Процес утворення умовного рефлексу.

Для вироблення умовного рефлексу потрібно подіяти спочатку умовним подразником, наприклад, засвітити лампочку, а по­тім дати корм — безумовний подразник. Таке поєднання умовного й безумовного по­дразників слід повторювати кілька разів, перш ніж утвориться стійкий умовний рефлекс і на засвічування лампочки виділятиметься слина. Спочатку внаслідок спільного засто­сування умовного й безумовного подразників у тварини виявляється орієнтовна реак­ція, або, як її називав І.П.Павлов, рефлекс "що таке?" Він виявляється в гальмуванні за­гальної рухової активності, повороті голови і очей у бік нового подразника, нашорошу­ванні вух, а також у зміні дихання та серцевої діяльності. В міру закріплення умовного рефлексу ця реакція послаблюється, а потім зовсім зникає. Надалі в міру повторного застосування умовного й безумовного подразників умовний рефлекс стає стійким.

Механізм утворення умовного рефлексу полягає в тому, що в корі великих півкуль замикається нервовий зв'язок між двома збудженими осередками: центром умовного і центром безумовного подразників. Центр безумовного подразника збуджується сильні­ше і притягує до себе збудження з центру умовного подразника. Так, умовний подраз­ник — дзвінок — збуджує рецептори внутрішнього вуха, збудження від яких по аферен­тних шляхах надходить у слуховий центр кори і збуджує його. Собаці дають їжу, яка збуджує рецептори ротової порожнини, збудження по аферентних нервах передається в центр слиновиділення довгастого мозку, а звідти — по еферентних нервах до слинних залоз, які починають виділяти слину. Одночасно збудження по аферентних шляхах пе­редається в харчовий центр кори великих півкуль і збуджує його. У корі виникає два збуджених центри: слуховий і харчовий. Сильніше збуджений харчовий центр притягує до себе збудження від слухового центру. Під час кожного підкріплення звуку дзвінка кор­мом збудження від слухового центру до харчового проходитиме все краще й краще — здійснюється второвування шляхів. Потім настає такий момент, коли діє тільки умовний подразник — дзвінок, і у собаки виділяється слина. Отже, у собаки утворився умовний рефлекс на дзвінок: збудження від слухових рецепторів, дійшовши до слухового цент­ру, второваними шляхами досягає харчового центру кори, потім низхідними шляхами спускається в центр слиновиділення довгастого мозку і по еферентних нервах потрапляє до слинних залоз, які починають виділяти слину (Мал.). Відцентровий шлях умовного рефлексу слинови­ділення залишається тим самим, що й безумовного, змінюється лише доцентровий шлях.

В утворенні умовного рефлексу значну роль відіграє ретикулярна формація голо­вного мозку. Під час збудження вона чинить активізуючий вплив на всю кору великих півкуль, що створює необхідні умови для замикання тимчасового зв'язку.

У процесі вироблення умовного рефлексу умовний подразник завжди повинен тро­хи передувати безумовному. Має значення і ступінь збудливості центру безумовного подразника: якщо собака нагодована, збудливість харчового центру буде зниженою і виробити умовний рефлекс у неї буде значно важче.

Для вироблення умовного рефлексу має значення сила умовного подразника. На слабкі подразники умовний рефлекс виробляється повільно.

Мал. Схема рефлекторної дуги безумовного й умовного рефлексів: елементи, що становлять дугу безумовного харчового слиновидільного ре­флексу: 1 — еферентні шляхи від смакових рецепторів; 2 — центр слиновиді­лення довгастого мозку; 3 — еферентні шляхи до слинної залози; 4 — харчо­вий центр кори; елементи, що становлять дугу умовного харчового слинови­дільного рефлексу; 5 — аферентні шляхи від слухових рецепторів; 6 — слухо­вий центр кори; 7-тимчасовий зв'язок між слуховим і харчовим центрами кори. Стрілки показують напрям руху імпульсів збудження

На надто сильний подраз­ник умовний рефлекс не утворюється, оскільки цей подразник спричинює позамежне гальмування.

Умовний рефлекс може утворюватися не лише на основі безумовного, а й на ос­нові добре закріпленого умовного рефлексу. Такий рефлекс називають умовним ре­флексом другого порядку.