Характер- це властивості особистості, які виразно проявляються в різних видах діяльності.

Рису характеру розуміють як схильність до нервової поведінки, яка склалася в силу наявності певних потреб, мотивів чи інтересів (мотиваційні риси), або в силу наявності певних звичок, установок (сталевих особливостей поведінки).

Характер– це індивідуальне сполучення найбільш стійких, суттєвих, набутих особливостей, яке проявляється в поведінці людини, в певному відношенні:

1.до себе (ступінь вимогливості, критичності, самооцінки);

2.до інших людей(індивідуалізм чи колективізм, егоїзм чи альтруїзм, жорстокість чи доброта, байдужість чи чуйність, грубість чи ввічливість, брехливість чи правдивість тощо);

3.до дорученої справи(ледачість чи працьовитість, акуратність чи неохайність, ініціативність чи пасивність, посидючість чи нетерплячість, відповідальність чи безвідповідальність, організованість тощо);

В характері відображаються вольові якості:готовність долати перешкоди, душевний та фізичний біль, ступінь стійкості, самостійності, рішучості, дисциплінованості.

Окремі властивості характеру залежать одне від одного та тісно пов’язані між собою, вони створюють цілісну організацію, яку називають структурою характеру.

В структурі характеру виділяють дві групи рис.

Під рисою характеру розуміють ті чи іншіособливості особистості людини, які систематично проявляються в різних видах її діяльності і за якими можна судити про її можливі вчинки в певних умовах.

До першої групи рис характерувідносяться риси, які виражають спрямованість особистості (стійкі потреби, установки, інтереси, нахили, ідеали, цілі), система відношень до оточуючої дійсності, яка представляє собою індивідуально-своєрідні способи здійснення цих відношень.

До другої групи відносяться інтелектуальні, вольові і емоційні риси характеру.

Серед властивостей характеру треба відрізняти глобальні (загальні) і приватні. Глобальні властивості характеру впливають на широку сферу поведінкових проявів.

Виділяють п’ять глобальних рис характеру:

1.самовпевненість – невпевненість;

2.згода, дружелюбність – ворожість;

3.свідомість – стурбованість;

4.інтелектуальна гнучкість – ригідність.

Такі риси як екстраверсія – інтроверсія порівнюються з такими рисами характеру, як впевненість і невпевненість. Так, товариськість, екстровертність схильні проявляти впевнені в собі люди, а невпевнені в собі проявляють замкнутість, інтровертність.

Серед локальних, приватних властивостей характеру, які впливають на окремі, одиничні, вузькі ситуації, можна виділити наступні:

Товариськість – замкнутість,

оптимізм - сум,

сором’язливість – безсоромність,

сміливість – обережність,

вразливість (рос. - впечатлительность) – товстошкірість,

довірливість – підозрілість,

мрійливість - практицизм,

тривожна ранимість - спокійна безтурботність,

делікатність – грубість,

самостійність – конформізм (залежність від групи),

самоконтроль – імпульсивність,

пристрасна захопленість – апатична в’ялість,

діяльна активність – пасивність,

гнучкість – ригідність,

демонстративність – скромність,

честолюбність – невибагливість (непритязательность),

оригінальність – стереотипність.

Відомий німецький психіатр К.Леонгард вважає, що у 20-25% людей, деякі риси характеру дуже загострені (акцентуіровані). При цьому вони при певних обставинах приводять до однотипних конфліктів і нервовим зривам.