Бути спостережливим,
Ставлять перед
А разом вони
Побаченого.
Те, про що йому
Не допускаючи
Щось показують).
Спостереження
Багато, якщо не більшість, відомих і досвідчених фахівців визнають,
що спостереження - в підсумку найважливіший метод збору
інформації в журналістиці, принаймні в подієвій. Точність, повнота і
правдивість інформації, одержаної під час бесіди, значною мірою
залежать від співрозмовника. Документи, як уже згадувалося, теж
можуть бути «нещирими», приховувати або й спотворювати реальну
інформацію. Те ж, що журналіст зуміє побачити, залежить тільки від
нього, від його спостережливості (навіть тоді, коли журналістові
' Набувши доброї журналістської практики, І. Паславський тепер працює ДОЦСЩ»
том на факультеті журналістикиЛНУ ім. І. Франка.
1 2 ^ J ^ N Вплив соціологічних методів збору інформації на журналістську методику^
У журналістиці
потреба в спостереженні
виникає
ще й тоді, коли від
журналіста свідомо
приховують інформацію,
її (цю
інформацію) до
ЗМІ. І тоді журналіст
«змінює професію
» або йде «у
поле», щоб побачити
не захотіли
розповісти
Найбільша довіра
аудиторії - до
журналіста, який
має підстави
сказати: «Я там
був, я це бачив».
Є й інший
складник цієї довіри:
точність, об'єктивність
у відтворенні
журналістом вимогу
уміти
спостерігати
кувати спростування, у редакції змінилося ставлення
до автора як до досвідченого журналіста1.
Журналістська спостережливість потрібна
і у використанні інших методів, наприклад, інтерв'
ю. Планомірно і свідомо спостерігаючи за
співрозмовником, за тим, як він реагує на запитання,
можна не тільки коригувати план розмови,
а й скласти враження про людину, про її
стосунки з навколишніми тощо. У цьому випадку
йдеться про спостереження як допоміжний засіб.
Основним же спостереження стає у двох випадках:
якщо інакше одержати інформацію неможливо
та коли проблема чи явище постає
Див.: Високий Замок. - 1996.-20 серп.
ЗНАЧЕННЯ СОЦІОЛОГІЇ У ЖУРНАЛІСТСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
перед автором у найзагальніших рисах і немає чіткого уявлення про
чинники, які впливають на ситуацію1.
Вирішивши провести спостереження, журналіст має передусім
визначитися, чи потрібне воно в конкретній ситуації, і якщо потрібне, то
за чим саме журналіст має спостерігати, - з користю для майбутньої публікації.
Адже в журналістській практиці чимало ситуацій, коли спостереження
просто не потрібне, або його предмет не має суспільно важливого
журналістського значення. Якось молода дівчина - кореспондент регіональної
газети пішла в загальну чоловічу лазню з єдиною метою: подивитися,
як миються чоловіки і як вони, голі, реагують у такій ситуації на
присутність юної представниці жіночої статі. У принципі, такий особистий
інтерес не є чимось неприродним, - неприродно, що подібними речами
цікавиться, а потім пише про це в газеті журналіст (сама публікація не