Тема 1. Історія становлення і розвитку європейської інтеграції
ОСНОВИ ПРАВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
ЗМІСТ
ОСНОВИ ПРАВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ. 1
Тема 1. Історія становлення і розвитку європейської інтеграції 2
Тема 2. Загальна характеристики ЄС та ЄСП.. 4
Тема 3. Правова природа ЄС. 11
Тема 4. Інституційна будова (структура) ЄС. 11
Тема 5. Джерела права ЄС. 13
1. Реалізації ідеї європейської інтеграції у історичній ретроспективі. Чинники європейської інтеграції.
2. Етапи формування європейських співтовариств (ЄСп) і ЄС.
3. Місце ЄС серед інших європейських міждержавних організацій (Західноєвропейський союз, НАТО, Рада Європи, ОБСЄ).
4. Правове регулювання відносин ЄС (ЄСП) з Європейською асоціацією вільної торгівлі (ЄАВТ). Правовий статус Європейського економічного простору (ЄЕП).
Чинники, які лежать в основі європейської інтеграції склалися задовго до створення ЄСПТ та ЄС; утворюють комплекс і можуть бути поділені на такі категорії:
1. Соціально-економічні чинники;
2. Політичні чинники;
3. Духовно-культурні чинники;
4. Ідеологічні чинники.
Економічні чинники ЄС полягають в інтернаціоналізації господарських зв’язків: в результаті інтернаціоналізації господарських зв’язків був створений міжнародний ринок (створення ТНК, Міжнародних банків, міжнародна кооперація і розподіл праці,зарубіжні інвестиції і рух капіталів, міжнародні валютні операції, міграція робочої сили).
Рух в бік економічної єдності вступає в протиріччя із політичною роздробленістю Європи у ХІХ ст. (Європа незалежних держав).
Політичні чинники європейської інтеграції можна поділити на дві категорії:
1. Внутрішні політичні чинники - характеризують взаємовідносини європейських країн одна з одною.
2. Зовнішні політичні чинники – визначають положення Європи відносно інших країн (неєвропейських) і регіонів.
Духовно-культурні чинникиєвропейської інтеграції:
1. Християнська релігія (спочатку католицька церква, після реформації – протестантизм, а також східно-слав’янська церква).
2. Більшість країн, які утворюють зараз ЄС, були послідовниками Римського права.
3. Ідеї гуманістів: правова держава, основи конституціоналізму, захист прав і свобод людини і громадянина (надбання європейської цивілізації).
Ідеологічні чинники європейської інтеграції. Кінець ХІХ століття – активізація пан європейського руху – рух до об’єднаної Європи (мав лише ідеологічне значення, а не політичне).
Задачі європейського співтовариства після ІІ світової війни:
1. Відновити позиції у світі.
2. Запобігти виникненню нової війни у Європі.
3. Запобігти комуністичній загрозі з боку СРСР та його союзників.
9 травня 1950 року французький міністр закордонних справ Робер Шуман запропонував створити наддержавну організацію, яка б мала контроль над ключовими галузями економіки.
18 квітня 1951 року у Парижі було підписано договір про Європейське співтовариство з вугілля і сталі. Договір набув чинності 23 липня 1952 року. Укладено його було на 50 років. У 2002 році договір припинив свою дію. Активи і компетенція ЄСВС були передані іншому співтовариству, яке називається ЄЕС (Європейське Економічне Співтовариство). Договір був укладений між 6 державами: Франція, Німеччина, Італія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург (Паризький договір).
У 1957 році у Римі було одночасно підписано два договори: Про Європейське Економічне Співтовариство та Про Європейське Співтовариство з Атомної Енергії (Євратом). Обидві договори набули чинності 1 січня 1958 року (Римські договори). Учасниками цих договорів є ті самі 6 держав.