Впровадження стандартів ДСТУ ISO 9000.

Це важка, але цікава робота. Впровадження цих стандартів пов’язане з необхідністю набуття нових знань, навичок, з освоєнням прогресивних методів роботи. Для багатьох працівників, і насамперед для керівників та спеціалістів, діяльність з освоєння стандартів ДСТУ ISO 9000 – це творча робота, яка дає можливість задовольнити потреби в самовираженні. Вона дає працівникам організації реальну перспективу перейти від чисел і закликів «робити якість» до використання прийомів і методів, заснованих на логіці здорового глузду та досягненнях світової науки і практики. Ця робота дає змогу перебороти ірраціональні підходи до якості та ідеологічні бар’єри сформовані в минулому, відійти від формального ставлення до роботи із забезпечення якості і стимулювати активність організації щодо досягнення якісних результатів, залучити діяльність організації до підходів вирішення проблем якості світового рівня.

Сприятливий соціально-психологічний клімат для впровадження стандартів ДСТУ ISO 9000 може бути створений шляхом реалізації таких заходів.

1. Створення «стартового майданчика». Під цим розуміють ряд передумов, які забезпечують рівновагу між силами дії та протидії. Такі передумови можуть бути створені шляхом формування керівних і робочих органів управління, здатних забезпечити процесові впровадження стартовий імпульс і безперервність. Важливо також розробити чітку стратегію впровадження стандартів, визначити і виділити необхідні для цього ресурси.

2. Аналіз природи змін. Ініціатори використання стандартів ДСТУ ISO 9000 в організації повинні заглибитися в суть цієї роботи. Виходячи з цього, вони мусять передбачити соціально-психологічні зміни, які може викликати впровадження цих стандартів. їм необхідно виявити підрозділи організації, яких торкнуться ці зміни. Потім вони мають визначити, у яких відносинах перебувають групи та особи, здатні створити підтримку або опір впровадженню стандартів.

3. Створення атмосфери підтримки. Для того, щоб сформувалась атмосфера підтримки, варто, перш за все, виключити неправильне розуміння або перебільшення (перекручення) характеру використання стандартів ДСТУ ISO 9000. Має бути організована широка роз’яснювальна робота. Всі категорії працівників повинні мати чітке уявлення про причини і характер впровадження, а також про вигоду від його наслідків. Особливу увагу при цьому доцільно приділити групам і окремим особам, з боку яких можна чекати найбільшої протидії. Необхідно домагатися сприйняття стандартів ДСТУ ISO 9000 не як чогось накинутого ззовні, а як життєво необхідного для організації в цілому, так і кожному працівнику окремо.

4. Облік поведінкових факторів. Для того щоб успішно розпочати використання стандартів ДСТУ ISO 9000, необхідно, якщо це можливо, виключити використання групи і осіб, які будуть чинити опір. Краще за все розпочати процес випровадження зі створення ініціативної робочої групи, яка підтримає ідею впровадження і виконає попередню роботу, заохотити її, виразити їй офіційне визнання (з боку керівництва організації). Враховуючи новизну і складність багатьох положень стандартів ДСТУ ISO 9000, доцільно провести реальну роз’яснювальну роботу серед керівників і провідних спеціалістів організації. Така робота не тільки покращить розуміння необхідності впровадження сучасних стандартів, але й зніме страх перед нововведеннями і налаштує на позитивне сприйняття змін у ході впровадження. В ході роз’яснювальної роботи ініціатори впровадження стандартів мають використати рівень поширення ідей, візуальні та групові бесіди, виступи в місцевій пресі, на радіо, на телебаченні. Керівництву організації необхідно передбачити і контролювати джерела опору. Для переборення особливо стійкого опору в ряді випадків можна використати вдалий примус.

5. Залучення співробітників до прийняття рішень. Деяким співробітникам, які можуть чинити опір впровадженню стандартів, доцільно надати додаткові повноваження у прийнятті рішень із впровадження стандартів, наприклад, шляхом введення їх в координаційну раду або робочу групу. Також доцільно якомога раніше залучити таких співробітників до планування робіт із впровадження стандартів, до участі в підготовці заходів і прийнятті рішень. Необхідно зробити їх співучасниками нової роботи.

6. Формування корпоративної культури у сфері якості. Корпоративною культурою в цьому випадку називають встановлювану і підтримувану керівництвом систему цінностей, в якій центральна роль відводиться якості.

У сучасних умовах будь-яка корпорація сповідує певні цінності, які визначаються всіма її працівниками, є для них спільним і утворюють корпоративну культуру організації. «Єдина священна корова» організації – її принципи». Цей вислів належить Томасу Уїтсону – старшому засновникові однієї з найвідоміших світових корпорацій IBM. Для неї головними принципами, сформульованими при створенні фірми і діючими до сьогоднішнього дня, є такі:

- особистість заслуговує уваги;

- покупцеві – найкраще обслуговування;

- безперервно прагнути до досконалості та найвищих показників.

Корпоративна культура є сполучною ланкою, яка об’єднує і мобілізує персонал організації для вирішення проблем якості. Важливе місце в корпоративній культурі має займати відданість персоналу ідеалам якості, яка виховується у процесі залучення всіх працівників до вирішення проблеми якості.

В організації мають розроблятися і суворо дотримуватися певні правила моралі і поведінки, які становлять своєрідний «кодекс якості». Наведемо приклади таких правил.

Не можна робити ніяких поступок, які могли б знизити якість.

Необхідно чесно визнавати свої помилки в роботі із забезпечення якості і приймати заходи до їх виправлення. Потрібно прагнути до встановлення чесних і неупереджених відносин з колегами по роботі щодо питань якості. Дуже ефективною є широка наочна агітація «кодексу якості», наприклад, у формі гасел, які розміщуються в цехах, відділах, на робочих місцях.

До таких гасел, які використовуються в зарубіжній практиці, належать: «Якість понад усе», «Чим більше продукції поганої якості – тим ми бідніші», «Якість вигідна всім», «Соромно виробляти продукцію поганої якості» та ін.