Омоніми

Крім уживання одного і того ж слова в кількох значеннях, у мові існують ще так звані омоніми. Омоніми – це слова, які однакові своїм звуковим складом, але мають різне значення. На відміну від багатозначних слів, значення омонімів не пов’язані між собою.

За походженням омоніми поділяються на групи:

Значення омоніма розкривається у фразі. Вживаючи омонімічні слова, треба дбати про те, щоб у словосполученні можна було точно визначити їх значення і цим уникнути будь-якої двозначність висловлюваної думки.

Словники синонімів та паронімів: правила користування

Словники, що подають ряди синонімів, переважно за алфавітним розташуванням головних членів (домінант), називають синонімічними. Синонімічні словники містять або тільки лексичні синоніми, або лексико-фразеологічні, або тільки фразеологічні.

Здебільшого словники синонімів — це одномовні слоники. За способом подання матеріалу синонімічні словники бувають кількох типів — від суто реєстраційних, синонімічних словопокажчиків без тлумачень, стилістичних та граматичних характеристик, ілюстрацій тощо до докладніших словників пояснювального типу. Вони різняться також за розумінням синонімії і, відповідно, за охопленням синонімів: від досить широкого трактування, характерного, зокрема, сучасним зарубіжним словникам з їх градацією синонімічності від «справжніх» синонімів до «аналогічних» або «псевдосинонімів», до вужчого.

Синонімічні словники української мови почали виходити діл­ком тільки з середини XX ст. Можна назвати кілька словників синонімів української мови.

Наприклад: Словник синонімів української мови. 2-е вид. — К.: Довіра, 2006.— 477 с— (Словники України). І5ВН 966-507-180-7

У словнику до найуживаніших слів підібрані синонімічні відповідники, які супроводжуються короткими тлумаченнями, стилістичними ремарками. В окремому реєстрі покажчика за алфавітом розміщені всі синоніми словника із зазначенням назви синонімічного ряду. До словника додано список найновіших найпоширеніших сучасних чужомовних запозичень з тлумаченнями та їх українськими відповідниками.

У словнику найчастіше розробляються синонімічні гнізда іменників, прикметників і дієслів, а також прислівників та інших частин мови. Крім лексичного матеріалу, у синонімічному гнізді можуть подаватися і близькі за значенням того чи іншого ряду фразеологічні звороти.

2. Реєстровими словами словникових статей є домінанти синонімічного ряду.

3. Реєстрові слова і окремі синоніми ряду в дужках супроводжуються короткими тлумаченнями, щоб уточнити семантичний напрям словникової статті, оскільки домінанти часто бувають багатозначними словами. Це дає змогу компенсувати відсутність прикладів вживання синонімів у контекстах. Синоніми можуть супроводжуватися і словами-сполученнями. В однозначних реєстрових словах тлумачення не подається, а синоніми наводяться через кому: БОРОШНО, мука. Не подаються тлумачення і тоді, коли їх можна сформулювати за аналогією попередніх словникових статей.

4. Синоніми у гніздах не раз застережені позначками (діалектне, розмовне, іронічне, зневажливе), які у словникових статтях подаються скорочено і курсивом, однак це не означає, що ремарка обмежує використання відповідного синоніма в інших стилях.

Якщо після позначки йде кілька синонімів цього ж розряду, то після неї ставиться двокрапка (розм.:)

5. В усіх синонімах (крім односкладових) основної частини словника позначається наголос. Якщо слово має два наголоси, то вони тут же проставляються: Ґазда.

6. Якщо синоніми (фразеологізми, парафрази, вигуки) не належать до того ж граматичного розряду, що домінанта, то вони подаються в кінці статті за спеціальним знаком //.

7. В основній частині словника відсутні посилання, що, як правило, порушують стрункість викладу. У зв'язку з цим створена спеціальна допоміжна частина словника — покажчик усіх слів-синонімів. Щоб знайти бажане слово, найкраще пошукати його в другій частині словника, поряд з яким є посилання до гнізда, де воно виступає в усіх зафіксованих значеннях.