ТЕМА 4. ПОЛІТИКА І ВЛАДА
Закінчення.
Розвиток науково-технічного прогресу має негативний бік у тому, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, природного та екологічного характеру , які несуть загрозу життю та здоров’ю людей .Медичні працівники, на яких покладені обов’язки медичного забезпечення населення в цих умовах, повинні мати відповідну підготовку не тільки з певної медичної спеціальності, але й з питань організації цього процесу, реалізуючи ці знання в екстремальних умовах.
Виходячи з потреб гарантії безпеки населення і території України , створена єдина державна система запобігання і реагування на аварії , катастрофи та інші НС , складовою частиною якої є державна служба медицини катастроф (ДСМК), до складу якої можуть включатися лікарі всіх спеціальностей . Підготовці з цього напрямку діяльності і присвячений курс медицини катастроф.
Література.
А. Використана для підготовки тексту лекції:
1. Медицина катастроф. Навчальний посібник. За ред. Дубицького А.Ю. К.: “Курс”, 1999. – С. 21-68.
2. Медицина надзвичайних ситуацій. Навчальний посібник. За ред. Воробйова О.О., Кардаша В.Е. Чернівці, 2000. – С. 42-91.
3. Медицина катастроф. Підручник. За ред. Кочіна І.В., К.: “Здоров’я”, 2001. – С. 11-96.
4. Правові основи Державної служби медицини катастроф України / МОЗ України, Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (Київ).Під заг. ред. В.О.Волошина: Видання друге – Ужгород: Гражда, 2003.- С.6-14.
Б. Рекомендована студентам для самостійної роботи з теми лекції:
Обов’язкова:
1. Основи організації медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій / Під ред. В.В. Дурдинця, В.О. Волошина – Київ.: Медикол.-1999-203 с.
2. Москаленко В. Ф. Медико-социальные аспекты ликвидации последствий экологической катастрофы в мегаполисе-Киев.: Здоровье- 2000- 389 с.
Автор: кандидат медичних наук,
доцент А.С. Ромашко
“_____"___________________2007 р.
Політичне життя – специфічний прояв суспільного життя. Виступає в конкретно-історичних формах і соціально культурних показниках.
Політичне життя – сукупність політичних явищ, що функціонують у суспільстві; в політичних процесів якими управляє і які виникають спонтанно; процес і результат діяльності соціальних суб’єктів; сфера боротьби за реалізацію інтересів, ідеалів що виходять з корінних потреб і інтересів суб’єктів; взаємодія і зміна при владі політичних сил.
Форми політичного життя:
· Процес розробки і реалізації політичної програми і курсу.
· Процес устрою і функціонування політичної системи, владних інститутів і норм, які впливають на стан політичної активності людини.
· Участь соціальних суб’єктів у політичному житті.
Влада – здатність і можливість здійснювати свою волю, справляти певний вплив на діяльність і поведінку людей за допомогою авторитету, права, сили.
Ознаки і функції влади :
· Примус /прямий опосередкований/.
· Принаджування / підкуп, обіцянки, хабарі/.
· Блокування наслідків / перешкода конкурентові в боротьбі за владу/.
· “Створення вимог” / штучне формування потреб , які може задовольнити агент влади/.
· “Розтягнення сітки влади” – залучення додаткових показників залежності від влади.
· Шантаж – погрози чи залякування карою за непокору в майбутньому.
· Підказки – ненав’язливе впровадження в масову свідомість вигідних владі настанов.
· Інформаційний прямий чи опосередкований контроль /застереження, рекомендації, помста/.
Політична влада характеризується вольовим характером відносин які мають елемент примусу і пов’язані з існуванням стійкого колективу і економічною владою. Власники матеріальних цінностей здійснюють економічну владу спрямовану на користування політикою з метою ефективного захисту власності – джерела своєї влади.
Легітимна /ненасильницька влада/ можлива тоді, коли підлеглі усвідомлюють користь того, що ними керують інші.
Типи влади /Вебер/
· Традиційна /патріархальна/ - влада батька, царя.
· Харизматична – заснована на довірі до лідера.
· Легальна – заснована на довірі до закону, а не підкоренню особистості.
Найчастіший тип легальної влади, найраціональніша форма здійснення влади – бюрократія. Іноді реалізація політичної влади санкціонується народними масами – легітимація – суб’єктивне явище, тому соціальні групи що підтримують владу або не підтримують її орієнтуються на те чи відповідає влада її інтересам.
Політична діяльність – індивідуальна чи колективна, спонтанна чи організована діяльність соціальних суб’єктів, яка випливає з інтересів груп, що її поділяють. У вузькому значенні – це методи і засоби використання владних функцій політичними силами і засоби проти дії ім. В широкому розумінні – реалізація політичних відносин, взаємодія класів, націй, осіб для здійснення політичних інтересів що до завоювання, використання і утримання влади. Основна форма політичної діяльності – політичні відносини – реальні стосунки соціальних суб’єктів у яких відбиваються інтереси і здійснюється політична діяльність: співробітництво, боротьба, вибори, референдум, війни. Суб’єкти політичних відносин – класи, нації, групи, індивіди, політичні інститути, організації. Характер політичних відносин визначає політичну ситуацію, стратегію, тактику, зміст політичної діяльності.
Інтереси – об’єктивні відносини між потреб і середовища, у якому потреби реалізуються внаслідок певної діяльності. Потреби, як спосіб реалізації суспільних відносин, становлять сутність особистості. Інтереси – зовнішня форма суспільних відносин. Зміст інтересів формується на основі як потреб, так і соціальних засобів залучення до реалізації останніх. Інтереси реалізуються тоді, коли вирішується протиріччя причинені потребами різних соціальних груп. Успішність реалізації інтересів пов’язана із ступенем іх усвідомленості.
Координація – узгодження системи політичних інтересів, іх взаємного уточнення та обмеження з урахуванням реальності досягнення у процесі активної політичної діяльності. Політична діяльність супроводжується певним типом політичної поведінки, яка характеризується вибором мотивів у вирішенні питань щодо політичних взаємовідносин, добором засобів досягнення цілей, здатністю приймати загальні суспільні інтереси, співвідношення з приватним інтересом і вміння їх поєднати.
Внутрішня реакція політичної поведінки: думка, сприйняття, судження, настанови, переконання, діє, що можна спостерігати /участь у виборах, вираз протесту, лобіювання, проведення зборів і політичних компаній/.
Політична поведінка буває:
Мас, класів, груп, націй, індивідів, політичних партій, владних структур, політичних лідерів.
Види політичної поведінки :
· Відкритий / політична ідея/.
· Закритий/політична бездіяльність/.
Мотиви політичної участі :
· Інтерес до політики з метою пізнати політичні події.
· Прагнення до соціальної єдності з громадянами – конформізм і наслідування.
· Бажання свідомо здобути для себе певну вигоду, досягти кар’єри і задовольнити честолюбні наміри.
Типи політичної участі:
індивідуально-колективна, добровільно-примусова, активна, пасивна, традиційна, новаторська, законна, нелегальна.
Форми політичної участі:
Вибори, референдуми, мітинги, демонстрації, участь у діяльності партій, збір підписів.
За допомогою виборів відбувається формування органів влади. Вони стимулюють політичну активність населення .
Виборча система – в широкому розумінні – суспільний інститут, пов’язаний з політично культурними традиціями країни, відображає історію, характер суспільства і його потреби. В вузькому розумінні – механізм розподілу представницьких мандатів відповідно до підсумків голосування.
Види виборчих систем:
· Мажоритарна – такий порядок визначення результатів голосування, коли обраним вважається кандидат, який отримав більшість голосів у виборчому окрузі / вибори від територій/.
· Пропорційна – порядок визначення результатів голосування при якому розподіл мандатів між партіями які виставили своїх кандидатів у представницькі органи проводяться згідно з кількістю отриманих партією голосів.
· Змішана – поєднання елементів мажоритарної і пропорційної систем
Політичний процес – послідовність подій зумовлена певними обставинами.
Політична подія – конкурентна, відносно обмежена взаємодія груп людей і політичної влади з метою впливу на неї для задоволення власних вимог і побажань.
Політичні обставини – умови політичного функціонування і розвитку суспільства, які виражаються у співвідношенні політичних сил щодо завоювання утримання і використання політичної влади.
Політична стабільність – стан динамічної рівноваги політичних сил.
Політична опозиція – форма протистояння, протидії політичної групи.
Ст. 5 Конституції України. Україна – республіка. Носієм влади є народ.
Ст. 75 Законодавча влада – Парламент, Верховна Рада
Ст. 113 Вищий орган виконавчої влади – Кабінет Міністрів
Ст. 125 Найвищий судовий орган – верховний суд.
Варіанти трактування політичної влади:
· Влада – особливий тип поведінки, що заснований на можливості змінювати поведінку інших (біхівіористи).
· Влада – досягнення певних цілей – одержання очікуваних результатів (теологи).
· Влада – можливість використання певних інструментів (інструменталісти).
· Влада – особливі відносини між тими, хто управляє і тими, хто підкоряється (структуралісти).
· Влада – можливість подолання конфліктів шляхом регулювання розподілу благ в складних ситуаціях (конфліктологи).
Витоки влади (Єжи Вятр) :
Воля народу висловлена на виборах, воля економічно пануючого класу, воля етносу, воля групи, воля окремої особи.
Риси політичної влади:
· Легальність (дія на основі нормативних актів).
· Легітивність(добровільне визнання влади громадянами).
· Верховенство влади(обов’язковість виконання владних рішень членами суспільства).
· Вплив влади (здатність суб’єкта політики здійснювати вплив у певному напрямку на поведінку індивіда).
· Ефективність і результативність влади ( проявляється в тому коли конкретні результати реалізують всі задуми і програми).
Структура влади :
· Наказ, як владне веління підкоритися волі володаря.
· Підкорення, як підведення приватної волі під всезагалну волю влади.
· Покарання, як засіб впливу на заперечення понуючої волі.
· Нормування поведінки, як сукупності правил в відповідності з всезагальними інтересами.
Види владних відносин:
· Домінуючий антогонізм.
· Домінуюче партнерство.
Умови існування влади:
Влада передбачае організацію і субординацію ,. Обов’язково повинна бути не менше двох портнерів.
Засоби здійснення влади:
Маніпуляція, традиції, переконання, примус, авторитет, закон, пряме насилля.
Еволюція форм влади:
· Анонімна влада ( в первинному суспільстві не мае політичного характеру).
· Влада індивідуалізована ( концентрування влади в руках вохдів).
· Влада інституціоналізована ( спирається на спеціальні інститути і виражає загальні інтереси, забезпечує мир і порядок).
Державна влада – форма суспільної влади що спирається на спеціальний апарат примусу і розповсюдження у всіх громадянських суспільствах – ядро політичної влади.
Риси політичної влади:
· Обов’язковість рішень для будь якої влади.
· Звернення до всіх громадян.
· Наявність единого ценьру прийняття рішень.
· Багатоплановість ресурсів.
Риси державної влади:
· Наявність інститутів влади та ії діяльність щодо реалізації своєї влади.
· Наявність особливого апарату управління і примусу.
Типи легітивної влади:
· Влада заснована на праві престолоспадковості (традиційна).
· Заснована на розвернутому бюрократичному апараті (легальна).
· Ліберально-демократична (конституційна).
· Етнічний – характерна кримінальним структурам.
Низька, економічна ефективність влади виникає на території держав, де багато етнічних, формування владних структур за національною ознакою.
Ознаки падіння легітивної влади:
· Ріст міри примусу.
· Обмеження прав і свобод.
· Заборона політичних партій і незалежності преси.
· Ріст корумпованости всіх інститутів влади ії зрощування з криміналом.
Політичні режими:
· Тоталітарний режим.
· Авторитарний режим.
· Демократичний режим.
Політичний режим – спосіб функціонування політичної системи суспільства що визначає характер політичного життя в країні,відображеє рівень політичної свободи і відношеннфі органннів влади до правових основ їх діяльності.
Політичний режим забезпечує:
· Стабільність політичної влади.
· Досягнення мети політики і реалізацію інтересів еліти що знаходиться при владі .
Внутрішній стан політичної системи передбачає:
· Здійснення влади.
· Функціонування політичних інститутів і відносин.
· Динамику політичної системи.
· Співвідношення влади і громадянського суспільства.
Типи політичного режиму визначаються:
· Рівнем розвитку та інтенсивністю громодянських політичних інтересів.
· Структурою правлячої еліти і механізмом ії формування.
· Станом свободи і прав людини в суспільстві.
· Станом відносин з бюрократією
· Пануючим в суспільстві типом лигитивності.
· Розвинутістю громадссько політичних традицій і домінуючими в суспільстві політичною свідомістю і поведінкою.
Політичний режим визначає:
· Механізм владодарювання.
· Реальний розподіл влади між різними силами суспільства і їх інтересами.
· Хто і як контролює здійснення політичної влади.
· Яка сисстема методів здійснення політичної влади дозволювально- обрана, переконання-примус, економічно-неекономічна.
· Яке відношення населення до політичної участі /активне, індиферентне і пасивне. /Форми участі: організовані і стихійні/.
· Стан прав і свобод в суспільстві.
· Способи урегулювання конфліктів.
· Вплив політичної культури на динаміку і на правильність политичного процессу.
· Політичні партії в суспільстві іх внутрішне влаштування, принципи взємовідносин з державою.
· Політичний і юридичний статус армії в суспільстві і ії роль.
· Політичні і юридичні засоби масової інформації, наявність чи відсутність цензури.
Тоталітарний режим – режим що до встановлення абсолютного контролю над різними сторонами життя людини і суспільства в цілому. Тоталітаризм виник у ХХ сторіччі.
Причини виникнення:
Революція, військове положення, різьке загострення внутрішніх протеріч, криза політичної влади, нав’язування ззовні .
Умови формування:
· Різка ланка стійких структур та маржиналізм соціальних групп.
· Розрушення і відсутність сфер діяльності громодянського суспільства.
· Поява сучасних засобів масової інформації.
· Деформація політичної свідомості.
· Відсутність демократичних традицій, схильність громодянської свідомості до насильницьких способів вирішення питань.
· Накопичення державного досвіду у вирішенні соціальних проблем шляхом мобілізації багатомільйонних мас населення.
· Наявність можливостей для створення розгалуженого апарвту регресій і насилля.
Риси тоталітаризму:
· Монополізм влади єдиною масовою партією побудований за олігархічним принципом.
· Наявність державної офіційної ідеології, що пронизує всі сфери життя суспільства.
· Постійні чи періодичні репресії як засіб внутрішньої політики.
· Технологічне забезпечення контролю над засобами масової інформації.
· Централізоване бюрократичне керівництво, економічна ліквідація всіх недержавних форм власності.
· Монополія на засобіи збройно їборотьби, усунення можливостей опору опозиції та факту ії існування.
Риси тоталітарної політики свідомості особи:
· Тоталітарний політичний режим формує тип особи якмй не мислить іншого способу правління і постійно відтворює риси політичної культури і механізм функціонування тоталітаризмі в різко змінених політичних умовах:
· Абсолютизм і дифотомізм мислення.
· Норцисизм /самолюбування/.
· Односторонність і одномірність – некритичне відношення до існуючого порядку і шаблонів. Стереотипність мислення, пронизанного стереотипними пропагандами.
· Орієнтація на владу і силу, жадоба влади. Авторитарна агресія з одної сторони, а з іншої – постійна готовність до підкормлення.
· Спрощення - зведення складного до простого.
· Фанатизм.
· Штучна ненавість, підозрілість.
· Орієнтир на „світле майбутнє” який ігнорує цінності сьогоднішнього дня .
Авторитарний режим – режим встановленний і нав’язаний такою формою політичної влади, котра сконцентрована в руках однієї людини .
Риси :
· Автократизм – концентрація влади в руках лідера чи групи.
· Недооцінка принципу поділу властей.
· Наявність у держави ключових, вирішальних важелів регулювання громадського життя.
· Відсутність репресивного апарату.
· Обмеження і строга регламентація політичних прав і поведінки окремих громодян та органів.
· Дозволення громодянам того що не заборонено державою.
· Присутність елементів демократії.
· Засоби масової інформації більш вільні.
· Типічна форма поведінки громадян – конформізм чи політичне відчуження.
· Рекрутування політичної еліти шляхом кооперації призначеної зверху, а не конкурентної боротьби.
Демократичний режим –спосіб функціонування політичної системи, признання народу в якості джерела влади. На його праві приймають участь у вирішенні державнихі громадських справ та наділення громади широкими правами і свободами.
Умови формування і функціонування :
Політичні:
· Розвинуте громодянське суспільство, стабільність політичної влади, існування і функціонування політичних партій і рухів як важелів впливу на процеси в суспільстві, політичний плюролізм.
Соціальні:
· Підвищення рівня добробуту громадян.
· Сглажування соціальної нерівності.
· Розсередження різних соціальних благ.
· Соціальний плюралізм.
· Наявність багаточисельного і впливового середнього класу і підприємців.
Економічні:
· Підвищення рівня індустріального і економічного розвитку.
· Підвищена міра урбанізації.
· Розвинутість масової комунікаціі.
· Ринкова конкурентна економіка.
· Плюралізм форм власності.
Культурні:
· Грамотність населення.
· Освіта.
· Громадянська політична культура і демократичні традиції.
Релігійні:
· Релігія з установкою на індивідуальну свободу, рівність, працелюбство, заперечення церковної іерархіі в протистантизмі.
Зовнішньо політичні:
Прямі, військові, економічні, інформаційні, культурний вплив, політичні
вплив зразка демократичних держав, стабільні дружні відносини з іншими державами і відсутність військової загрози.
Семінарське заняття до теми „Політика і влада”
1. Влада як явище соціально-політичне життя.
2. Механізм здійснення та розподіл влад у суспільстві.
3. Проблеми формування й функціонування політичної влади в Україні.
Література:
Баллестрем Р.Т. Власть и мораль. // Философские науки- 1991-№8.
Брегеда А.Ю. Названий посібник.
Кравченко Ю., Чечель В. Легітимність політичної влади й можливість її досягнення. // Політичні читання-1993-№2.
Піча В.М. Стеблич Б.А. Соціологія політики. - Львів, 1994.
Тоффлер О. Проблемы власти на пороге ХХІ века. // Свободная мысль-1992-№2.