Основні етапи опрацювання соціологічного матеріалу та їх характеристика

КОМПЛЕКСНЕ КОНТРОЛЬНЕ ЗАВДАННЯ № 15

Демографічний вибух та його соціоекономічні наслідки

Демографічний вибух — різке прискорення кількісного зростання світового населення. Почався він у 1950-х pp. Коли зниження смертності значно випереджає зниження народжуваності, то це приводить до прискореного збільшення чисельності населення, неузгодженого з об'єктивними вимогами соціально-економічного розвитку суспільства. Перевищення числа народжень над числом смертей досягає великих розмірів. Які ж наслідки демографічного вибуху? Безконтрольне зростання народонаселення світу рано чи пізно в змозі перемогти хаос світову економіку, що зробить непотрібною боротьбу з бідністю і голодом, призведе до виснаження природних ресурсів і до фатальних політичних потрясінь. Головний наслідок швидкого зростання населення полягає в тому, що якщо в Європі демографічний вибух слідував за економічним зростанням і змінами в соціальній сфері, то в країнах різке прискорення темпів зростання населення випередило модернізацію виробництва і соціальної сфери. Швидке зростання чисельності населення в умовах переважання в економіці відсталого сільського господарства з вкрай низькою продуктивністю праці погіршує і без того складні проблеми зайнятості, забезпечення продовольством, освіти, екології. У багатьох країнах відбувається надмірне «перенаселення» традиційного сектора, особливо сільського господарства. Тим часом швидке зростання населення зменшує можливості накопичення, тому темпи розвитку капіталомістких галузей, насамперед промисловості, відстають від припливу сільської робочої сили в неаграрные галузі. Демографічний вибух призвів до посиленої концентрації трудових ресурсів світу в країнах, де у 80 - 90-е рр. чисельність робочої сили зростала в п'ять - шість разів швидше, ніж у промислово розвинених. При цьому 2/3 світових ресурсів робочої сили зосереджено в країнах з найнижчим рівнем соціально-економічного розвитку.

У зв'язку з цим одним з найважливіших аспектів глобальної демографічної проблеми в сучасних умовах є забезпечення зайнятості і ефективного використання трудових ресурсів країн, що розвиваються. Рішення проблеми зайнятості в цих країнах можливо шляхом створення нових робочих місць у сучасних галузях їх економіки, так і збільшення трудової міграції в промислово розвинені і більш багаті країни.

Мета опрацювання й аналізу зібраної первинної соціологічної інформації полягає в кількісній оцінці впливу різних чинників на розвиток соціальних процесів у різних сферах суспільства. Первинну соціоло- гічну інформацію можна опрацьовувати вручну і за допомогою ЕОМ з використанням різних методів економіко-математичної статистики: простих і комбінованих групувань, розрахунків середніх величин, регресивного, кореляційного і факторного аналізу. Опрацьовану інформацію може бути подано в таблицях, графіках, діаграмах, рисунках, схемах, які дають змогу інтерпретувати зібрані дані, аналізувати й виявляти певні залежності, робити висновки, розробляти рекомендації.

В соціології використовується кілька методів дослідження. Але найбільш поширеним і широко застосовуваним є опитування. Таким чином, обробка соціологічних даних передбачає обробку даних, отриманих за допомогою анкет.

Здійснюється воно за етапами:

1. Сортування зібраних анкет. Мета - вибрати тільки точно і правильно заповнені анкети (90% вірні).

2. Технічна обробка анкет. Понад 100 анкет - обробляє комп'ютер, менше 100 - можливий і людина. · Визначення середньо арифметичних показників; · Визначення процентних показників;

· Побудова ранжованих рядів за ознакою убування від більшого до меншого; · Створення угруповань (поділ ранжованих рядів на 3 групи: високі, середні, низькі);

Визначення модальних значень по кожному з питань модальний ознака - ознака, що отримав найвищі показники); · Визначення медіани (медіана - показник ранжированого ряду, що знаходиться по середині і розділяє його на дві частини); · Визначення кореляційних ознак (показники, що характеризують залежність одних явищ від інших). Наприклад: вік - характер дозвіллєвої діяльності; підлога - улюблені заняття.

3. Побудова графіків, діаграм і складання таблиць.

4. Інтерпретація, об'єднання та опис результатів, отриманих у ході обробки матеріалів.

Написання рекомендацій, спрямованих на вдосконалення КДД.