Поняття та сутність конституційного ладу України.

ТЕМА 3. ОСНОВИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ЛАДУ УКРАЇНИ.

1. Поняття та сутність конституційного ладу України.
2. Конституційні основи суспільного ладу України.
3. Конституційні основи державного ладу України.
4. Державні символи і відзнаки України.

Конституційний лад — це встановлений Основним Законом порядок організації і функціонування інститутів держави і суспільства, система суспільних відносин, що гарантуються, забезпечуються і регулюються законами, прийнятими відповідно до Конституції.

До основ державного ладу юридична наука відносить вихідні принципи організації і діяльності держави та її інститутів. Йдеться насамперед про юридичний статус і повноваження глави держави, органів законодавчої, виконавчої та судової влад, правоохоронних та інших передбачених основним законом органів, які реалізують основні функції держави.

Конституційний лад кожної країни має свої особливості, які залежать від розвитку суспільства, держави і права; законодавчо встановленого співвідношення суспільства і держави, змісту її діяльності; демократичних традицій; рівня політичної і правової культури суспільства та інших чинників. Значною мірою конституційний лад залежить від форми державного правління і політичного режиму, які безпосередньо впливають на рівень демократичності суспільного життя і правової системи, повноту законодавчого закріплення прав і свобод людини і громадянина, ефективність механізму їх забезпечення і захисту.

Світова юридична наука і практика конституціоналізму визначили принципи, яким повинен відповідати прогресивний конституційний лад, провідними серед яких зазвичай вважаються: демократизм, суверенність, гуманізм, реальність, гарантованість.

У цьому аспекті розділ І Конституції України «Загальні засади» є провідним у структурі Основного Закону і має особливе значення не тільки для галузі конституційного права, а й всієї системи національного законодавства і правової системи в цілому. Україна стверджується як демократична, соціальна і правова, тобто конституційна держава, в якій людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

Безперечно, найбільш важливим предметом свого регулювання Конституція має насамперед засади конституційного ладу, які й зумов­люють його конституційну природу. Цими засадами є соціально-моральні установки і політико-правові правила розумної та справед­ливої організації суспільства, які обов'язково мають перебувати під захистом держави.

Якщо конституційний лад — це сукупність соціальних відносин, то його засади — це система конституційно закріплених принципів, що визначають зміст самого конституційного ладу.

Засади конституційного ладу країни відображають прагнення лю­дини й суспільства до щастя, добра, справедливості, свободи, рівності, солідарності, гуманізму, демократії та порядку. У засадах конституцій­ного ладу, як правило, закріплюється суспільний ідеал.

Ключове значення має положення про верховенство людини над державою. У засадах конституційного ладу має бути відображений принцип обмеження держави, над якою превалює право і народний суверенітет, тобто саме вони мають верховенство.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції і мають їй відповідати.

Суттєвими аспектами конституційного ладу є республіканська форма правління, а також здійснення влади на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову.

Основний закон встановлює механізм стримувань і противаг, який унеможливлює узурпування влади однією з гілок влади або посадовою особою, запроваджує особливу процедуру призначення посадових осіб органів держави, забезпечує прозорість функціонування владних інститутів і можливість контролю їх діяльності.

Економічну основу конституційного ладу України відповідно Конституції України і законодавству утворює соціально орієнтовано ринкова економіка, в межах якої виробництво та розподіл товарів і благ здійснюється на засадах ринкових відносин, учасниками яких виступають фізичні і юридичні особи, які знаходяться між собою у конкурентних відносинах.

Конституційний лад не є раз і назавжди визначеним, тобто незмінним. Продовж розвитку того чи іншого суспільства і держави він зазнає суттєвих змін, трансформується.

Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

Отож, система суспільних відносин, які закріплені в Конституції, становлять конституційний лад України: основними складовими якого є державний і суспільний лад.

1. Конституційні основи суспільного ладу України.

Основи суспільного ладу розглядаються як система гарантованих і забезпечених конституцією і законами можливостей функціонування інститутів громадянського суспільства, врегульованих правом суспільних відносин у політичній, економічній та соціальній сферах суспільного життя. Це — конституційно встановлені принципи та засади демократичного устрою суспільства; політичний, економічний та ідеологічний плюралізм; забезпечене правовими законами право громадян на об’єднання в політичні партії, громадські організації, асоціації для захисту своїх прав.

Суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності. Конституцією гарантується можливість функціонування інститутів громадянського суспільства, свобода політичної діяльності, право громадян на об’єднання у політичні партії та громадські об’єднання для задоволення своїх потреб і захисту прав.

успільством на державу покладено обов’язок сприяння консолідації та розвитку української нації, традицій і культури, етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.

Суспільний лад – це система організаційних і правових форм соціальних відносин у політичній, економічній, соціальній, культурній та інших сферах, передбачених і закріплених конституцією та законами країни.

Пріоритетними принципами суспільного ладу України є: суверенність, демократизм, гуманізм, правовий і національний характер суспільства, політичний, економічний та ідеологічний плюралізм, рівність громадян, соціальна спрямованість функціонування та розвитку суспільства тощо.

Принцип суверенності суспільства й відповідно суспільного ладу означає суверенність волі й інтересів народу.

Одним з найважливіших принципів суспільства та суспільного ладу є плюралізм, багатоманітність, зокрема, політична, економічна, ідеологічна (стаття 15 Конституції). Це означає, що Українська держава визнає право її громадян на різноманітні політичні погляди та гарантує свободу політичної діяльності за умови, що така діяльність не суперечить Конституції й законам України. Держава стоїть на позиції однакового ставлення до різних форм власності як у їх створенні, так і в забезпеченні з боку держави захисту від протиправних посягань. Жодна ідеологія не може бути визнана державою як обов’язкова: Українська держава створює рівні умови для розвитку різних ідеологій, крім, звичайно, ідеологій, які за своїм змістом і сутністю є антидержавними або пропагують расову, національну, релігійну ворожнечу.

Конституцією передбачається розвиток нашого суспільства й суспільного ладу як суверенного, демократичного, гуманного тощо. Нині наш суспільний лад поєднує засади різних типів суспільства, тобто є змішаним, перехіднім, що зумовлює відповідний характер держави та інших політичних, економічних, соціальних і культурних явищ.

1. Конституційні основи державного ладу України.

Ст.1 Конституції проголошує України суверенною і незалежною, демократичною, правовою, соціальною державою. Ст.2 відмічає, що суверенітет України поширюється на всю її територію. Ст.5 установлює, що єдиним носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ, який здійснює цю владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Отож, народний суверенітет – це повновладдя народу як джерела влади, у справі організації соціально-економічного, політичного і культурного життя. Народний суверенітет є неподільним, має тільки одного суб’єкта – народ. Державний суверенітет означає можливість держави самостійно і незалежно від влади інших держав виконувати функції на своїй території та за її межами. Він характеризується верховенством, єдністю та незалежністю державної влади.

В основі побудови розділу про державний лад поставлено фундаментальний принцип народовладдя та ідею громадянської злагоди. Відповідно, народ України визначено єдиним джерелом влади в Республіці. Організація державного ладу здійснюється відповідно до засад: а) розподілу державної влади на законодавчу, виконавчу і судову, з чітким розмежуванням визначених функцій цих влад та компетенції відповідних органів, створення юридичних механізмів їх взаємоконтролю і взаємодії; б) розмежування компетенції між центральною владою і місцевими Радами та іншими органами самоврядування на основі верховенства Конституції та законів Республіки. Законодавча влада відповідно до Концепції здійснюється Верховною Радою України. Верховна Рада України (Парламент) є однопалатним постійно діючим органом законодавчої влади. Виконавча влада здійснюється Кабінетом Міністрів України (Урядом). Президент виступає від імені держави. На всіх рівнях адміністративно-територіального поділу Республіки запроваджена система місцевої державної влади і самоврядування. Для неухильного дотримання Конституції, посилення контролю за конституційністю законів та підзаконних актів на території України створено Конституційний Суд.

Ст.2 Конституції України також закріплює, що Україна є правовою та соціальною державою.

Принцип соціального характеру держави полягає перш за все у захисті державою інтересів кожної особи, всіх класів та інших соціальних груп і суспільства в цілому; у соціальній спрямованості діяльності держави, її економіки, внутрішньої та зовнішньої політики. За Конституцією Україна не лише проголошується соціальною державою, але й визначається її ставленням до життя й здоров’я, честі та гідності, недоторканності й безпеки людини як найвищої соціальної цінності.

Конституцією закріплюється та гарантується система соціальних та інших прав і свобод людини і громадянина, передбачається забезпечення соціальної спрямованості економіки, прийняття та втілення на практиці соціальних програм.

Принцип правового характеру нашої держави виявляється у передбаченому Конституцією верховенстві права, тобто його пріоритеті щодо держави та інших інститутів держави і суспільства, у здійсненні державної влади на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу й судову, у взаємній відповідальності держави та особи, неприпустимості порушення її прав і свобод тощо.

В найбільш повному вигляді, ідею правової держави сформулював І. Кант в кінці ХУІІІ – початку ХІХ ст.ст. Суть правової держави складається в тому, щоб, з одного боку, за допомогою права створити режим найбільшого сприяння для розвитку людини і громадянина у всіх сферах державного та суспільного життя, з другого боку, “зв’язати” державу за допомогою права, не допустити її втручання в життя громадського суспільства. Це досягається шляхом закріплення в нормативно-правових актах верховенства права; прав свобод та обов’язків людини і громадянина та забезпечення механізмів їх реалізації; встановленням взаємної відповідальності держави та громадянина; реалізацією принципів поділу влади, місцевого самоврядування; федералізацією та ін.

Соціальна держава – це держава, головним завданням якої є досягнення суспільного прогресу, який ґрунтується на закріплених правом принципах соціальної рівності, соціальної справедливості та рівномірного розподілу соціальних благ і життєвих тягот у взаємозв’язку від трудової діяльності та стану здоров’я. Цей принцип реалізується через здійснення широкомасштабної та ефективної соціальної політики, яка діставала б вияв у реальному забезпеченні прав людини, створенні доступних систем освіти, охорони здоров’я і соціального захисту, підтримці малозабезпечених верств населення та ін.