Порушення цих правил призводить до серйозного
Методики.
Час. Отже, щоб уникнути звинувачень у
фальсифікації і маніпулюванні громадською думкою
у проведенні масових опитувань, зрештою,
щоб одержані результати не обманули його самого,
журналіст має дотримуватися основ соціологічної
Досить часто ЗМІ проводять опитування,
іцоб мати докладне уявлення про деякі явища суспільного
життя, про які інакше дізнатися просто
2. Інтерв'ю слід проводити за заздалегідь
складеним запитальником або принаймні планом
бесіди.
3. Треба створити сприятливі для бесіди
умови: узгодити зі співрозмовником місце і час
зустрічі, а потім підтримувати в нього інтерес до
бесіди, виявляти інтерес до його відповідей.
4. Запитання слід задавати в логічній послідовності,
цілеспрямовано (стадійне розгортання
запитань), допоміжними запитаннями знімати
напругу, додатковими - перевіряти одержану
інформацію1.
браку в журналістській роботі - одержання
неповної або й неправдивої інформації (характерно,
що найчастіше такі «проколи» трапляються
з молодими журналістами або студентами-
практикантами, які ще не освоїли методики і
правил інтерв'ювання).
У журналістиці важливі й етичні правила соціологічного опитування.
У соціології інтерв'ю завжди анонімне (крім експертних, де може
мати значення особа інтерв'юйованого). У журналістиці ж - навпаки.
Тому журналістові важче розраховувати на швидку довіру співрозмовника
в особистісних чи їм подібних запитаннях. Щоб не втратити
такої довіри в майбутньому, він має строго дотримуватися обіцянок, які
дав співрозмовникові з приводу конфіденційності, інших етичних норм.
Масові опитування в журналістиці використовують для, хоч і
приблизного, але фіксування громадської думки з приводу певного
питання. Не претендуючи на високу точність, такі опитування дають
змогу оперативно з'ясувати громадську думку, а саме окремих верств
населення. їхня перевага - у можливості поєднати в журналістському
тексті узагальнену думку з висловлюваннями окремих людей. Тож не
дивно, що інтерв'ю на вулиці, у коридорах, прямі лінії та анкети досить
активно використовують і преса, і радіо, і телебачення.
Скажімо, обравши тему упередженості мешканців Заходу до
«східняків» і Сходу - до «бандерівців», О. Єжижанська зателефонувала
Вплив соціологічних методів збору інформації на журналістську методику
раїни» С. Баранов1. Вивчаючи проблеми вищої школи, він опитав 138
київських студентів. У результаті в газеті з'явилася журналістська за
формою подачі й соціологічна за системою аргументації публікація.
С. Баранов не переповідає одержаних результатів опитування і, тим па-
1 че, не подає їх як істину в останній інстанції. Він аналізує їх. Утім це
тільки частина змісту публікації. Автор здійснює і суто журналістський
аналіз проблеми. Від такого поєднання, підсилення журналістського
аналізу соціологічним цінність публікації суттєвозростає. Однак автор
не вказує, наскільки репрезентативне його опитування.
Добрий соціологічний (а відтак і фаховий журналістський вишкіл
продемонстрували автори журналу «ПІК», опублікувавши результати
власних експертних опитувань із приводу найбільш і найменш притаманних
сучасному прем'єрові функцій2 та з приводу стану сучасної
української культури3.
У будь-якому разі ні підготовка, ні проведення соціологічного дослідження
без участі журналіста - автора майбутніх публікацій - просто неможливі.
Щоб одержати результати, придатні для використання у ЗМІ, йому
доводиться брати участь у розробленні програми дослідження, визначенні
виду опитування, генеральної сукупності, побудові вибірки і складанні
польових документів. А це означає, що журналіст має освоїти соціологічну
методику. Інакше у «саморобних» анкетах можна допустити помилки, про
яку згадує Т. Шуміліна4. В одній з анкет обласної газети було таке запиг
тання: «У нашій заочній читацькій летючці торік ви назвали найпопулярні-
шими рубрики... (далі йдуть назви рубрик). Ці рубрики продовжують виходити.
Але з'явилося багато нових (далі йдуть назви рубрик)...
Яку із названих рубрик ви назвали б найцікавішою? Які з них ви читаєте
постійно? Чи повинна газета зберегти їх (всі, або кілька - які саме)?»
Окрім того, що в цьому запитанні є, по суті, три, і на яке з них
відповідати читачеві - невідомо, для відповіді на нього було виділено
лише п'ять рядків в одній колонці. Тобто йдеться про приклад елементарної
соціологічної неграмотності у формулюванні й подачі запитань.
Застосування соціометричного опитування важливе у вивченні
конфліктних ситуацій у малих соціальних групах, написанні колективних
портретів, соціальних нарисів. Інколи це просто єдиний можливий
спосіб з'ясувати справжню суть і причини конфлікту, реальні стосунки в
бригаді, класі, студентській групі. Суть конфлікту на автотранспортному
' Баранов С. Для кого тепер вузи? // Молодь України. - 1997. - 7 лют.
2 Див.: Наступний прем'єр повинен знати й уміти//ПІК. - 1999. - № 35. - С. 14-15.
3 Див.: Павлів В. Державна культурна // Там само. - С. 46-48.
4 Див.: Шумилина Т. Методи сбора информации в журналистике. - С. 22.
ЗНАЧЕННЯ СОЦІОЛОГІЇ У ЖУРНАЛІСТСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
підприємстві журналіст І. Паславський зумів з'ясувати, лише застосуіміо-
ши методи соціометрії'. У результаті не тільки з'явився цікавий («читабельний
») матеріал - після того, як автор розповів про результати дослідження
на зборах підприємства, сам конфлікт було вичерпано. За будь-яких обставин
застосування соціометрії у таких випадках завжди дає змогу поглибити
й урізноманітнити аргументацію майбутньої публікації.
Великі можливості вивчення аудиторії мають інтернет-видання та
ЗМІ, у яких є свої веб-сайти. Лічильники, які стоять на таких сайтах, дають
змогу фіксувати, крім кількості заходів, ще й час, а лічильники на
кшталт bigmir.net фіксують також географію аудиторії, кількість звернень
до кожного розділу і тексту, час перебування в сайті тощо. Це дає
змогу редакції мати точне уявлення про аудиторію та її інтереси. Адже
йдеться, по суті, про постійне одержання соціологічної інформації. На
перший погляд, його важко назвати опитуванням, оскільки читачам запитань
ніхто не задає. Та все ж такі запитання є, їх передбачають комп'ютерні
програми. Тож такий облік хоча й своєрідне, та все ж опитування,
до того ж не вибіркове, а суцільне.
Запитання для самоконтролю
1. Які відмінності між соціологічним і журналістським
інтерв'ю Ви знаєте?
2. Які головні вимоги до організації та проведення журналістських
масових опитувань ?
3. У яких випадках журналістові варто самостійно проводити
масові опитування?
4. У яких випадках журналістові варто вдатися до соціометричного
опитування?