Будова і топографія стравоходу.
Тема: Будова глотки.
Глотка — pharynx-розміщена між ротовою й носовою порожнинами та входом у стравохід і гортань. Це порожнистий орган. Через непарний отвір — зів — переміщується кормова грудка з ротової порожнини в глотку й стравохідний отвір. Крізь парні отвори — хоани- повітря з носової порожнини надходить у глотку і гортань. Поблизу хоан, у бічних стінках глотки, знаходиться парний глотковий отвір слухової трубки - ostium pharyngeum tubae auditivae, який веде в порожнину середнього вуха. Каудально з глотки беруть початок отвори в стравохід і гортань. Отже, в глотці перехрещуються дихальний і травний шляхи.
Зсередини глотка вкрита слизовою оболонкою, зовні — фасцією і пухкою сполучною тканиною, яка зв'язує її з прилеглими органами. Характер слизової оболонки в різних частинах глотки суттєво відрізняється: слизова оболонка носоглотки вистелена миготливим епітелієм, а ротової і язикової частин — багатошаровим плоским епітелієм. Під час проходження кормової грудки з ротової порожнини в стравохід надгортанник закриває вхід у гортань, при цьому м'яке піднебіння піднімається, і закриває вхід у верхні дихальні шляхи.
Серед значної кількості м'язів глотки, які забезпечують ковтання кормової грудки, виділяють групи м'язів-стискачів і м'яз — розширювач глотки.
Ростральний (констриктор) стискач глотки — m. constrictor pharyngis rostralis — складається з піднебінно-глоткового і крилоглоткового м'язів. Підтягує глотку вперед.
Середній (констриктор) стискач глотки — m. constrictor pharyngis medius — складається з ріжково-глоткового і хрящоглоткового м'язів.
Каудальний (констриктор) стискач глотки — m. constrictor pharyngis caudalis — складається з шилоглоткового і перснеглоткового м'язів.
Середній і каудальний стискачі глотки проштовхують кормову грудку в стравохід.
щитоподібного хряща.
Самостійна робота студентів.
Стравохід — oesophagus — є продовженням травної трубки. Через стравохід їжа надходить у шлунок. Стравохід належить до трубчастих органів і поділяється на шийну, грудну й черевну частини.
У шийній ділянці стравохід лежить над трахеєю. У середнїй третині шиї стравохід змішується на ліву поверхню трахеї, створюючи невеликий вигин. Саме в цій частині можна пропальпувати стравохід і спостерігати проходження кормової грудки. При вході в грудну порожнину стравохід випрямляється і розміщується на дорсальній поверхні трахеї. Грудна частина стравоходу розміщується на дорсальній поверхні трахеї. Черевна частина стравоходу коротка (кілька сантиметрів), відразу за діафрагмою відхиляється вліво і входить у шлунок.
Стравохід має неоднаковий просвіт і товщину стінок на всьому протязі. Слизова оболонка стравоходу вистелена багатошаровим плоским епітелієм, білуватого кольору. На поверхні слизової оболонки відкриваються численні слизові залози, які розміщені по всій його довжині (собака, свиня). М'язова оболонка досить товста і складається в основному з двох шарів: внутрішнього — колового і зовнішнього — поздовжнього.
У тварин, в яких їжа може повертатися назад із шлунка в ротову порожнину (жуйні, собака), м'язова оболонка складається переважно з посмугованої м'язової тканини.
У великої рогатої худоби стравохід відносно широкий, однак стінки його тонкі. Перед входженням у рубець він розширюється.
У коня стравохід вузький, має товсті стінки, які особливо потовщуються перед входом у шлунок. Стравохід на рівні 13-го ребра проходить крізь отвір діафрагми в черевну порожнину і входить у шлунок, не розширюючись.
Усвині стравохід широкий, у початковій і кінцевій частинах дещо розширений. В місці переходу в шлунок він лійкоподібно розширюється.
У собаки стравохід починається від глотки добре вираженим стравохідним присінком з дрібними поздовжніми складками. На своєму протязі він формує два звуження і два розширення.