Результати експерименту.
Преси
Вплив на людину,
Преси, окреслив коло
М. Вебер,
Започаткував
Журналистика. - 1975. - № 12. - С. 45.
Социология и журналистика. - С. 126.
Проведення експерименту
Методики
Ставить експеримент.
Структурами, або
Владними
Або це експеримент,
Експеримент
Тим само. - С. 188.
З бригадою А. О. Кузнецова, який працював
по-старому»2. Однак, на відміну від колег, які
цікавилися перемінами в експериментальній бригаді
М. Злобіна, А. Аграновськийвивчив, наскільки дотримано
принципу рівності умов у контрольній
бригаді А. Кузнецова. І почув від А. Кузнецова:
«Другий кран йому (Злобіну. - І. Л.) на централізацію
дали? А нам - ні. Коли зупинився бетонний
вузол, йому возили із Тушина? Нам не возили. З піском
у нас знову перебої, а йому подають, як годинник,
тому що експеримент»3. Вивчення ситуації в
обох (експериментальній і контрольній) бригадах свідчило, що в рівних
умовах постачання і технічного забезпечення бригада А. Кузнецова працю-
вала б не гірше від злобінської. Саме такий кваліфікований підхід дав змогу
А. Аграновському не піти руслом офіційної пропаганди і зробити мужній,
як на той час, висновок: «Ви розумієте, в принципі дослід має лише дати
відповідь на запитання. Позитивну чи негативну - будь-яка для науки цінна.
Але ж хочеться, щоб вийшло! У фізиці, хімії, чи, скажімо, у медицині допомогти
цьому «хочеться» не можна. В економіці, виявляється, можна»4.
Цей висновок розвінчував «показуху» не лише в конкретному випадку.
Адже подібні «експерименти» проводили в радянській економіці ще від
мисів О. Стаханова, і ніхто навіть не приховував, що «експериментатори
» завжди були в особливо вигідних умовах.
Див.: Шумшина Т. Методьі сбора информации в журналистике. - С. 69.
Аграновский А. Своего дела мастер. - М., 1980. - С. 182.
Аграновский А. Своего дела мастер. - М., 1980. - С. 182.
на шляху журналіста
з'являється
двома способами:
організований
журналіст самостійно
І в обох
випадках необхідне
знання соціологічної
1 3 2 j ^ ) ^ В п л и в соціологічних методів збору інформації на журналістську методику ЗНАЧЕННЯ СОЦІОЛОГІЇ У ЖУРНАЛІСТСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
* Прохоров Е. Социология журналистики // Вестник. Моск. ун-та. « С о р \ І 1
Соціологію журналістики
який у виступі на
Першій сесії Німецької
соціологічної
асоціації 1 9 1 0 р.
методологічно
обґрунтував потребу
соціології
її проблем: орієнтація
на різні групи,
вимоги до журналістів,
методи аналізу
4. Які небезпеки можливі при здійсненні журналістського аі((>
перименту і які способи їх уникнення Ви знаєте?
5. Чому в журналістиці експеримент застосовують відносно рідко?
4.3. СОЦІОЛОГІЯ журналістики і журналістська
діяльність
Як уже згадувалось, соціологія журналістики
- спеціальна соціологічна теорія, предметом
якої є проблеми журналістики, передусім - ефективність
діяльності ЗМІ. Ґрунтуючись на законах
функціювання ЗМІ, враховуючи предмет і специфіку
журналістського пізнання дійсності, соціологія
журналістики з'ясовує місце ЗМІ в суспільстві,
закономірності взаємовпливу ЗМІ та суспільства.
Тісний зв'язок теорії і соціології журналістики
стимулював появу теорії функціювання ЗМІ,
яка до масової інформації відносить «повідомлення,
які відображають об'єктивну і суб'єктивну
соціальну реальність: про факти, процеси, результати
діяльності та поведінки, про мотиви, настрої,
почуття, вимоги, що ґрунтуються на інтересах і
потребах різних соціальних груп»1, а журналістику
розглядає «як функціональну систему на основі взаємодії «видавця» (партійні,
державні, громадські та інші органи й організації), «журналіста»
(колективи редакцій газет, журналів, програм радіо і телебачення),
«аудиторії» ^реальні й потенційні споживачі інформації'), «каналів інформації
» (газетні та журнальні видавництва, радіо і телестанції)»2. Згодом ця
схема стала стрункішою і її подають у такому вигляді:
Видавець Канал —> Аудиторія.
До того ж, «Канал» поділяють на дві частини: журналістський корпус
(«Журналіст», який є двигуном журналістського процесу) і журналістську
продукцію («Тексти», до яких належать і газетні публікації, і теле- та
радіопрограми, через які журналісти здійснюють вплив на аудиторію).
Автор же публікації у «Тижні» (до речі, як і абсолютна більшість
інших журналістів) не зауважила, що йдеться не стільки про експеримент,
скільки про бюрократичні викрутаси: спочатку була запроваджена громіздка,
забюрократизована система надання субсидій, а згодом - «у порядку
експерименту» - часткове її спрощення у кількох районах країни, яке, до
того ж, не поспішали впроваджувати. Тут слід було констатувати ускладненість,
бюрократизацію оформлення субсидій, з'ясувати, хто зацікавлений у
такій бюрократизації та її прикритті «експериментами» - якщо не дослідити
доцільності переливання коштів із однієї статті бюджету в іншу.
У соціології збір інформації методом експерименту передбачає
написання програми експерименту, яка, згадаймо, містить гіпотезу. У
журналістському експерименті гіпотеза, загалом, необов'язкова: журналіст
теоретично знає, які результати він одержить. Йому потрібні лише
факти, які підкріпили б його припущення. Такий «фактологічний» пошук
(з огляду на відмінність журналістської методики від наукової)
створює, як мінімум, дві небезпеки:
1) тенденційний добір результатів (те, що не відповідає моїм припущенням,
я відкидаю);
2) скептичне ставлення до можливостей самого експерименту (навіщо
його проводити, якщо його результат відомий наперед).
Уникнути першої можна, строго дотримуючись соціологічних вимог
щодо методики експерименту. Вони дають змогу одержати об'єктивні
й надійні результати, які стають особливо ефективним засобом впливу на
аудиторію, до того ж убезпечують автора від нападок тих, кого не влаштовують
Друга небезпека підстерігає тих, хто не усвідомлює ваги результатів
експерименту як засобу впливу на аудиторію.
Загалом же згадані обставини в сукупності з трудомісткістю експериментального
методу і недостатньою розробленістю методики його застосування
в журналістиці призводять до того, що цей метод у ЗМІ використовують
рідко. Значно частіше експериментом називають те, що ним
якраз не є - деякі види спостережень, різноманітні випробування тощо.
Створення та відображення експериментальної ситуації в журналістиці
є і продуктивним методом збору інформації, і основою для
ефективних засобів досягнення журналістських цілей.
Запитання для самоконтролю
1. Чому публікації, побудовані на експерименті, здебільшого викликають
в аудиторії значний інтерес?
2. Які передумови застосування експерименту в журналістиці?
3. Наведіть приклади корисності для журналіста знань соціО'
логічної методики проведення експерименту.
134 Соціологія журналістики і журналістська діяльність