Вибухонебезпечні об’єкти

Хімічно небезпечні виробництва

Методика захисту і виживання в умовах техногенних аварій і катастроф

Зростання масштабів господарської діяльності і кількості великих промислових комплексів, концентрація на них агрегатів і установок великої і надвеликої потужності, використання у виробництві потенційно небезпечних речовин у великих кількостях - все це збільшує вірогідність виникнення техногенних аварій. Надзвичайні ситуації техногенного походження містять у собі загрозу для людини, економіки і природного середовища або здатні створити її внаслідок ймовірного вибуху, пожежі, затоплення або забруднення (зараження) навколишнього середовища.

Надзвичайні ситуації виникають, як правило, на потенційно техногенно небезпечних виробництвах. До них відносяться, в першу чергу, хімічно небезпечні об`єкти, радіаційно небезпечні об`єкти, вибухо- та пожежонебезпечні об`єкти, а також гідродинамічно небезпечні об`єкти. У останні роки значно зросла також небезпека від аварій і катастроф на транспорті.

У відповідності з Міжнародним Регістром, у світі використовується в промисловості, сільському господарстві і побуті близько 6 млн. токсичних речовин, 60 тис. з яких виробляються у великих кількостях, в тому числі більше 500 речовин, які відносяться до групи сильнодійних отруйних речовин (СДОР) - найбільш токсичних для людей.

Об`єкти господарювання, на яких використовуються СДОР, є потенційними джерелами техногенної небезпеки. Це так звані хімічно небезпечні об`єкти. При аваріях або зруйнуванні цих об`єктів можуть виникати масові ураження людей, тварин і сільськогосподарських рослин сильнодіючими отруйними речовинами.

Величина зони зараження при викиді СДОР в навколишнє середовище залежить від кількості викинутих СДОР, їх фізико-хімічних та токсичних властивостей, умов зберігання СДОР, метеорологічних умов та рельєфу місцевості.

Особливістю розповсюдження газоподібних СДОР є швидкоплинність.

Заходи захисту при аваріях (катастрофах) з викидом СДОР:

1. Одягнути ЗІЗ органів дихання та шкіри;

2. Перебуваючи в приміщенні максимально його загерметизувати, при можливості перебувати на верхніх поверхах;

3. Покидати район зараження перпендикулярно напрямку вітру;

4. Вийшовши з зони зараження пройти санітарну обробку та дегазацію

Небезпечним чинником вибуху є ударна хвиля – область стиснутого надлишкового тиску, яка поширюється від центру вибуху

Заходом захисту при вибуху є падіння на землю (головою від центру вибуху) для мінімізації дії ударної хвилі на людину.