Економічна модель підприємства

Структуризація підприємства

Підприємствоє складною виробни­чою системою, між елементами (підрозділами) якої існують зв'язки, опосередковані економічни­ми інтересами.

В економічній теорії існує кілька концепцій підприємства, кожна з яких акцентує увагу на певних особливостях підприємства:

1) Неокласична теорія розглядає підприємство як цілісний об'єкт, який залучає вихідні ресурси у виробництво та перетворює їх у продукцію. Модель підприємства відображає залежність результатів виробництва від розміру та співвідношення витрачених факторів. Поведінка підприємства визначається обсягом і структурою залучених ресурсів та виробленою продукцією. Дана модель підприємст­ва на сьогодні є базовою, загально­визнаною концепцією.

2) Інституціональна теорія розглядає підприємство як організацію, що створена людьми для ефективнішого викорис­тання обмежених ресурсів. Тобто існування підприєм­ства пов'язується з перевагами, які воно забезпечує у процесі виготовлення продукції порівняно з її виробництвом без організації підприємства. Поведінка підприємства характеризується особливостями укладання та виконання конт­рактів із зовнішніми організаціями і працівниками.

3) Еволюційна теорія розглядає підприємство як об'єкт системи, яку порі-внюють з біологічною популяцією. Пове­дінка підприємства обумовлена еволю-ційними реакціями на вплив середови­ща. У процесі функціонування підприєм-ства та його взаємодії з іншими суб'єктами формуються тра­диції та процедури прийняття рішень, прави­ла реагування на зміни середовища. Характерним для даної концепції є системне уявлення про підприємство як двоїстий об'єкт: з одного боку, підприємство є членом ділової спільноти і перебу­ває під впливом її еволюції, з іншого боку - йому притаманні власні традиції у визначенні напрямків діяльності, обсягів і про­порцій залучення ресурсів.

4) Підприємницька модель ґрунтується на уявленні про підприємство як сферу реалізації підприємницької ініціативи та наявних у підприємця ресурсів. По­ведінка підприємства є результатом взаємодії мене­джерів усіх рівнів.

Кожна з концепцій розглядає підприємство лише під одним ракурсом. Основою узагальненої теорії підприємства є концепція підприємства як цілісного економічного суб'єкта, який поєднує у часі та просторі різні соціально-економічні процеси та отримує ефект шляхом викорис­тання системних мультиплікативних ефектів.

Підприємство - це складна відкрита виробничо-господарська і соціальна система, яка:

- складається із взаємозалежних частин (виробництв, цехів, ді­льниць, служб тощо), діяльність яких впливає на кінцевий ре­зультат виробництва;

- взаємодіє із зовнішнім оточенням, з якого надхо­дять необхідні фактори виробництва та в якому реалізуються результати виробництва;

- здійснює діяльність, спрямовану на задоволення потреб су­спільства;

- має властивості, що притаманні складним відкритим системам: здійснює певні процеси протягом життє­вого циклу продукції; реагує на зміну зовнішнього оточення і самостійно забезпечує свій розвиток; поєднує властивості цілісності та відокремленості.

Кінцевими цілями виробництва є створення товарів для задоволення пот-реб суспільства і потреби людини в пра­ці. Для досягнення цих цілей необхідні виробничі факто­ри (предмети праці, засоби праці, земля, праця, інформація).

В сучасних умовах підприємства мусять вирішувати наступні завдання:

- організація виробничої кооперації і науково-технічної спів­праці;

- забезпечення збалансованості діяльності за стадіями життє­вого циклу продукції;

- створення нових механізмів інвестування для розширення та науково-технічного розвитку виробництва;

- досягнення узгодженості інтересів держави і власників під­приємств;

- створення на підприємствах внутрішнього ринку робочої си­ли;

- включення підприємств до глобальної мережі інформації та подолання труднощів науково-технічного розвитку виробництва.

Основні аспекти системної побудови та функціонування підприємства:

1) з виробничо-технічного погляду підприємство являє собою техніко-технологічний комплекс, систему робочих машин та ме­ханізмів, які відповідають його потужності та видам виготовляємої продукції, послуг;

2) організаційно підприємство є виробничою одиницею еконо­міки з пев-ною внутрішньою структурою, зовнішнім ото­ченням, закономірностями функ-ціонування та розвитку. Організаційна система охоплює виробничу та організа-ційну структуру управління підприємством та його підрозділами, зв'язки між виробництвом та управлінням, підприємством і зовнішніми організаціями;

3) з соціального погляду підприємство – це соціальна підсисте­ма суспіль-ства, завдяки якій взаємодіють суспільні, колективні й особисті інтереси;

4) економічно підприємство є виокремленою ланкою промисло­вості, яка визначається певною господарською, фінансовою, еко­номічною самостійністю. Економічна система підприємства охо­плює економічні відносини підприємства з державою, ринковою інфраструктурою, постачаль­никами, споживачами продукції, населенням, а також внутрішні відносини між підрозділами підприємства та апаратом управління. Таким чином, підприємство є відкритою системою з відносно стабільною внутрішньою структурою та складною системою взаємозв'язків із зовнішнім оточенням;

5) з інформаційної точки зору підприємство - складна динаміч­на система, яка характеризується великим обсягом, інтенсивніс­тю та різноспрямованістю інформаційних зв'язків між підсисте­мами й елементами, а також зовнішнім оточенням. Інформаційна підсистема підприємства охоплює планову, звітну, нормативно-технічну документацію, а також різноманітну інформацію, яка характеризує стан і рух компонентів підприємства;

6) в екологічному аспекті підприємство - це виробничо-еко­логічна система, яка взаємодіє із зовнішнім оточенням шляхом матеріально-енергетичного обміну:

7) з точки зору адміністративно-правового статусу підприємство є юридичною особою з установленими держа­вою в законодавчому порядку правами та обов'язками.

Як система підприємство може перебу­вати у двох станах: стійкому та нестійкому.

Стійкий стан характеризується ритмічним випуском продукції та існуванням попиту на неї, рівномір­ним процесом виробництва в усіх підрозділах, належним матері­ально-технічним та кадровим забезпеченням, нормальним психо­логічним кліматом у колективі.

Нестійкий стан характеризується порушеннями у виробничо­му процесі, неритмічним випуском продукції та незадовільним попитом на неї, несвоєчасним матеріально-технічним постачан­ням, незадовільним психологічним кліматом. Стійкий стан виробництва забезпечується головним чином створенням адекватної та ефективної системи управління.