Рух крові по великому та малому колах кровообігу.
Еволюція системи кровообігу.
Кровообіг та його значення для організму.
Тема заняття: Фізіологія крово- і лімфообігу
Лекційне заняття № 38.
Кровообіг— безперервний рух крові по системі порожнин серця і кровоносних судин, зумовлений скороченням серця. Кровообіг забезпечує газообмін між організмом і зовнішнім середовищем, обмін речовин, газів, гормонів між органами, тканинами й клітинами, гормональну регуляцію різних функцій організму як цілого. Серце і кровоносні судини (артерії, вени і капіляри) становлять систему органів кровообігу.
Питанням кровообігу цікавилися вчені ще у далеку давнину, проте зрозуміти принципи кровообігу довгий час не вдавалося. Лише в XVII ст. В.Гарвей (1578—1657) довів, що кров рухається по системі судин, які утворюють велике і мале кола кровообігу. Проте В.Гарвей не бачив капілярів, оскільки на той час іще не був винайдений мікроскоп, і тому він не міг мати повного уявлення про кровообіг як замкнену систему. М.Мальпігі в 1661 р. виявив за допомогою мікроскопа капіляри і тим самим підтвердив правильність висновків Гарвея.
Будова серця і судин змінювалася в процесі еволюційного розвитку (філогенезу). У риб серце складається з двох камер — передсердя і шлуночка. У амфібій у зв'язку з розвитком легень виникає нова система кровообігу, серце вже має три камери: два передсердя і один шлуночок. У ссавців і птахів серце розділене на дві половини, які не з'єднані між собою і складаються з двох передсердь і двох шлуночків. У них також є два кола кровообігу: велике і мале.
Велике коло кровообігу починається від лівого шлуночка серця, з якого виходить аорта. Потім вона розгалужується в органах і тканинах тіла до артерій різного діаметра, які переходять в артеріоли, артеріальні капіляри, венозні капіляри, венули і вени різного діаметра. Закінчується велике коло кровообігу в правому передсерді, куди впадають передня і задня порожнисті вени. Мале коло кровообігу починається від правого шлуночка серця легеневою артерією, яка розгалужується в легенях до капілярів і закінчується в лівому передсерді, куди впадають легеневі артерії.
4.Фізіологія серця.Серце — основний орган системи кровообігу в ссавців і птахів, воно є порожнистим м'язовим органом, який суцільною перегородкою розділений на праву і ліву половини.
Кожна половина серця складається з передсердя і шлуночка, що розділені перегородками, в яких є отвори з клапанами. У гирлі аорти і легеневої артерії розміщені півмісяцеві клапани. Клапанний апарат серця забезпечує течію крові тільки в одному напрямку, тобто від передсердь у шлуночки, а від них в аорту і легеневу артерію.
Міокард серця побудований з поперечносмугастої серцевої робочої м'язової тканини, клітинами якої є кардіоміоцити. Ці клітини мають форму волокна діаметром 10—15 і завдовжки 30—60 мкм, містять у своїй цитоплазмі багато спеціальних органел у вигляді тонесеньких ниток — міофібрил. У свою чергу, міофібрили складаються з темних і світлих смуг (дисків), які чергуються між собою, побудованих із скоротливих білків міозину і актину, що зумовлює поперечну смугастість цієї тканини.