Властиве
КСД
Проблему -
Часто й неможливо
Дуже важко, а
Бирск, 1971.
[йти цю реакцію?
в «сукупному продукті
» ідеологічних
процесів, соціального
досвіду аудиторії
виділити результати
(наслідки)
одного чи кількох
виступів. І все ж
існує досить надійний
спосіб розв'язати
соціологічний експеримент,
панельні
Ефективність журналістської діяльності
Якщо журналіст володіє літературною майстерністю, то оцінивши
кожну з названих вище дій, можемо оцінити ефективність підготованого
до друку виступу. І починається такий,аналіз, як бачимо, з аналізу цілі.
Скажімо, поширена думка, що спільна ціль
редакційного колективу - випуск передачі чи чергового
номера газети. Така обмовка (а це справді обмовка,
бо випуск чергового номера - спільна справа,
а не спільна ціль) дуже показова: саме так або
майже так розуміє цілі своєї діяльності багато журналістів
1. Хибним є ототожнення цілі та ідеї журналістського
виступу. Реалізація ідеї часто справді є
ціллю. Та можна навести багато прикладів, коли є
актуальна ідея, а аудиторія її не сприймає, текст не
досягає мети. Про різновид такого підходу (текст
ефективний, якщо аудиторія розуміє його ціль або
ідею) уже йшлося, і доводити його помилковість нема
потреби: сучасна аудиторія дуже добре усвідомлює,
з якою метою зроблено окремі матеріали, що
саме хотіли сказати їхні автори, але всі заклики, які
містять ці матеріали, залишаються добрими намірами.
У найзагальнішому вигляді метою журналістських текстів є вплив на
суспільну свідомість чи на суспільну дійсність. Однак у кожному конкретному
випадку - своя ціль, і належить вона до одного з трьох класів:
- повна зміна (конверсія);
- посилення;
- послаблення окремих виявів громадської думки2.
Якщо ж згадати, що на суспільну дійсність впливає не сам текст, а
сформована ним громадська думка, то можна виділити такі групи цілей:
1) зміни безпосередньо в суспільній практиці (суспільні дії аудиторії);
2) специфічний вид суспільних дій, які ведуть до змінисуспільної
свідомості - громадська активність (участь у дискусіях, обговореннях, які
ведуть до формування нової громадської думки);
3) такі зміни у смаках, звичках, світогляді - у «сусідніх» із громадською
думкою секторах суспільної свідомості, які неминуче приводять
до певних суспільних дій;
4) такі зміни в суспільній свідомості, які на практиці виявляються
лише у відповідних умовах: виховання мужності, підвищення культурного
рівня тощо.
1 Див.: Свитин Л., Ширяева А. Журналист и его работа. - М., 1979. - С. 118.
2 Докладніше про це див.: Массовая информация в советском промьішленном городе.
- С. 280.
Тією чи іншою
мірою усвідомлене
цільове програмування
журналістській
роботі. Розпочинаючи