Це мова заходить
У другому (може,
Першому випадку,
Було хвилювати
Для чого йому
Показав, задля
Розкрив,
Безумовно,
схвилює читача».
Але для чого журналіст
чого розповідав,
читача, і чи саме
нарис потрібний у
а кореспонденція
навпаки?) - про
досить рідко
ЗНАЧЕННЯ СОЦІОЛОГІЇ У ЖУРНАЛІСТСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
Та як визначити ціль, тим паче, рівень її досягнення в публікації,
яка розрахована не на досягнення якихось конкретно-відчутних результатів,
а на формування певних почуттів - у публікаціях на теми моралі,
наприклад? (Процес досягнення таких прихованих, латентних цілей вивчено
в проекті «Функціювання громадської думки в умовах міста і діяльність
державних і громадських інститутів»'). Чи завжди можна передбачити
реакцію на журналістський виступ? І як визі
Із приводу «помислів і почуттів», то відомо,
що вони рано чи пізно реалізуються у соціальних
фактах. Правда, і це нова проблема - не завжди негайно.
Єдиний спосіб розв'язати її - поставити експеримент,
провести панельні КСД. Звичайно, їх організація
і проведення - справа копітка і складна. Зате
застосування універсальної методики дає змогу
використовувати результати в роботі багатьох редакцій.
Адже ці результати показують: у такій ситуації
матеріал такого типу діє так-то, а використання
такого засобу в такій аудиторії дає такі-то результати.
Прикладом такого експерименту є експеримент
В. Сєкеріна2, панельним (повторним) було КСД
«Ефективність впливу ЗМІ на сільську аудиторію».
Ясна річ, редакція не має змоги проводити
дослідження впливу кожної публікації (до публікації ситуація була така-то,
після - стала такою-то). Зате є змога інша: зіставити цілі та реальні ефекти.
А вивчивши особливості аудиторії, вплив на неї різних засобів, можна
достатньо впевнено передбачити реакцію аудиторії на підготований виступ.
Отже, для того, щоб журналістська акція була ефективною, треба:
- чітко визначити остаточну мету виступу;
- врахувати стан і напрям розвитку громадської думки;
- визначити часткові цілі виступу;
- співвіднести їх із особливостями аудиторії;
- вибрати спосіб або комбінацію способів впливу (переконування,
навіювання, зараження) і визначити засоби впливу, тему, жанр, структуру
виступу. Іншими словами, за доброї літературної майстерності процес
забезпечення ефективності складатиметься з трьох етапів: визначення
цілі, вибору засобів її досягнення і досягнення результату.
' Див.: Массовая информация в советском промишленном городе. - С. 278.
2 Див.: СекеринВ. Содержание и зффективность районной газети: Ollbl'f К0і(«
кретно-социологического анализа: Автореф. дисс. канд. филол. наук. - ІЇОБОСІі»