Питання 62

Фізичне та екологічне виховання учнів.

Питання 61

Мета, завдання, форми і методи морального виховання. Ідеї морального виховання в педагогіці спадщині українських просвітителів (Г. С. Сковородв, Т. Г. Шевченко, М. П. Драгомонов, С. Ф. Русова, В. О. Сухомлинський).

Питання 58

Моральне виховання виступає основним чинником всебічного гармонійного розвитку особистості. Морально-духовні цінності особистості є найбільшим надбанням. Моральне виховання – цілеспрямований, організований процес формування моральних якостей, потреб, почуттів, навичок і звичок моральної поведінки. Основою морального виховання є етика – наука про мораль, її природу, структуру. Мораль – це система поглядів і уявлень, норм, оцінок, що регулюють моральну поведінку людей у суспільстві. Мета морального виховання – формування моральної культури особистості. Завдання морального виховання: формувати моральну свідомість; формувати моральну поведінку; виховувати моральні звички: сумлінно виконувати громадські, трудові, сімейні обов’язки; виховувати свідому дисципліну й культуру поведінки, культуру спілкування, культуру зовнішності, культуру мовлення, побутову культуру; формувати моральні почуття; формувати єдність і взаємозв’язок моральної свідомості й поведінки особистості. Зміст морального виховання – виховання любові, поваги до батьків і старших, вірності у дружбі та коханні, свідомого, творчого ставлення до виконання професійних обов’язків, особистої відповідальності за свою працю, любові до рідної землі, до рідної мови, вірності ідеї, принципам народної моралі та духовності, шляхетного ставлення до жінки, уміння захищати слабших, турбуватися про молодших тощо. Основними методами морального виховання є переконання, привчання, заохочення. Результатом морального виховання має бути формування моральної свідомості, на її основі – моральної культури, прищеплення навичок і звичок гідної поведінки. Моральна свідомість – це сукупність моральних понять, уявлень, поглядів, ідеалів. В.О. Сухомлинський писав: «Моральна культура людини характеризується тим, що переконання стають в її житті самостійною духовною силою, яка спонукає до нових моральних вчинків». На формування моральних якостей впливає діяльність батьків, побут сім’ї, засоби масової інформації, книги, кіно, природне середовище, надбання народної педагогіки, національні традиції, звичаї, обряди, мова, усна народна творчість, засоби мистецтва, зміст навчальних дисциплін.

Громадянське виховання: його роль, завдання, зміст, форми організації. В. О. Сухомлинського

Громадянське виховання - формування громадянськості як інтегрованої якості особистості, що дає людині можливість відчувати себе морально, соціально, політично і юридично дієздатною та захищеною. Покликане воно виховувати у молодої людини високі моральні ідеали, почуття любові до своєї Батьківщини, потреби у служіння їй. Основні риси громадянина формуються в молодому віці, під впливом загальнонародних, національних цінностей, у взаємодії особистості із суспільством, яке на кожному етапі представляють сім'я, школа, різноманітні колективи. В Україні воно зумовлене завданням державотворення на засадах гуманізму, демократії, соціальної справедливості. Основні завдання громадянського виховання визначені у Концепції "Громадянське виховання".

Виховання громадянина має бути спрямованим на розвиток патріотизму, національної самосвідомості, культури міжетнічних відносин, планетарної свідомості, політичної культури, дбайливого ставлення до природи, моральності, культури поведінки особистості.

Ефективність громадянського виховання залежіть від спрямованості виховного процесу, форм і методів його організації. Провідна роль належіть предметам соціально-гуманітарного циклу: історії, географії, природознавству, літературі, активним методам навчання, спрямованості на самостійний пошук, формування критичного мислення, ініціативи й творчості.Ефективними методами й формами громадянського виховання є бесіди, диспути, усні журнали, екскурсії і походи по місцях рідного краю, збір і оформлення матеріалів про життя і працю свого народу тощо.