Будова і топографія матки.
Будова і топографія яйцепроводів.
Яйцепроводи,або маткові труби (oviductus), — тонкі довгі звивисті трубки, що містяться в яйцепровід-ній складці і з'єднують яєчник з рогом матки. В яйцепроводах відбувається дозрівання яйцеклітин, їх запліднення сперматозооном і утворення зиготи, дроблення зиготи. Довжина яйцепроводу в кобили становить 10— ЗО см, у корови — 20—30, у свині — 15—30, у вівці — 15— 20 см. Починається яйцепровід широкою лійкою, на дні
якої знаходиться черевний отвір. Краї лійки порізані — це так звана бахрома яйцепроводу. Другий кінець яйцепроводу без різких меж переходить у ріг матки.
Стінка яйцепроводу складається з трьох оболонок; слизової — внутрішньої, м'язової — середньої і серозної — зовнішньої. Слизова оболонка вистелена одношаровим циліндричним миготливим епітелієм, серед клітин якого зустрічаються клітини з війками на кінці і безвійчасті секреторні клітини, які виробляють слиз.
Завдяки мерехтінню війок епітелію здійснюється переміщення по яйцепроводу яйцеклітини та зиготи. Цьому сприяє також скоротливість м'язової оболонки, що складається з гладенької м'язової тканини.
Серозна оболонка побудована з одношарового плоского епітелію.
Матка (uterus, metra) — порожнистий орган, в якому розвивається зародок і плід. Розрізняють чотири типи маток: подвійна — у гризунів, слона; двороздільна — у деяких гризунів; дворога — у жуйних, кобил, свиней, сук, у ній розрізняють два роги, тіло та шийку; проста — у приматів, у ній рогів немає.
Стінка матки також побудована з трьох оболонок: слизової, м'язової і серозної. Слизова оболонка — ендометрій — вкрита одношаровим циліндричним епітелієм, що виробляє слиз. Серед клітин цього епітелію зустрічаються війчасті клітини, яких досить багато в слизовій оболонці рогів матки. У підслизовій основі розміщені численні маткові трубчасті залози, секрет яких використовується для живлення зародка на ранніх етапах його розвитку, а також сітка кровоносних судин. У жуйних слизова оболонка утворює під час вагітності випини — карункули, які з'єднуються з ворсинками хоріона плода — котиледонами. У ділянці каналу шийки матки слизова оболонка утворює складки, поздовжні — у кобил і корів; хвилеподібні — у свиней.
М'язова оболонка — міометрій — складається з трьох шарів гладенької м'язової тканини: зовнішнього і внутрішнього — м'язових і середнього — судинного. Внутрішній м'язовий шар у стінці шийки утворює сфінктер. Скорочення м'язової оболонки сприяють виведенню плода та плідних оболонок (посліду) з матки під час родів.
Серозна оболонка — периметрій — побудована з одношарового плоского епітелію з прошарком пухкої сполучної тканини, вкриває матку зовні і утворює маткову зв'язку, яка прикріплюється до хребта і підвішує матку.
У кобил дуже розвинене тіло матки, воно довге, а роги, навпаки, короткі і дугоподібно зігнуті. Шийка товстостінна, циліндрична, її задня частина виступає в піхву втулко-подібно.
У жуйних тварин роги матки загострені йзігнуті подібно до полозів саней. Тіло матки відносно коротке. Шийка матки товстостінна, виступає в піхву і має на слизовій оболонці складки.
У свиней роги матки дуже довгі, досягають 2—3 м і утворюють численні петлі, подібні до петель кишок. Тіло матки коротке (до 5 см). Шийка без різких меж переходить у піхву, її слизова оболонка утворює досить великі складки — виступи.
У сук роги матки довгі, тонкі й прямі, розходяться у вигляді вилки. Тіло матки коротке, шийка матки також коротка та товстостінна, різко виступає в піхву і має на слизовій оболонці поперечні й поздовжні складки.
Невагітна матка розміщується більшою своєю частиною в черевній порожнині під прямою кишкою й над сечовим міхуром. У період вагітності матка збільшується в об'ємі і опускається в черевну порожнину, а після родів набуває попереднього розміру.