Ческих иселедованиях. - Кн. 2. - С. 193-303.

Чинник

Що причиною

Сталими залишаються

Залишку принципово

Однак за фахового проведення експерименту

Приклад. Якщо викладач, не надто налаштований

Умови А, Б, В, Г викликають явища

Експеримент

Людьми

Римент з окремими

Групах.

Можна проводити

Експеримент

в реальній (наприклад,

в одній

чи кількох редакціях

газет) і в штучно

створеній (лабораторній)

Можна, нарешті,

проводити експе- '

1. За умов А, Б, В виникає явище «а».

2. За умов А, Г, Д виникає явище «а».

3. За умов А, Є, Ж виникає явище «а».

Отже, умова А приводить до явища «а», оскільки вона є

спільною в усіх трьох випадках.

Приклад. У якій газеті регіону не працював би журналіст А, тема,

яку він висвітлює, одразу в цій газеті стає популярнішою. Отже, цей

журналіст свідомо чи підсвідомо враховує особливості місцевих читачів,

його твори задовольняють інтереси аудиторії.

До схеми залишків вдаються, коли відома більшість явищ та їх

причин. Якщо відняти досліджену частину наслідків відомих причин, то

залишки будуть наслідком ще не вивчених умов.

Схематично це виглядає так:

«а», «б», «в», «г».

2. Умови А, Б, В викликають явища «а»,

«б», «в».

Звідси висновок: причиною явища «г» є

умова «Г».

на рівень сприймання малопідготованої

аудиторії, переходить від емоційно-образного до

викладу абстрактних постулатів, рівень уваги і,

відповідно, сприймання знижується. Це означає,*

що спілкування з цією аудиторією ліпше проводити

на конкретно-образному рівні. ':

В експерименті ж за схемою єдиної подібності

експериментальний чинник якраз є єдиною

сталою (тому й називати його змінною недоречно). А в застосуванні схеми

залишку експериментальну змінну усувають, Ця відмінність, до речі,

пояснює відносно нечасте застосування в

експериментах схем єдиної подібності і залишку:

довести, що дві системи подібні у всьому, крім дії

експериментальногочинника, ще важче, ніж

довести, що вони схожі у всьому, крім одного.

таке доведення неможливим не є. А ознака фахо-

вості - це передусім наявність контрольної групи.

Оскільки суспільне життя справді складне і

багатоманітне, не можна нехтувати ситуаціями, коли

на досліджуване явище чи групу, крім експери-

Легко помітити,

що схеми єдиної

подібності та

відрізняються

від двох попередніх:

і схема

єдиної відмінності,

і схема супутніх

змін передбачають,

що в досліджуваному

явищі

всі умови,

крім експериментальної

змінної

Якщо зміни

відбуваються і в

експериментальній,

і в контрольній

групах, то це означає,

цих змін є не експериментальна

змінна, а якийсь

Інший, неврахований

СОЦІОЛОГІЧНІ МЕТОДИ ЗБОРУ ІНФОРМАЦІЇ

1 Експерименти поділяють на польові та лабораторні, одно- та також бііпгго-

факторні, реальні та модельовані (за допомогою комп'ютера) тощо. Кожен З

цих видів має свої особливості, підстави для застосування, недоліки і т. д. Докладніше

про види експериментів див.: Методьі сбора информации в СОЦИОЛОІЇІ"

5 In: Journal of Personality and Social Psychology. - 1977. - Vol. 33. -№ I.

ментального, впливає і спричинює фіксовані зміни ще якийсь, невідомий

чинник. Щоб за таких умов уникнути помилки у встановленні причиново-

наслідкових зв'язків, і проводять відповідні заміри в контрольній групі -

максимально тотожній експериментальній, але такій, до якої

експериментальної змінної не застосовують.

Експеримент із застосуванням контрольної групи називають паралельним,

на відміну від послідовного, в якому контрольної групи нема:

одна і та ж група є контрольною (до застосування експериментальної

•змінної) і експериментальною (після того, як змінну буде застосовано).

Послідовний експеримент, зрозуміло, має сенс лише тоді, коли є гарантія,

що на групу чи явище не впливатимуть побічні, незафіксовані чинники

(крім експериментального)'.

Надійність інформації, одержаної методом експерименту, залежить,

Зрозуміло, від надійності його методики, від фаховості його побудови і про-

«едення. Структура фахово організованого наукового експерименту завжди

має обов'язкові елементи, це: