Тема: Периферична нервова система

Оболонки і судини головного та спинного мозку.

Головний та спинний мо­зок зовні оточені трьома оболонками: твердою, павутинною і м'якою. Це сполучнотка­нинні утвори, які виконують захисну функцію.

Тверда (зовнішня) оболонка вистилає порожнину черепа, опускається в хребетний канал і там продовжує вкривати спинний мозок. Ця оболонка, побудована з щільної сполучної тканини. На від­міну від спинного мозку, тверда оболонка головного мозку зростається з окістям чере­па, і тому тут епідурального простору немає. Між твердою та павутинною оболон­ками є субдуральний простір, заповнений спинномозковою рідиною, однією з функцій якої є захист мозку від струсів.

Павутинна (середня) оболонка побудована з пухкої сполучної тканини, тонка, безсудинна, з обох боків вистелена ендотелієм і відокремлена субдуральним і субарахноїдальним просторами від інших мозкових оболонок.

М'яка, або судинна (внутрішня), оболонка щільно зростається з мозком, входячи в його борозни й щілини, а також у мозкові шлуночки, де формує судинні покришки. Су­дини м'якої оболонки живлять головний та спинний мозок.

Усередині головного мозку міститься система порожнин, які звуться шлуночками мозку: у великих півкулях — правий і лівий бокові шлуночки; позаду від них — непарний кільцеподібний третій шлуночок, який через мозковий (сільвіїв) водопровід з'єднується з четвертим шлуночком, що лежить між мозочком і довгастим мозком. Усі мозкові шлу­ночки отворами сполучаються один з одним і заповнені мозковою рідиною, яка є внут­рішнім середовищем мозку, захищає його від ушкоджень, регулює внутрішньочерепний тиск, виконує захисну функцію.

До головного мозку кров надходить внутрішніми сонними (у великої рогатої худоби — внутрішніми щелепними) артеріями. Спинний мозок живиться кров'ю, яка надходить до нього по гілках, що відгалужуються від хребтових, міжреберних, поперекових і крижових артерій.

Самостійна робота студентів.

Периферична нервова система складається з черепномозкових, спинномозкових нервів вегетативної нервової системи, спинномозкових гангліїв, а також з нервових за­кінчень в органах і тканинах організму.

1.Будова нерва.

Нерв (nervus) — це сукупність нервових волокон, оточених обо­лонками, що з'єднують ЦНС з органами та частинами організму. Нерви мають вигляд білих тяжів різної товщини.

Нервові волокна в нерві оточені тонкою сполучнотканинною оболонкою — ендонервієм, пучки нервових волокон оточені пухкою сполучною тканиною і судинами, що тут проходять, — периневрієм, а весь нерв зовні оточений щільною сполучною тканиною — епіневрієм.

За виконуваними функціями нерви поділяють на чутливі, рухові та змішані. Пере­важна більшість нервів- змішані.

Закономірності нервів:

1) усі нерви парні і роз­міщуються сегментарно, відповідно до сегментарності тіла тварини;

2) нерви йдуть до органів найкоротшим шляхом у складі судинно-нервових пучків; 3) нерви, як судини, утворюють сплетення, але на відміну від судин нерви та їх гілки обмінюються нервови­ми волокнами, які між собою не з'єднуються.

2.Спинномозкові ганглії нервові вузли овальної форми, розміщені обабіч спинно­го мозку на дорсальних корінцях спинномозкових нервів і навколо головного мозку на чутливих черепномозкових нервах. Ганглії — це скупчення тіл чутливих нейронів, оточе­них зовні сполучнотканинною капсулою. Дендрити цих нейронів ідуть на периферію в складі спинномозкового нерва і проводять збудження від рецепторів стінок тіла, шкіри, кінцівок та внутрішніх органів, а їх ак­сони в складі дорсального корінця спинномозкового нерва заходять у спинний мозок.

Крім спинномозкових гангліїв, в організмі є ще вегетативні (парасим­патичні і симпатичні) нервові ганглії (вузли).

Симпатичні ганглії — скупчення тіл нейронів у нервах і нервових сплетеннях симпатичної нервової системи.

Парасимпатичні ганглії — це скупчення нейронів у нервах та нервових сплетеннях парасимпатичної нервової системи. Ці ганглії розміщені здебільшого в стінках внутрі­шніх органів.

Мал. 3.Схема розгалуження нервів що відходять від спинно­го мозку:

1— біла речовина спинного мозку; 2— сіра речовина спинного мозку 3— дорсальні роги; 4 — бокові роги;5 — вентральні роги; 6 — дорсальні чутливі корінці; 7 — вентральні рухові корінці; 8 — спинномозковий вузол у дорсальних корінцях з нервовими клітинами; 9 — пограничний симпатичний стовбур; 10 — спинномозкові нер­ви; 11 — передвузлові білі сполучні гілки; 12 — завузлові сірі сполучні гіл­ки; 13-хребтові вузли симпатичного стовбура; 14-шкіра; 15-чутливі волокна від шкіри; 16-чутливі волокна від внутрішніх органів; 17-поперечносмугасті м’язи; 18-ефекторні або рухові волокна до поперечносмугастих м’язів;19-гладкі м’язи судин; 20-нервові волокна до гладких м’язів судин; 21-шкірні залози; 22-секреторні нервові волокна; 23-передхребтовий вузол; 24-завузлові волокна; 25-нутрощі.

 

3.Спинномозкові нерви (nervi spinales)це парні нерви, що відходять від кож­ного сегмента спинного мозку крізь міжхребцеві отвори (мал. 3.). За розміщенням по­діляються на шийні, грудні, поперекові, крижові й хвостові. Кожний спинномозковий нерв утворюється з'єднанням двох корінців: дорсального (чутливого) і вентрального (рухового), тому за функцією всі спинномозкові нерви є змішаними.

 

Кількість спинномозкових нервів відповідає кількості кісткових сегментів у хребті, за винятком шиї, де є не сім, а вісім пар нервів, і на хвості — п'ять-шість пар.

Дорсальний корінець нерва утворюється аксонами чутливих нейронів.

Вентральний корінець нерва утворюється аксонами рухових нейронів.

Після виходу з хребтового каналу крізь міжхребцеві отвори кожний спинномозко­вий нерв поділяється на такі основні гілки: дорсальну, вентральну та зворотну.

Дорсальні гілки іннервують шкіру і дорсальну групу м'язів хребта, а вентральні — шкіру та вентральну групу м'язів шиї, грудної клітки та черева.

Зворотні гілки іннервують мозкові оболонки спинного мозку.

А)Шийні нерви (nenri cervicales) — це 8 пар спинномозкових нервів, які відходять від шийного відділу спинного мозку. Перша пара нервів відходить попереду першого (атланта), а восьма пара — позаду сьомого шийного хребця. Дорсальні гілки цих нер­вів іннервують шкіру і дорсальні м'язи шиї, вентральні гілки — шкіру та вентральні м'я­зи шиї. Часто вентральні гілки утворюють сплетення. Зі сплетень вентральних гілок V, VI і VII пар шийних нервів утворюється діафрагмальний нерв, що іннервує діафрагму. Вентральні гілки трьох останніх шийних нервів беруть участь у формуванні плечового сплетення.

Б)Грудні нерви (nenri thoracales) — це парні нерви, які відходять від грудного відді­лу спинного мозку, їх кількість відповідає кількості грудних сегментів. Дорсальні гілки грудних нервів іннервують шкіру та дорсальні м'язи хребта, а вентральні гілки — міжре­берні нерви — іннервують стінку грудної клітки. Вентральні гілки І і II пар грудних нервів входять до скла­ду плечового сплетення (мал. 3).

В)Поперекові нерви (nervi lumbales) — це парні нерви, які відходять від попереко­вого відділу спинного мозку. їх кількість відповідає числу поперекових хребців. До­рсальні гілки цих нервів іннервують шкіру та м'язи — розгиначі попереку, а вентральні гілки утворюють поперекове нервове сплетення (мал. 4).

Г)Крижові нерви (nervi sacrales) — це парні нерви, які відходять від крижового від­ділу спинного мозку. Вони ді­ляться на дорсальні та вентральні гілки. Дорсальні гілки іннервують шкіру сідничної ді­лянки, а вентральні — формують крижове нервове сплетення (мал. 4).

Д)Хвостові нерви (nervi caudales) — це п'ять-шість пар нервів, що відходять від зад­нього кінця спинного мозку та іннервують шкіру і м'язи хвоста. Дорсальні гілки утворюють дорсальне хвостове нервове сплетення, а вентральні гілки — вентральне.