Причому, виносячи результати свого спостереження
До спостереження практично завжди.
Вийшла за рамки голого спостереження). У цьому випадку предмет спостереження
не вартував журналістської уваги. На відміну від
спостережень О. Мухіна, який підрахував кількість пасажирів у кожному
із 611(!) маршрутних таксі. Тут спостереження журналіста дало підстави
йому зробити справді цікаві, важливі і, зауважмо, обґрунтовані висновки2.
Наступний крок журналіста, який вирішив вдатися до спостереження,
- визначити його тип, прийнятний у цій ситуації. Вважають,
що найефективнішим у журналістиці є включене приховане спостереження.
Це не зовсім так. І не тільки з огляду на затрати великих зусиль
на організацію такого спостереження. У ситуації, коли люди зацікавлені,
щоб журналіст одержав потрібну інформацію, нема сенсу приховувати
свого «журналістського походження», та й «включатися» в подію - не
завжди вигідно. Палкий прихильник включеного прихованого спостереження
А. Рубінов, який вважав, що «навіть у важких ситуаціях не варто
без крайньої потреби діставати з кишені чи торбинки редакційне посвідчення
»3, все ж визнавав, що «зсередини» видно все-таки не все, на спра-
ну треба поглянути і «згори»4.
Якось кореспондент Львівського радіо потрапила на підприємство
за скаргою про неякісне харчування в дієтичному залі заводської
їдальні та про вишукане меню в залі для «начальства». На перший погляд,
ситуація передбачала використання включеного прихованого спостереження
в ролі працівника заводу. Однак, поміркувавши, журналістка
1 Є журналісти, для яких спостереження - особливість стилю (наприклад,
репортери, нарисовці). З огляду на цю особливість вони намагаються вдапптиСЯ
2 Див.: Мухін О. Чому водії цураються пільговиків // Високий Замок - 2002. - 27 ЛіОТ,
•' Рубинов А. Операции без секретов. - М, 1980. - С. 125.
'' Там само.
А про важливість спостереження у підготовці репортажів, зарисовок
і говорити, очевидно, немає потреби.
У згаданих випадках спостереження - один із
методів або й допоміжний метод збору інформації.
А Є Випадки, КОЛИ Спостереження - 'ЄДИНИЙ можливий
спосіб одержати інформацію. Крім звичних для
соціолога випадків, коли йдеться про надто буденні
чи, навпаки, екстраординарніситуації, які людині
відтворити і, тим паче, проаналізувати важко, у
журналістиці потреба в спостереженні виникає ще й
тоді, коли від журналіста свідомо приховують інформацію,
не допускаючи її (цю інформацію) у ЗМІ.
на суд аудиторії, журналіст має бути
об'єктивним - дотримуватися однієї з головних
вимог до соціологічного спостереження. Тенденційності
матеріалу аудиторія з першого разу
може не зауважити, але згодом це суттєво вплине
на довіру і до самого журналіста, і до засобу, який опублікував його
текст. Саме так трапилося і з журналісткою, яка опублікувала у «Високому
Замку» критичні нотатки «Тиск не поміряли, але добряче його
підняли». У поліклініку вона прийшла з підвищеним тиском, можливо,
саме через погане самопочуття їй здалося, що ставляться тут до неї
неуважно і грубо. Ображена журналістка вирішила
«помститися» - опублікувала свої суб'єктивні
враження. У результаті газета змушена була дру-
Вплив соціологічних методів збору інформації на журналістську методику
1 Див.: Журналистика и социология. - С. 112-113. Т. Шуміліна виділяє також тип
«спостерігач-учасник», його використовують як допоміжний у застосуванні інших
методів, наприклад, при спостереженні під час інтерв'ю. Оскільки мова йде
про спостереження як основний метод, то розглядати «спостерігача-учасника»
тут немає сенсу.
" Рабочая книга социолога. - С. 365.
Прийом «журналіст змінює професію» можна розглядати і як журналістський
експеримент. Усе залежить від мети: коли журналіст приховує свою професію і
Вирішивши