Властиве

КСД

Проблему -

Часто й неможливо

Дуже важко, а

Бирск, 1971.

[йти цю реакцію?

в «сукупному продукті

» ідеологічних

процесів, соціального

досвіду аудиторії

виділити результати

(наслідки)

одного чи кількох

виступів. І все ж

існує досить надійний

спосіб розв'язати

соціологічний експеримент,

панельні

Ефективність журналістської діяльності

Якщо журналіст володіє літературною майстерністю, то оцінивши

кожну з названих вище дій, можемо оцінити ефективність підготованого

до друку виступу. І починається такий,аналіз, як бачимо, з аналізу цілі.

Скажімо, поширена думка, що спільна ціль

редакційного колективу - випуск передачі чи чергового

номера газети. Така обмовка (а це справді обмовка,

бо випуск чергового номера - спільна справа,

а не спільна ціль) дуже показова: саме так або

майже так розуміє цілі своєї діяльності багато журналістів

1. Хибним є ототожнення цілі та ідеї журналістського

виступу. Реалізація ідеї часто справді є

ціллю. Та можна навести багато прикладів, коли є

актуальна ідея, а аудиторія її не сприймає, текст не

досягає мети. Про різновид такого підходу (текст

ефективний, якщо аудиторія розуміє його ціль або

ідею) уже йшлося, і доводити його помилковість нема

потреби: сучасна аудиторія дуже добре усвідомлює,

з якою метою зроблено окремі матеріали, що

саме хотіли сказати їхні автори, але всі заклики, які

містять ці матеріали, залишаються добрими намірами.

У найзагальнішому вигляді метою журналістських текстів є вплив на

суспільну свідомість чи на суспільну дійсність. Однак у кожному конкретному

випадку - своя ціль, і належить вона до одного з трьох класів:

- повна зміна (конверсія);

- посилення;

- послаблення окремих виявів громадської думки2.

Якщо ж згадати, що на суспільну дійсність впливає не сам текст, а

сформована ним громадська думка, то можна виділити такі групи цілей:

1) зміни безпосередньо в суспільній практиці (суспільні дії аудиторії);

2) специфічний вид суспільних дій, які ведуть до змінисуспільної

свідомості - громадська активність (участь у дискусіях, обговореннях, які

ведуть до формування нової громадської думки);

3) такі зміни у смаках, звичках, світогляді - у «сусідніх» із громадською

думкою секторах суспільної свідомості, які неминуче приводять

до певних суспільних дій;

4) такі зміни в суспільній свідомості, які на практиці виявляються

лише у відповідних умовах: виховання мужності, підвищення культурного

рівня тощо.

1 Див.: Свитин Л., Ширяева А. Журналист и его работа. - М., 1979. - С. 118.

2 Докладніше про це див.: Массовая информация в советском промьішленном городе.

- С. 280.

Тією чи іншою

мірою усвідомлене

цільове програмування

журналістській

роботі. Розпочинаючи