Ціноутворення в туризмі

Ціноутворення в туризмі, як і всі договірні відносини, побудову схем взаємодії необхідно розглядати окремо щодо кожного окремого суб'єкта туристської діяльності - туроператора, турагента або суб'єкта, який надає окремі туристські послуги.

Нагадаємо, що ст. 7 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 03.12.90 р. № 507-ХІІ в Україні встановлені вільні ціни на товари, роботи і послуги, за винятком випадків державного регулювання цін. Туристська діяльність не підпадає під державне регулювання цін, а отже, суб'єкти господарювання самостійно визначають рівень цін на свої послуги.

Враховуючи той факт, що туристська діяльність пов'язана з надання послуг кінцевому споживачу, в основі ціноутворення лежить калькуляція собівартості турпродукту як базового елемента вартості турпродукта. Схема формування ціни в туроператора подана на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Схема ціноутворення туристського продукту туроператора

Туристський продукт може бути створений туроператором самостійно, а може складатися частково з власних послуг і частково з послуг сторонніх організацій. Виділимо основні елементи ціноутворення для туроператора:

1. Якщо турпродукт повністю створений туроператором і надає всі туристсьні послуги:

Ø матеріальні витрати;

Ø витрати на оплату праці;

Ø амортизація устаткування;

Ø інші прямі витрати туроператора;

Ø нормативний прибуток;

Ø резервування коштів для створення страхових резервів;

Ø розподіл на турпродукт суми фінансового забезпечення;

Ø у вартість туристського продукту також буде включена вартість тих послуг, які не можуть бути надані туроператором - страхування, перевезення туристів;

Ø інші податки, на суму яких збільшується вартість турпродукта для кінцевого споживача.

2. Якщо турпродукт створений частково туроператором, а частково на підставі послуг сторонніх організацій (окрім перерахованих вище елементів ціни турпродукта додається вартість одиничних туристських послуг, що входять до складу турпродукта).

Все сказане вище стосується тих випадків, коли туристський продукт реалізований кінцевому споживачу самим туроператором. Проте якщо турист придбав турпродукт вже у посередника (турагента або іншого туроператора), ціна турпродукта додатково збільшується на суму агентської або комісійної винагороди (див. рис. 2.2).

Така винагорода може бути у вигляді відсотка від вартості укладених договорів туристського обслуговування, яке виплачує туроператор (в цьому випадку фактично турагент не збільшує вартість послуг - це робить туроператор, закладаючи в ціну турпродукта винагороду посередника). Інший варіант - фіксована сума винагороди, яку турагент одержує від туроператора за свої посередницькі функції.

Нарешті, останній з можливих варіантів - встановлення турагентом самостійної націнки (в твердій сумі або відсотку) до вартості турпродукту. В цьому випадку фактично відбувається завищення вартості турпродукту вже самим турагентом на етапі перепродажу його споживачу.

Рис. 2.2. Схема ціноутворення в турагента

Для турагента цілком доречними і адекватними будуть ті елементи ціни, про які ми говорили вище. Єдина відмінність для туроператора - це висока частка ціни переданої туристської послуги в ціні реалізації турпродукту, а також зменшення частки власних витрат.

Питання для самоконтролю

1. Які вимоги висуваються перед суб’єктами туристської діяльності?

2. Назвіть етапи процесу ціноутворення туристських послуг.

3. Яким може бути результат діяльності туристського підприємства залежно від принципу ціноутворення?

4. Які основні статті включає вартість туристської подорожі?

5. За якими складовими визначається собівартість послуг туристських підприємств?