Переговори
4. Інтерв'ю
Будь-яка колективна праця, співробітництво починаються, здійснюються і завершуються за допомогою розмов. Вони виникають, якщо в діалозі домінує згода, якщо учасники мовної комунікації дотримуються так званого принципу кооперації - основного правила ефективного спілкування. Але може утворитися і така взаємодія, у якій переважає незгода. Тоді виникають суперечка, дискусія.
Ділова розмова - вид міжособистісного службового спілкування, що припускає обмін інформацією, поглядами, думками, спрямований на конструктивне розв’язання тієї чи іншої проблеми.
За структурою, тривалістю, функціям розрізняють :
1.Власне ділова розмова - короткочасний контакт, переважно на одну тему.
2.Ділова бесіда - тривалий обмін інформацією, точками зору, що часто супроводжується прийняттям рішень.
3.Переговори - обговорення з метою досягнення угоди з якогось питання .
4.Інтерв'ю - розмова з журналістом, призначений для друку, радіо, телебачення.
У залежності від наявності засобів спілкування можна виділити:
1.Контактну ділову розмову - безпосередній, «живий» діалог.
2.Телефонну розмову –дистантний зв’язок, що виключає невербальну комунікацію.
ДІЛОВА БЕСІДА
Мета і завдання ділової бесіди
Основна мета ділової бесіди - переконати партнера прийняти ваші конкретні пропозиції. Завданнями бесіди виступає одержання службової інформації, взаємне спілкування працівників однієї сфери, спільний пошук, висування й оперативна розробка робочих ідей і задумів, контроль і координація початих заходів, стимулювання трудової активності.
Етапи підготовки і проведення ділової бесіди
Виділимо 3 етапи підготовки і проведення даного виду мовного спілкування
Докомунікативний | Комунікативний | Посткомунікативний |
1.Планування, оцінка співрозмовників і обстановки | 1.Установлення контакту | Аналіз і письмовий запис основних положень бесіди |
2.Збір матеріалу | 2.Виклад і обґрунтування позиції | |
3.Аналіз і редагування матеріалу, підготовка тез | 3.З'ясування позиції співрозмовника | |
4.Спільний аналіз проблеми | ||
5.Прийняття рішень |
Підготовка до проведення бесіди починається з попередніх заходів. Необхідний чіткий план - програма дії. Варто визначити тему і мету обговорення, оцінити майбутніх учасників спілкування й обстановку. Треба розробити стратегію досягнення цілей і тактику ведення бесіди.
Збір матеріалу - трудомістка справа, але це найважливіша стадія роботи при підготовці майбутнього контакту. Доцільно відразу ж доповнити зібрані матеріали власними примітками, потім систематизувати інформацію і написати тези.
Розглянемо структуру комунікативного етапу. На початку бесіди треба установити контакт зі співрозмовником, створити робочу атмосферу, привернути увагу й інтерес партнера. При перших словах зустрічі бажано посміхатися, сказати кілька приємних слів особистого характеру, чи пожартувавши використовувати порівняння для короткого викладу ситуації. Правильний початок бесіди припускає вказівку на її цілі , задачі, оголошення послідовності розгляду питань.
Інформацію, з якою ви хочете познайомити співрозмовників, треба представити коротко, точно і ясно, із указівкою на її джерела і підкресленням їхньої надійності.
Наприкінці бесіди необхідно зробити висновки з основних положень, сформулювати чітко і лаконічно основні ідеї. Досвідчені ділові люди радять залишати в запасі один сильний аргумент на той випадок, якщо співрозмовник у момент прийняття рішень почне вагатися .
Після закінчення зустрічі роблять письмовий запис, що фіксує мету, задачі, позиції сторін, досягнуті домовленості, питання. Указують також дату і місце проведення, тривалість, прізвища, імена і по батькові, посади присутніх.
Доцільно проаналізувати бесіду, використовуючи наступну схему:
1.Яка тема і мета бесіди?
2.Чи удалося на початку розрядити атмосферу, установити психологічний контакт?
3.Наскільки доказово викладені позиції? Які аргументи, методи переконання використовуються?
4.Питання яких типів пролунали?
5.Як велася суперечка з помилкових суджень ?
6.У якій формі виражається відмова ?
7.Чи відмовляються співрозмовники від своїх суджень, якщо аргументація опонента виявляється більш переконливою?
8.Хто робить узагальнюючий висновок?
9.Які рішення прийняті?
10.Чи можна назвати мову учасників спілкування правильною і гарною ?
11.Які засоби мовної адресації, «формули» вітання і прощання ужиті?
12.Чи дотримані просторові норми ділового спілкування?
13.Чи установлений візуальний контакт?
14.Які жести використовуються?
15.До якого типу відносяться співрозмовники (за класифікацією П. Міцича)?