Соціальна нерівність: теорія класів та теорії стратифікації
Мала соціальна група – це об'єднання людей, що мають безпосередній контакт один з одним, об'єднаних спільною діяльністю, емоційною чи родинною близькістю, які усвідомлюють свою приналежність до групи і визнаних іншими людьми.
Соціальні спільноти (групи) — це відносно сталі спільноти людей, що історично склалися, які відрізняються за роллю і місцем у системі соціальних зв'язків історично визначеного суспільства.
Соціальні спільноти бувають: статистичні (номінальні, соціальні категорії), реальні, масові (агрегати), групові.
Групові, у свою чергу, діляться на: великі соціальні групи, малі соціальні групи.
Статистичні спільноти конструюються за метою статистичного аналізу. Наприклад, жителі міста можуть бути статистичною й реальною спільнотою. Статистичною,коли приналежність до спільноти визначається за пропискою, реальною, коли даний індивід дійсно використовує міські умови життя.
Масові спільноти - це сукупності людей, що виділяються на основі поведінкових відмінностей, які ситуаційні й не фіксовані.
Групові спільноти - це великі і малі соціальні групи. До великихсоціальних груп відносяться: етнічні спільноти (раси, нації, народності, племена), соціально-територіальні спільноти (це сукупності людей, що постійно проживають на визначеній території, які формуються на основі соціально-територіальних відмінностей, що наділені схожим способом життя), соціально-демографічні спільноти (спільноти, що виділяються за статевіковими ознаками), соціальні класи та соціальні верстви(це сукупності людей, що мають спільні соціальні ознаки та виконують схожі функції в системі суспільного поділу праці).
Малі соціальні групи відрізняються: за родом діяльності (промислові, навчальні, любительські), за способом виникнення (формальні- виникають для виконання визначених функцій всередині систем більш високого рівня (3 - 20 чол.), неформальні чи контактні - виникають на основі взаємних симпатій, інтересів (3 - 8 чол.), за ступенем розвитку міжособистісних відношень (від диференціальних груп до колективу), за значимістю індивіда (групи членства (всі люди в групі), референтні групи (значиме для індивіда коло спілкування).
Слід відрізнятисоціальні групи відвипадкових нетривалих об'єднань людей, наприклад, пасажирів автобуса, груп за захопленнями (філателісти, книголюби тощо).
Соціальні групи виникають на базі об'єктивних умов існування, визначеного рівня розвитку суспільства. Так, на певному етапі розвитку виникли рід та плем'я, а з розподілом праці- професійні групи, з появою приватної власності — верстви, класи.
Приналежність до групи пов'язана з об'єктивним положеннямлюдей у системі соціальних зв'язків, виконанням певних соціальних ролей. Для соціолога найважливіше - аналіз взаємодії та взаємного впливу різноманітних елементів соціальної структури.
Становлення соціальної групи — це тривалий процес їїсоціального зростання, який пов'язаний з розумінням свого стану, спільності інтересів, цінностей, формуванням групової свідомості та норм поведінки. Основні ознаки зрілості соціальної групи: самоідентифікація з визначеною спільнотою та сприйняття групи як якісно визначеної цілісності іншими; спільне відстоювання інтересів, створення самостійних організаційних структур.
В суспільстві завжди існує багато соціальних груп, які розрізняються об'єктивно по своєму положенню, т.д.. завжди існує соціальна нерівність. Зараз вважаються утопічними ідеї і плани побудови суспільства повної соціальної рівності. Хоча ця ідея завжди хвилювала людей.
Рівні і форми соціальної нерівності можуть бути різноманітними. Одною з форм соціальної нерівності є нерівність класова, яка детально аналізується в теорії класів К.Маркса. Зараз іде развінчання марксизму, основою якого є вчення про класову боротьбу. Але ідея класових різниць та їхньої боротьби не належить К.Марксу. Про неї говорили Платон, Гегель, історики Т`єррі, Гізо та інші. Очевидно, через це сам К.Маркс в своїх роботах не дав визначення поняття "клас". Тільки потім це зробив В.Ленін.
Класи – великі групи людей, що різняться за їх місцем в історично визначеній системі суспільного виробництва, по їх відношенню до засобів виробництва, по їхній ролі в суспільній організації праці, а, відповідно, за способами отримання та размірам тієї частини суспільного багатства, якою вони володіють.
Класи - це такі групи людей, з яких одна може собі присвоювати працю іншої, завдяки різниці їх місця у визначеному укладі суспільного господарства.