Аналіз інвестиційної привабливості об’єктів
Інвестиційна привабливість підприємства – це доцільність вкладення у нього тимчасово вільних грошових коштів
Зовнішні суб’єкти (потенційні інвестори) при виборі об’єкт інвестицій покладаються на результати проведеною аналізу. Дія аналізу інвестиційної привабливості підприємства визначається рівень кожного показника та його динаміка за ряд періодів
Для оцінки інвестиційної привабливості підприємства вивчають: структуру джерел формування капіталу; структуру капіталу; платоспроможність і фінансову стійкість; оборотність капіталу.
На підставі отриманих даних роблять висновки в наступних розрізах:
– капітал підприємства сформований за рахунок власних чи залучених джерел: високий рівень фінансової незалежності (перевага у структурі джерел формування капіталу власних засобів) свідчить про невисокий ризик для інвесторів;
– значна питома вага матеріалів у структурі оборотних активів пояснюється високим рівнем матеріаломісткості продукції Однак, висока питома вага грошових коштів і розрахунків може пояснюватися зростанням дебіторської або кредиторської заборгованості, що свідчить про проблему неплатежів.
При аналізі інвестиційної привабливості акціонерних товариств розглядаються наступні показники:
а) Розмір дивідендів – характеризують дивідендну політику підприємства. Підприємство повинно зберігати рівновагу між сплатою достатньої суми дивідендів власникам і реінвестованим прибутком (Ф.4 р.140);
б) Реінвестований прибуток – визначається як різниця між прибутком підприємства, сумою платежів до бюджету та дивідендів (Ф.2 р.220 –Ф.4 р.140);
в) Коефіцієнт реінвестованого прибутку – розраховується як відношення реінвестованого та чистого прибутку; при цьому підприємства намагаються досягнути оптимальної структури капіталу при найнижчій його вартості ((Ф.2 р.220 – Ф.4 р.140) / Ф.2 р.220);
г) Дохід на акцію – розраховується як відношення різниці чистого прибутку та дивідендів за привілейованими акціями на загальну кількість звичайних акцій (Ф.2 р.330);
д) Цінність акції – визначається як відношення ринкової ціни акції та доходу на акцію (дані бухгалтерського обліку та ринку цінних паперів);
е) Рентабельність акції – обчислюється як відношення дивідендів на одну акцію до ринкової ціни акції (дані бухгалтерського обліку та ринку цінних паперів);
ж) Дивідендний вихід – визначається як відношення дивідендів на одну акцію та доходу на акцію (Ф.2 р.340 / Ф.2 р.330);
з) Коефіцієнт котирування акції – розраховується як відношення ринкової ціни акції до облікової ціни акції (дані бухгалтерського обліку та ринку цінних паперів);
и) Коефіцієнт дивідендних виплат – розраховується як відношення прибутку, розподіленого на дивіденди, та чистого прибутку. Характеризує частку прибутку, що надходить у розпорядження акціонерів (Ф.4 р.140 / Ф.2 р.220);
Крім розглянутих показників, під час аналізу інвестиційної привабливості будь-якого підприємства можна застосовувати узагальнюючі показники ефективності використання виробничих ресурсів продуктивність праці, фондовіддачу, матеріаломісткість тощо.
Даючи загальну оцінку інвестиційної привабливості підприємства, необхідно визначати показники за 3-5 років. При цьому не можна дати правильну оцінку вказаних показників тільки щодо одного конкретного підприємства окремо від зовнішнього середовища. Оцінка інвестиційної привабливості повинна базуватися на комплексному підході до суб'єкта господарювання як об'єкта дослідження у конкретній системі господарювання.
У ході оцінки інвестиційної привабливості підприємства рекомендується вивчити можливості підприємства продовжувати свою діяльність у майбутньому (оцінка неплатоспроможності та ймовірності банкрутства).