Поняття форми обліку. Принципи створення і функціонування ІСО

Вступ

Тема: Принципи створення і функціонування ІСО. Організація робіт зі створення інформаційних систем обліку. Стадії та етапи робіт зі створення та впровадження ІСО.

Лекція № 11

Мета: Розглянути принципи створення інформаційних систем обліку та їх функціонування; оглянути методи організації робіт із створення ІСО.

Питання:

1. Поняття форми обліку. Принципи створення і функціонування ІСО.

2. Організація робіт зі створення інформаційних систем обліку. Стадії та етапи робіт зі створення і впровадження ІСО.

В ІС підприємства провідна роль належить бухгалтерському обліку, який дає можливість відтворити кожний господарський факт з усіма деталями. Він є суцільним, неперервним, строго рег­ламентованим, забезпечує документальне відображення всіх гос­подарських операцій.

Роль бухгалтерського обліку з переходом до ринкової еконо­міки різко зростає. Відповідно до програми реформування систе­ми бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стан­дартів підлягають перегляду організація бухгалтерського обліку, методика відображення господарських операцій, обсяг і зміст фінансової звітності. З 01.01.2000 р. набрали чинності Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" і "Положення (стандарти) бухгалтерського обліку", що визначають принципи і методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, які не суперечать міжнародним стандартам бухгалтерського обліку».

Мета запровадження міжнародних стандартів — забезпечити доступність бухгалтерської інформації для розуміння користува­чів в Україні та за її межами.

Велике значення в реформуванні системи бухгалтерського обліку має створення АІС обліку на основі обчислювальної тех­ніки, засобів телекомунікації і розвинених інструментальних засобів.

У процесі створення АІС обліку чи будь-якої іншої системи слід оперувати певними принципами — загальними вимогами, правилами та нормами, яких треба дотримуватися, будуючи сис­теми.

У теорії та практиці створення інформаційних систем виокрем­люють три підходи: локальний, глобальний і системний.

Суть локального підходу полягає в тому, що інформаційні сис­теми створюють послідовним нарощуванням задач. Проект щодо його повноти взагалі не розглядається, втрачається можливість науково обґрунтувати вибір і оцінити напрями розвитку інформаційної системи, комплекс технічних засобів, а також по­будувати її модель.

Переваги: відносно швидка віддача, наочність задач, розроб­лення невеликими «замкнутими» групами, простота керування системи.

Недоліки: не можна забезпечити організацію комплексів за­дач, дублювання, постійну перебудову програм та організацію задач. Це дискредитує ідеї створення інформаційної системи.

За глобального підходу розробляють проект, а потім запровад­жують його. Як правило, це приводить до морального старіння проек­ту ще до його впровадження.

Системний (комплексний) підхід до створення інформацій­ної системи— це комплексне вивчення економічного об'єкта як одного цілого з представленням його частин як цілеспрямованих систем і вивчення цих систем та взаємовідносин між ними.

При системному підході економічний об'єкт розглядають як су­купність взаємопов'язаних елементів однієї складної динамічної системи, що перебуває в стані постійних змін під впливом бага­тьох внутрішніх і зовнішніх чинників, пов'язаних процесами пе­ретворення вхідної інформації в іншу вихідну інформацію.

Системний підхід охоплює такі принципи: кінцевої мети, єд­ності, взаємозв'язку, модульної побудови, ієрархії, розвитку, де­централізації, врахування невизначеності й випадковості в сис­темі.

Характерні ознаки системного підходу: одночасне охоплення проектуванням великої кількості задач; типізація і стандартиза­ція рішень; ключова роль баз даних; локальне впровадження; збіль­шення функціональних задач.

Із цього випливає, що згідно з нормативними документами під час створення автоматизованих інформаційних систем (АІС) по­трібно керуватися принципами системності, розвитку, сумісності, стандартизації й ефективності.

Принцип системності. Потрібно встановити такі зв'язки між структурними елементами системи, які забезпечували б її суміс­ність і взаємодію з іншими системами. Тобто всі зв'язки, елемен­ти, функції та проблеми управління й діяльності системи оподат­кування мають розглядатися як єдине ціле.

Принцип розвитку (відкритості). Автоматизована інформаційна система повинна створюватися з урахуванням можливості поповнення і оновлення її функцій та складу без порушення функ­ціонування АІС.

Принцип стандартизації. Під час створення систем має бути раціонально застосовано типові, уніфіковані й стандартизовані елементи, проектні рішення, пакети прикладних програм тощо. Система і її елементи потребують стандартизації для того, щоб можна було уніфікувати прийоми, методи, інструкції, що керу­ють роботою персоналу.

Принцип ефективності. Досягнення раціонального співвідношення між витратами на створення АІС і кінцевим результатом.

У процесі створення АІС виникають вимоги, продиктовані додатковими принципами, а саме: принцип безпеки даних; прин­цип надійності системи; принцип продуктивності; принцип при­стосування.

Принцип безпеки даних. Інформація має бути захищеною від несанкціонованого доступу, будь-яке порушення в системі має бути виявленим.

Принцип надійності. Програмне й апаратне забезпечення має бути високонадійним. Інформація має бути точною, доступною і надаватися без затримок.

Принцип продуктивності. Жорсткі вимоги до термінів оброб­лення інформації, оперативне надання інформації.

Принцип пристосування. Наявні інформаційні системи мають бути придатними для модифікації і розширення, навіть за умови повної модифікації системи інформація має бути збереженою.

Зауважимо, що розглянуті вимоги до АІС є загальними. У процесі створення системи завжди існують індивідуальні вимоги до її проектування.