дії.

Важливу роль відіграє групова поведінка тварин. Поведінка тварин у групах визна­чається стадною ієрархією — порядком підкорення одних особин іншим за чітко визна­ченим ранговим місцем у групі. Така організація сприяє виживанню диких тварин у бо­ротьбі за існування.

Незважаючи на те що умови існування сільськогосподарських тварин змінилися, поведінка їх у разі групового утримання визначається стадною ієрархією. На чолі стада завжди стоїть ватажок. Тому під час формування груп тварин або їх перегрупування слід враховувати закони стадної ієрархії.

І.П.Павлов вважав, що тип нервової системи становить спадкову основу вищої нер­вової діяльності. Тваринам кожного типу нервової діяльності притаманні різні риси по­ведінки, зумовлені вихованням та умовами навколишнього середовища. Властивості нервової системи не визначають форм поведінки, однак вони є грунтом, на якому одні форми поведінки виробляються легко, інші — важче.

Утримання тварин і виробничі процеси потрібно організовувати з урахуванням особливостей поведінки тварин того чи іншого виду, добиватися вироблення у них різних умовних рефлексів, які формуються з перших днів життя. Так, у поросят можна ви­робити в перші дні їх життя умовний рефлекс на ссання певного соска свиноматки. В отарі овець ватажками зазвичай тримають кіз, оскільки у них швидко виробляються умовні рефлекси на словесні команди. Табунники для керування табуном коней вироб­ляють у них умовні рефлекси на певні словесні накази й свистки.

Нині в країні організовано багато великих птахофабрик, свинарських і молочних комплексів, де суттєво змінені умови утримання й годівлі тварин, що позначається на їх поведінці.

У промисловому тваринництві внаслідок значної щільності розміщення тварин, на­сичення комплексів різноманітною технікою різко збільшується фізіологічне наванта­ження на організм тварин, насамперед на їх нервову систему. Деякі тварини, особли­во з неврівноваженим і слабким типом нервової діяльності, не витримують таких наван­тажень. Продуктивність тварин падає і їх змушені вибраковувати. Тому для промисло­вого тваринництва слід відбирати тварин із сильним урівноваженим типом нервової системи, які здатні швидко адаптуватися до таких умов існування, стійкі до стресових станів і захворювань.

Усе це слід враховувати в селекційно-племінній роботі і розводити тварин з необ­хідними властивостями нервової системи.