Ю), методом експертного опитування було
визначено три області, які здатні репрезентувати
всю Україну - Львівська, Харківська і Херсонська
(квотна вибірка). У кожній із цих областей було відібрано
щодругий район (серійна вибірка). Опитування
проводили у відібраних районах із певним
кроком (систематична вибірка). Високу репрезентативність
такої вибірки гарантувала тотожність одержаних
соціально-демографічних показників із відповідними
статистичними відомостями по Україні.
Відмінність
між серійною і районованою
вибірками
полягає в тому,
що в «райони»
(страти) потрапляють
подібні, однотипні
одиниці спостереження,
а в серії
(гнізда) - навпаки,
різнотипні. Це
означає, що за інших
рівних умов
серійна вибірка
точніше, ніж районована,
відображає
ґенеральну
сукупність, про
яку відомо мало
метрів Генеральної сукупності. Саме ця обставина
часом унеможливлює застосування квотної вибірки
або ж призводить, до суттєвого викривлення
дійсності в ній.
Найвищого рівня репрезентативності вдається
досягти, застосувавши одну з ймовірнісних
вибірок1. Принцип їхньої побудови забезпечує всім
елементам генеральної сукупності однакові можливості
потрапити до вибірки. До ймовірнісних вибірок
належать: проста, або власне ймовірнісна,
систематична, серійна, районована.
П р о с т у , або власне й м о в і р н і с н у ,
вибірку застосовують у великих генеральних сукупностях.
Добір одиниць спостереженняу її побудові
здійснюють за правилами випадкового добору,
з використанням таблиць випадкових чисел2. Високу
репрезентативність ця вибірка забезпечує, оскіль.т
ки добір одиниць спостереження до неї здійснюють
відповідно до закону великих чисел.
Суть с и с т е м а т и ч н о ї в и б і р к и полягає
в тому, що добір ведуть з усієї сукупності з
рівними інтервалами. Цей інтервал називають кроком вибірки. Наприклад,
з усіх мешканців села опитують щоп'ятого (крок вибірки - 5). Слід
мати на увазі, що в систематичній вибірці добір ведуть зі списку усієї ґег
неральної сукупності (тобто в нашому прикладі опитують щоп'ятого з
усього списку мешканців села, а не їхню п'яту частину). Інакше ми мати-.
мемо справу не із систематичною, а зі стихійною вибіркою.
Інколи недоліком систематичної та й інших видів ймовірнісної
вибірки називають потребу мати повний список генеральної сукупності,
що при великих сукупностях досить складно. Це не зовсім так. Скажімо*
коли ми опитуємо щосотого передплатника газети і знаємо, що в
поштовому відділенні № 1 є 32 передплатники, у № 2 - 47, у № З - 39, у.
№ 4 - 25, у № 5 - 60, то нам потрібні списки передплатників лише в
Програма соціологічного дослідження. Процедурний розділ
К о м б і н о в а н а в и б і р к а була використана і в дослідженні
«Ефективність діяльності газети «Львівський залізничник» («ЛЗ»). Газету
читали на території семи областей України, в окремих районах було
буквально по кілька її передплатників. Щоб уникнути великого розкиду,
вибіркової сукупності й одночасно зберегти її репрезентативність, вибірку
(вона в основі була систематичною) побудували так. У великих вузлових
центрах, де передплатників «ЛЗ» найбільше, застосовували звичайну
систематичну вибірку. Решту ж населених пунктів, де були передплатники
«ЛЗ», виписали в зростаючій послідовності - залежно від кількості
передплатників. Опитування проводили в щодругому населеному
пункті з цього списку. Щоб витримати всі пропорції, крок вибірки в цій
її частині відповідно було зменшено.
У будь-якому вибірковому дослідженні неможливо повністю
уникнути похибки. Це, звичайно, не означає, що дослідник мусить миритися