ВСТУП Поняття про господарський облік, його види, вимірники та прийоми на гірничих підприємствах

Щоб задовольнити свої потреби, люди виробляють предмети споживання і засоби праці. Вироблені предмети споживання розподіляються на особисте споживання людей і виробниче споживання для здійснення господарської діяльності. Для управління на промисловому (гірничому) підприємстві чи в процесі підприємницької діяльності потрібно знати, скільки є у підприємства майна, які його зобов’язання, скільки і чого було вироблено та придбано і з якими витратами, що і скільки витрачено, спожито, продано, передано, яка собівартість і виручка, який доход працівників, власників та суб’єкта господарювання. Такі дані дістають в процесі обліку шляхом спостереження, вимірювання та реєстрації господарських операцій, які відбуваються з майном підприємства та джерелами його утворення, з метою одержання кількісного, якісного і вартісного їх відображення.

Господарська операція – дія або подія, яка викликає зміни в наявності та структурі активів і зобов’язань, власному капіталі підприємства.

Спостереження– це фіксація факту здійснення господарської операції з майном та зобов’язаннями суб’єкта господарювання.

Вимірюванняполягає у відображенні обсягу господарської операції в певних одиницях.

Реєстрація означає здійснення записів відомостей про господарську операцію та одержання інформації про зміну майна і зобов’язань суб’єкта господарювання.

Отже, під господарським обліком розуміють певну систему кількісного і вартісного відображення та якісної характеристики господарської діяльності з метою її контролю і управління. Батько бухгалтерської справи – італієць Лука Пачолі ще в ХV віці писав: “Хто в справах своїх не може бути добрим бухгалтером, той буде блукати, як сліпий в темряві, навмання, і не уникнути йому великих збитків”.

Для формування світогляду майбутніх підприємців і спеціалістів суб’єктів господарювання не марна порада одного із видатних знавців бухгалтерської справи – Б. Котрулі, який ще в 1458 році писав: “... даю пораду вважати задоволенням правильне та добре ведення книг (бухгалтерських), а кому не дано, той нехай вчиться чи найме собі дійсно вмілого та практичного молодого бухгалтера, бо інакше твої справи перетворяться в хаос та вавілонське стовпотворіння, чого ти, якщо тобі дорогі твоя честь та майно, повинен побоюватися.”

Для відображення господарських операцій застосовуються натуральні, трудові та грошовий вимірники.

Натуральні вимірники (міра маси, об’єму, довжини, площі, кількості тощо) застосовують, щоб мати відомості про майно і зобов’язання суб’єкта господарювання в натуральному виразі. Проте натуральні показники можна використовувати тільки для вимірювання однорідних ресурсів і не можна дістати шляхом підсумовування узагальнюючі показники, що характеризують в цілому різне майно суб’єкта господарювання.

Трудові вимірники призначенні для обліку кількості праці в одиницях робочого часу – людино-днях, людино-годинах тощо. Ці показники дають можливість порівнювати між собою деякі різнорідні величини в розрахунку затрат праці на одиницю виготовленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг, одержаної виручки тощо.

Грошовий вимірник застосовують для відображення різних господарських операцій і узагальнення їх в єдиній грошовій оцінці. За його допомогою обчислюють загальний розмір майна, собівартість, виручку, зобов’язання підприємця, фінансовий результат господарської діяльності.

Вартісний вимірник використовують на основі натуральних і трудових вимірників, шляхом множення їх кількості на ціну.

Щоб мати інформацію про всі процеси господарської діяльності підприємства, застосовують наступні види господарського обліку: оперативний, статистичний, бухгалтерський, внутрішньогосподарський (управлінський) та податковий.

Оперативний обліквикористовують для спостереження і контролю за окремими господарськими операціями з метою управління ними в процесі їх здійснення. За його допомогою, використовуючи натуральні, трудові і гро-шові вимірники, дістають інформацію про щоденну господарську діяльність.

Статистичний облік організовують шляхом обов’язкової звітності суб’єктів господарювання за певними показниками їх роботи. За допомогою статистичного обліку збирають, розробляють та аналізують дані про розвиток народного господарства та явищ культурного і політичного життя окремих регіонів та в цілому держави.

Бухгалтерський облік – процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Внутрішньогосподарський (управлінський) облік – система обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувань у процесі управління підприємством.

Податковий облік являє собою упорядковану інформаційну систему, що відображає розмір об’єктів оподаткування підприємства методом суцільної, безперервної, документальної та взаємовпорядкованої реєстрації господарських операцій та окремих видів його майна і ресурсів.

Для визначення наявності, відображення руху і використання майна та зобов’язань суб’єкта господарювання у бухгалтерському обліку використовують 8 прийомів.

Документація – спосіб первинної реєстрації (оформлення документом) господарських операцій.

Первинний документ – документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Інвентаризація – перевірка майна і зобов’язань підприємства в натурі і порівняння її даних з даними обліку.

Оцінка– спосіб грошового вимірювання господарських операцій (придбання ресурсів, використання виробничих запасів, визначення фінансових результатів тощо).

Обчислення собівартості (калькуляція) – визначення вартості (облікової ціни) виробничих запасів, продукції, робіт і послуг підприємця.

Рахунок – умовне позначення певного виду майна та зобов’язань підприємства, де відображається їх стан і рух.

Подвійний запис – порядок відображення господарських операцій в рахунках. Відповідно до цього кожна господарська операція записується у певному порядку на двох рахунках.

Баланс– спосіб підсумкового відображення даних про майно підприємства (актив) та його зобов’язань (пасив) на певну дату.

Звітність – упорядкована таблиця узагальнюючих показників, що в концентрованому вигляді відображають результати господарської діяльності підприємства, його виробничий і соціальний розвиток, фінансовий та майновий стан.

Майно і зобов’язання підприємства узагальнено відображаються за складом і розміщенням в балансі.

За формою баланс є таблицею, яка складається з двох частин – активи та власний капітал і зобов’язання. У процесі підприємницької діяльності відбуваються різні господарські операції, під впливом яких змінюється склад майна та зобов’язань суб’єкта господарювання. За характером впливу на майно і зобов’язання підприємства господарські операції можна поділити на 4 типи.

Перший тип. Відбувається переміщення активів, зміна структури майна, загальна сума його не змінюється. Підприємство за власні кошти придбало верстат вартістю 10 тис. грн. Гроші (–) зменшились (готівка, рахунки в банках) на 10 тис. грн., основні засоби (верстат) збільшились (+) на 10 тис. грн. Сума майна, а також зобов’язань не змінилась.

Другий тип. Відбувається переміщення, зміна структури зобов’язань, загальна сума їх не змінюється. Підприємство використало одержаний прибуток (власний капітал, зобов’язання перед власниками підприємства) для нарахування премії працівникам – 5 тис. грн. Прибуток ( – ) зменшився на 5 тис. грн., заборгованість підприємства перед працівниками збільшилась на суму нарахованої премії (+) 5 тис. грн. Сума зобов’язань і самого майна (до часу видачі премії) не зміниться. Зобов’язання перед власниками підприємства зменшились і відповідно збільшились перед працівниками.

Третій тип. Збільшується майно та зобов’язання на рівновелику суму. Підприємство придбало виробничі запаси (бензин) за рахунок коштів короткострокової позики, яку одержало у банку – 3 тис. грн. Виробничі запаси (бензин) (+) збільшилися на 3 тис. грн., але і заборгованість перед банком теж збільшилась (+) на 3 тис. грн. Сума майна і зобов’язань підприємства за господарською операцією збільшились на 3 тис. грн. (до часу повернення позики).

Четвертий тип. Зменшується майно та зобов’язання на рівновелику суму. Підприємство із своєї каси виплатило премію працівникам – 5 тис. грн. (див. другий тип операцій). Гроші (готівка) зменшилась (–) на 5 тис. грн., заборгованість перед працівниками теж зменшилась (–) на 5 тис. грн. Сума майна і зобов’язань за господарською операцією зменшилась.

основи обліку й аналізу виробничо-господарської діяльності підприємства

Для керування виробничо-господарською діяльністю підприємств створена єдина система народногосподарського обліку. Під обліком розуміють цифрову характеристику кількісної і якісної сторін розвитку народного господарства й окремих підприємств, здійснювану шляхом постійної науково організованої реєстрації явищ, факторів.

Єдина система обліку сприяє схоронності соціалістичної власності, подає необхідну інформацію для планування, створює можливість роботи підприємства і його підрозділу на основі господарського розрахунків. Облік повинен забезпечувати порівнянність планових і звітних даних, бути достовірним і своєчасним, доступним розумінню працюючих.

Для всебічного вивчення соціально-економічних процесів застосовується єдина взаємозалежна система, що включає три види обліку: оперативно-технічний, бухгалтерський і статистичний.

Оперативно-технічний облік - це облік окремих конкретних фактів з метою оперативного обслуговування потреб органів керування підприємством. У його завдання входять спостереження, вимір, реєстрація й документальне оформлення актів і операцій виробничо-господарської діяльності, а також первинна обробка, нагромадження й вистава даних для потреб оперативного керування. За допомогою оперативно-технічного обліку здійснюється безпосередня первинна характеристика таких фактів, як облік роботи окремих структурних підрозділів і агрегатів, відвантаження продукції. Первинні документи оформляються безпосередньо при виконанні господарських операцій, отже, необхідні відомості можуть бути отримані негайно. Така терміновість є головною перевагою оперативно-технічного обліку в порівнянні з іншими його видами. Але оперативний облік недостатній для повного аналізу й узагальнень.

Бухгалтерський облік ґрунтується на даних оперативного обліку й використовує тих з них, які відображають рух господарських коштів підприємств, їх джерела й вироблені з ними операції. Цей вид обліку характеризує кругообіг засобів і матеріальних цінностей. Основною метою бухгалтерського обліку є контроль над дотриманням кошторисно-фінансової дисципліни й виконанням фінансового плану. Він є безперервним, суцільним і строго документальним. Усі операції обов'язково враховуються й підтверджуються документами.

Для обробки облікових даних бухгалтерський облік використовує тільки йому властиві методи: подвійний запис господарських операцій на рахунках, калькулювання, балансове узагальнення господарських засобів. Метод подвійного запису полягає в тому, що кожна операція фіксується двічі - на двох взаємозалежних рахунках угруповання, що представляють, засобів по місці розміщення й по джерелу покриття потреби. Наприклад, одержання грошей з банку буде відбито на дебіті рахунку «Каса», одночасно така ж сума - на кредиті рахунку «Розрахунковий рахунок».

Бухгалтерський баланс являє собою метод узагальненого, зведеного в єдине ціле відображення стану засобів підприємства за допомогою системи показників. Це моментальна світлина їх стану, що показує, у що вкладені ці засоби (у якій формі вони перебувають - актив) і звідки вони беруться ( які їхні джерела - пасив). Баланс дозволяє в стислому й цільному виді оцінити господарське положення підприємства.

Статистичний облік відбиває кількісну сторону соціально-економічних явищ. З його допомогою можна за масою окремих фактів і показників побачити закономірності й тенденції розвитку виробництва. На відміну від попередніх двох методів обліку статистичний облік використовується не тільки для керування окремим підприємством, але й для одержання узагальнюючих відомостей по галузі й народному господарству. Із цієї причини статистичний облік організований по єдиній методології і єдиному плану.

Головною формою спостереження й джерелом інформації служить державна статистична звітність підприємства, складена на основі даних оперативно-технічного й бухгалтерського видів обліку. Іноді за недостатності інформації організують спеціальні статистичні обстеження - суцільні або вибіркові.