Діалогічна бесіда за запитаннями

На які адміністративні одиниці було розчленовано фашистами територію України? (Рейхскомісаріат «Україна», дистрикт «Галичина», губернаторство «Транснісрія», прифронтована зона.)

На які сили опиралися загарбники, установлюючи свій «новий» порядок на окупованих землях? (Державна таємна поліція (гестапо), озброєні загони націонал-соціалістичної партії Німеччини (СС), служба безпеки (СД), поліцаї, армія.)

У що передбачалось переробити Україну згідно з німецьким планом «Ост»? (Колонія, аграрно-сировинний придаток рейху, «життєвий простір» для «вищої раси», місцеве населення - частково знищити, частину - стерилізувати та перетворити на рабів.)

Учні на підставі повідомлення про злочини фашистів на території України в період окупації роблять висновки:

· усі 103 тижні окупації Києва (щовівторка та щоп'ятниці) фашисти розстрілювали людей у Бабином Яру;

· 850 тис. євреїв знищено в Україні в перші тижні окупації;

· 215 сіл спалено на території України;

· 3,9 млн цивільного населення вислано до 150-ти концтаборів (Львів, Київ, Кам'янець-Подільський, Умань, Володимир-Волинський та ін. Найбільший з них «Грос-Лазарет» у м. Славута Хмельницької обл.).

Коментуємо експозицію музею (звертаємо увагу на рукавички з людської шкіри та мило з людських кісток).

Зал 7. Утрати України від фашистського терору та грабунку

Використовуємо статистичні дані. За роки окупації України:

· вивезено на роботу до Німеччини 2,3 млн населення;

· робочий день при мінімумі зарплати тривав 12-14 годин;

· до Німеччини вивозили устаткування, сировину, метали, продовольство, предмети мистецтва, музейні експонати й навіть родючий український чорнозем;

· колгоспи оголосили «державними маєтками», землю - державною власністю ІІІ рейху;

· кожний четвертий боєць Червоної Армії - українець;

· 8 млн осіб (п'ята частина населення України) загинули (2,5 млн у боях, 5,5 млн військовополонені та цивільні особи вивезені до Німеччини);

· утрати України по відношенню до загальних утрат СРСР - 40-44 %;

· демографічні втрати в цілому складають 14,5 млн;

· обезлюдніли міста Київ (з 900 тис. залишилися 186 тис. осіб), Одеса й Харків - залишилось по 200 тис. осіб;

· 10 млн населення України - залишились без житла;

· загалом знищено на території України (німецькою Армією під час окупації, а Червоною армією під час відходу Україною) - 16150 підприємств, 27910 колгоспів, 872 радгоспи, 1300 МТС;

· вивезено до Німеччини- 9200 тис. т зерна, 622 тис. т м'яса, 950 тис. т олії, 208 тис. т вершкового масла, 2500 тис. т фуражу, 3500 тис. т картоплі.

Перегляд відеофільмів «Київ в окупації», «Окупаційний режим і терор».

Робимо огляд залу.

Зал 8. Антифашистський рух опору українського народу

Учитель разом з учнями з'ясовує, скільки течій руху опору було в Україні й які саме? (Радянські партизани та підпільники; партизани та підпільники (ОУН-УПА.)

Акцентується увага на тому, що радянське керівництво не було готове до ведення партизанської війни. Поспіхом (червень-вересень, 1941 рік) створено: 23 підпільні обкоми, 685 міських і районних підпільних комітетів, 4316 підпільних організацій і груп КП(б)У, 3500 груп для партизанської та диверсійної роботи в Україні (на червень 1942 року з них вижило лише 22 групи).

Разом пригадуємо, які найбільші партизанські загони діяли на території України? (С. Ковпака, С. Руднєва, О. Федорова, М. Наумова, О. Сабурова, Вершигори, Ладухи та ін.).

30 травня 1942 р. при ставці ДКО створено Центральний штаб партизанського руху (ЦШПР), який очолив П. Пономаренко, а в червні 1942 р. створено ЦШПР, який очолив Т. Строкач.

Після перемоги під Москвою партизанський рух набув масового характеру. Згадуємо про піонерів-героїв - партизан В. Котика, Л. Голікова та інших і підпільні організації. У листопаді 1941-лютому 1942 р. у м. Дружківка створено комсомольську організацію «Ленінська іскра», протягом листопада 1941-травня 1942 р. у м. Полтава діяла «Нескорена полтавчанка», із 30 вересня 1942 р. по січень 1943 р. у м. Краснодон діяла найбільш відома підпільна організація «Молода гвардія» (О. Кошовий, У. Громова, С. Тюлєнін), до лютого 1943 року в с. Кримка Одеської обл. діяла «Партизанська іскра», яку очолив учитель В. Моргуненко, та ін.

Чисельність партизанський загонів у 1943 р. становила 29,5 тис. осіб, а в січні 1944 р. - 68,5 тис.

Найбільш впливовими та поширеними були операції партизанських з'єднань 12 червня 1943 р., коли розпочались «Карпатський рейд» з'єднання С. А. Ковпака та «Рейкова війна», що привела до ослаблення фашистських військ перед Курською битвою. Згадуємо про особливий розвідувально-диверсійний загін Д. Медведєва, де діяв розвідник М. Кузнєцов (м. Рівне).

Оглядаємо експозицію залу.

Зал 9. Народне господарство, наука та культура України - фронту

Пригадуємо, що тисячі українських інженерів, робітників, учених воювали на фронті, з України в тил евакуйовано 70 ВНЗ до Саратова, на Урал, у Сибір і Середню Азію, 400 академіків, професорів, докторів наук працювали в евакуації.

Інститут електрозварювання Є. Патона розробив автоматичне дугове зварювання корпусів танків Т-34 під флюсом (демонструємо зварювальний апарат). Інститут клінічної фізіології (О. Богомолець, В. Філатов, Р. Кавецький) та інші не переривали дослідження в галузі воєнно-польової хірургії, лікування інфекційних і травматичних захворювань, на медико-санітарному обслуговуванні в Червоній Армії перебувало 16 тис. лікарів з України. О. Довженко створює кіноповість «Україна в огні», О. Корнійчук написав «Партизани в степах України» та «Я есть народ...»), створювались фільми на Одеській і Київській кіностудіях («Олександр Пархоменко», «Як гартувалася сталь», «Партизани в степах України», «Україна в огні»).

Робимо огляд експозиції залу.

Зал 10. Сталінградська битва, битва за Кавказ, Курська битва. Початок масового вигнання фашистів з України

Пригадуємо матеріал із всесвітньої історії за 11-й клас, використовуючи міжпредметні зв'язки.

Сталінградська битва (17 липня 1942 р.-2 лютого 1943 р.):

1) Оборонна (17 липня-18 листопада 1942 р.).

2) Наступальна (19 листопада 1942 р.- 2 лютого 1943 р.).

Війська: Сталінградського, Південно-Західного, Донського, Воронезького фронтів, Волзька військова флотилія. Здійснено корінний перелом у ході Другої світової війни.

Битва за Кавказ (25 липня 1942 р.- 9 жовтня 1943 р.):

1) Оборонна (25 липня-31 грудня 1942 року).

2) Наступальна (1 січня-9 жовтня 1943 року).

Курська битва. Операція «Цитадель» (5 липня-23 серпня 1943 року):

1) Оборонна (5-23 липня 1943 року).

2) Наступальна (23 липня-23 серпня 1943 року).

Закріплено корінний перелом у ході війни; вихід радянських військ до Дніпра.

Кінець грудня 1942 р.- початок визволення України (с. Півнівка Міловського району Ворошиловградської області).

11 серпня 1943 року. - німці розпочали будівництво укріплень «Східного валу» на річках Дніпро та Молочна.

З'ясовуємо:

- Які найбільші наступальні операції провела Червона Армія з визволення Лівобережної України?

1. Харківська операція (грудень 1942- березень 1943 р.). Літня кампанія (1943 р.).

2. Білгородсько-Харківська (23 серпня визволено Харків).

3. Донбаська (13 серпня-22 вересня 1943 р.).

4. Чернігівсько-Прип'ятська (26 серпня-30 вересня 1943 р.).

5. Запорізька (10-14 жовтня 1943 р.).

6. Мелітопольська (26 вересня-5 листопада 1943 р.).

Оглядаємо експозицію та коментуємо її.

Зал 11. Битва за Дніпро. Визволення Києва

Пригадуємо:

· Серпень-грудень 1943 р. Битва за Дніпро (звільнено Лівобережну Україну, Донбас, захоплено плацдарми на правому березі Дніпра).

· 20 жовтня 1943 р. Перейменовано фронти: Воронезький - у 1-й Український, Степовий - у 2-й Український, Південно-Західний - у 3-й Український і Південний - у 4-й Український.

· 3-13 листопада 1943 р. Київська наступальна операція (6 листопада визволено Київ).

Запитуємо:

· Які війська визволяли Київ? (1-й Український фронт (ком. генерал-полковник М. Ватутін), зокрема: 38А під ком. ген. Москаленка за підтримки 40А, 27А, 60А).

· Які плацдарми було захоплено радянськими військами на правому березі Дніпра для оволодіння містом? (Букринський, Лютіжський).

· Коли та до річниці якого свята визволяли столицю України? (6 листопада; до річниці Великої Жовтневої Соціалістичної революції).

Дивимось фільми «Визволення Лівобережної України», «Визволення Києва».

Робимо огляд експозиції залу музею.

Зал 12. Завершення визволення України від фашистських загарбників

Пригадуємо разом з учнями найголовніші наступальні операції Червоної Армії з визволення Правобережної та Західної України й даємо їм коротку характеристику:

· Житомирсько-Бердичівська (24 грудня 1943 р.-15 січня 1944 р.);

· Корсунь-Шевченківська (24 січня- 17 лютого 1944 р.);

· Рівненсько-Луцька (27 січня-11 лютого 1944 р.);

· Нікопольсько-Криворізька (30 січня- 29 лютого 1944 р.);

· Проскурівсько-Чернівецька (4 березня-17 квітня 1944 р.);

· Умансько-Ботошанська (5 березня- 17 квітня 1944 р.);

· Березнегувато-Снігурівська (6-18 березня 1944 р.).

Наводимо факти:

· 26-28 березня 1944 року - подвиг моряків-десантників під командуванням ст. лейтенанта М. Ольшанського в Миколаєві (55 Героїв Радянського Союзу в одному бою).

· Одеська операція (26 березня- 14 квітня 1944 р.);

· Кримська (8 квітня-12 травня 1944 р.).

Наводимо факти:

9 травня визволено Севастополь.

Повідомлення учня (зі спогадів маршала О. Василевського «Дело всей жизни»).

«...Немецко-фашистское командование понимало, что с потерей Украины рухнет Восточный фронт на юге нашей страны. Однако, преувеличивая потери и усталость Красной Армии и надеясь на сильную распутицу, оно полагало, что до лета крупные операции с нашей стороны в Южном Крыму до фронта исключены и что это позволит собрать необходимые силы, восстановить оборону по Днепру и связь со своими войсками, запертыми в Крыму...

В Южном Крыму советско-германского фронта гитлеровцы имели в начале 1944 года одну из наиболее крупных стратегических группировок. По строжайшему указанию Гитлера они любой ценой должны были удержать за собой богатейшие хлебные районы Правобережной и Западных областей Украины, Никополь с его предприятиями по добыче и переработке марганца, Криворожский бассейн, богатый железной рудой, и Крым... Гитлеровское командование еще надеялось и на восстановление своей обороны по Днепру...»

Робимо огляд експозиції.

Зал 13. Остаточне вигнання фашистів з території СРСР. Визволення країн Центральної та Південно-Східної Європи. Антигітлерівська коаліція. Завершення Великої Вітчизняної та Другої світової війни

Пригадуємо останні наступальні операції Червоної Армії на території України (липень-жовтень 1944 року) - Львівсько-Судомирська, Карпатсько-Ужгородська (с. Лавочне Дробинської області - останній населений пункт на території України, визволений від фашистів 8 жовтня 1944 р.)

14 жовтня 1944 р. - урочисте засідання в Києві на честь визволення України (уважається офіційним Днем визволення України).

Визволення Закарпаття - 28 жовтня 1944 р. (4-й Укр. фронт).