Задня часткагіпофіза (нейрогіпофіз) виділяє – окситоцин, вазопресин.

Будова та топографія окремих залоз внутрішньої секреції.

У функціональному відношенні залози внутрішньої секреції поділяють на централь­ні і периферичні. До центральних залоз належать гіпофіз і епіфіз, а до периферичних — щитоподібна, прищитоподібна, надниркові, статеві залози. У свою чергу центральні за­лози внутрішньої секреції знаходяться під регулювальним впливом гіпоталамуса мозку.

Периферичні залози внутрішньої секреції в свою чергу поділяють на залежні від гормонів передньої частки гіпофіза і не залежні від неї. Від передньої частки гіпофіза залежить діяльність щитоподібної залози, кори надниркових залоз, сім'яників та яєчни­ків. Не залежать мозкова речовина надниркових і прищитоподібних залоз.

А) Гіпофіз (hypophysis), або мозковий придаток, — непарний орган яйцеподібної форми, який розміщується в ямці клиноподібної кістки черепа і входить до складу гіпо­таламуса проміжного мозку. У корів гіпофіз важить 3-4г в період вагітності він збільшується. Складається з чотирьох часток: передньої, туберальної, проміжної та задньої. Зовні гіпофіз оточений капсулою з щільної неоформленої сполуч­ної тканини. Під капсулою міститься паренхіма гіпофіза. Передня, туберальна та про­міжна частки становлять аденогіпофіз, паренхіма якого побудована з тяжів залозистого епітелію і сітки кровоносних судин. Задню частку гіпофіза називають нейрогіпофізом, паренхіма якого побудована з нервових клітин (нейроглії) і нервових волокон.

Аденогіпофіз виділяє комплекс гормонів, які регулюють діяльність інших ЗВС, ріст і статеве дозрівання а саме: соматотропін, тиреотропний, адренокортикотропний, фолікулостимулюючий, лютеїнізуючий, та лактотропнийгормони. Гормони нейрогіпофіза звужують судини, підвищують артеріальний тиск, зменшують сечовиділення.

Туберальна та проміжна частка виділ. - меланотропін, інтермедин –який впливає на утворення пігменту в клітинах шкіри риб, амфібій, рептилій.

Б) Епіфіз (epiphysis), або шишкоподібна залоза, — невеликий конусоподібної фор­ми орган, що міститься в епіталамусі проміжного мозку між півкулями великого мозку і мозочком. Довжиною до 1см масою до 0,5г.

Зовні епіфіз вкритий сполучнотканинною капсулою, під якою міститься паренхіма у вигляді нейрогліальних клітин. У епіфізі утворюється велика кількість біологічно актив­них речовин, у тому числі фактор, що гальмує вироблення рилізинг-гормонів гіпотала­мусом, а через них гальмується й діяльність гіпофіза та периферичних ЗВС.

Епіфіз виділяє гормони: мелатонін, серотонін, гістамін.

В) Щитоподібна залоза (glandula thyroidea) лежить з боків перших кілець трахеї по­заду щитоподібного хряща гортані і складається з двох часток, з'єднаних між собою тонким перешийком. У ВРХ завдовжки 6-7см маса 15-42г, у коня довжина 3,5-4см, маса 12-40г, свині довжина 4-5см, маса 12-40г. Зовні її оточує сполучнотканинна капсула, під якою міститься па­ренхіма. Вона складається з пухирців (фолікулів), стінки яких побудовані з кубічного секреторного епітелію. Порожнина фолікулів заповнена секретом — колоїдом, де міс­тяться гормони, які регулюють окисні процеси в організмі, підвищують обмін речовин і енергії, утворення теплоти, посилюють розщеплення білків, жирів, вуглеводів, впливають на ріст і розвиток тварини а саме: тироксин, трийодтиронін, тиреокальцитонін.

Для синтезу гормонів щитоподібної залози потрібен мікроелемент йод.

Г) Прищитоподібні залози (glandula parathyroidea) — це органи розміром з прося­не зернятко, які розміщуються біля щитоподібної залози або лежать на самій залозі під її капсулою. Зовні ця залоза вкрита сполучнотканинною капсулою, від якої всередину відходять перегородки. Паренхімою є тяжі епітеліальних клітин, які утворюють паратгормон. Цей гормон збільшує вміст кальцію в крові, посилює всмоктування каль­цію в кишках. У ВРХ довж-0,8-1,2см, коня-довж-1-1,3см, маса-0,29-0,31г, свині-довж-0,1-0,4см, маса - 0,05-0,4г

Д) Надниркові залози (glandula suprarenales) — невеликі парні органи овальної або бобоподібної форми, що містяться біля нирок. У ВРХ- довж-4-6см маса-13-14г, кінь-довж-4-9см, маса-5-41г, свиня-довж-5-8см, маса-3-6г. Зовні вони оточені сполучнотканинною капсулою, під якою розміщені два шари паренхіми: кірковий і мозковий.

Кірковий шар складається з тяжів епітеліальних клітин, які утворюють три зони: клубочкову, пучкову й сітчасту.

Клітини клубочкової зони виробляють гормони мінералокортикоїди, які регулюють в організмі водно-мінеральний обмін.

Клітини пучкової зони синтезують гормони глюкокортикоїди.

Клітини сітчас­тої зони синтезують статеві гормони — андрогени.

Мозковий шар надниркових залоз складається з видозмінених нервових клітин, які синтезують два гормони — адреналін і норадреналін.

Е) Параганглїі — невеликі, найчастіше кулястої форми утвори, за будовою подібні до мозкової речовини надниркових залоз, складаються з хромафінних клітин. Параганглії розміщені уздовж черевної аорти у вигляді вузликів. Найчастіше трапляється каротидний параганглій, який лежить у місці поділу загальної сонної артерії на внутрішню й зов­нішню сонні артерії.

Є) Підшлункова залоза є секреторною та інкреторною залозою. Панкреатичні ост­рівці (острівці Лангерганса) виділяють гормони — глюкагон та інсулін.

Ж) Яєчники крім репродуктивної, виконують інкреторну функцію, виробля­ючи статеві гормони. У яєчнику цю функцію виконують інтерстиціальні клітини, вони утворюють гормони естроге­ни. Крім того, в ньому буває тимчасова залоза внутрішньої секреції — жовте тіло, яке складається з лютеоцитів, що розвиваються з фолікулярних клітин, і виділяє гормон про­гестерон. У запліднених тварин жовте тіло функціонує майже впродовж усього періоду ва­гітності. Після родів воно розсмоктується і замінюється сполучнотканинним рубцем.

З) Сім'яники мають у сполучнотканинній стромі великі залозисті клітини — інтерсти­ціальні, які виробляють чоловічий статевий гормон -тестостерон.

И) Тимус (загрудинна залоза) – знаходять лише в молодих, краще в новонароджених тварин. Розміщується у грудній порожнині від 1- до -5 ребра під трахеєю.