Агротехнічні і біологічні заходи боротьби з бур'янами.

Знищувальні заходи боротьби з бур'янами.

Знищувальні заходи боротьби з бур'янами спрямовані на повне зни щення бур'янів, особливо карантин­них видів. Це досягається проведен­ням глибокої оранки, обробітком вегетуючих бур'янів гербіцидами, десикантами, гарячою водою та парою, кисло­тами, вапняним розчином або іншими речовинами.

Згідно із списком, затвердженим Міністерством аграрної політики України, до бур'янів зовнішнього карантину нале­жать паслін лохолистий, стриги (всі види), касія тора, полин дворічний, соняшник багаторічний, а до бур'янів внут­рішнього карантину — амброзії полинолиста, трироздільна та багаторічна, гірчак рожевий, паслін колючий, повитиця рівнинна.

Крім того, на полях, лугах і пасовищах ростуть бур'яни, які можуть призвести до отруєння людини та тварин: ам­брозії всіх видів; блекота чорна, березка польова, болиголов крапчастий, буркун лікарський, гірчак березкоподібний, гірчиця польова, жабрій звичайний, жовтень їдкий, залізниця гірка, кукіль звичайний, кучерявець Софії, льонок зви­чайний, мак дикий, молочай степовий, пажитниця п'янка, повитиця польова, полин звичайний і кримський, суріпка звичайна, чистець прямий та великий.

3 досягнень агрономічної науки і досвіду передової сільськогосподарської практики відомо, що інтенсифікація землеробства можлива лише при запровадженні на кожному полі сівозміни системи ефективних заходів боротьби з бур'янами. Запровадження їх має насамперед надійно захистити поля від появи на них бур'янів і, що не менш важливо, забезпечити знищення їх у посівах та очищення ґрунту від насіння й органів вегетативного розмноження.

На всіх етапах розвитку сільського господарства як за примітивних, так і сучасних інтенсивних систем використан­ня землі провідна роль у боротьбі з бур'янами належить агротехнічним заходам.

Обробіток ґрунту — основний, передпосівний чи під час догляду за посівами дає змогу затримувати або провокувати проростання бур'янів та знищувати їхні сходи в най­сприятливіший для цього час. Крім того, обробіток ґрунту є основним засобом регулювання екологічних умов ґрунтово­го середовища — фізичних властивостей і біологічних про­цесів, від спрямованості яких значною мірою залежить його родючість. Проте засміченість посівів і шкода, якої завдають бур'яни землеробству, залежать лише від рівня агротехніки чи ефективності боротьби з бур'янами окремих заходів. Кількість бур'янів у посівах визначається також біологічними властивостями культур, здатністю окремих з них пригнічувати бур'яни.

Зрозуміло, що залежно від біологічних властивостей та агротехніки характер взаємовпливу між бур'янами і куль­турними рослинами в посівах буде складатися по-різному. Так, у посівах озимих, багаторічних бобових трав, гречки, конопель бур'яни, як правило, дужче пригнічуються і в сприятливі роки їх тут значно менше, ніж серед ярих зер­нових, тому що ці культури інтенсивніше, ніж бур'яни, використовують поживні речовини та воду, швидко нагро­маджують велику наземну масу.

За сприятливих умов зволоження і достатньої забезпече­ності рослин поживними речовинами багато видів бур'янів пригнічується також у посівах овесу та ячменю. Яра пшениця і горох хоч дещо і поступаються в цьому вівсу та ячменю, але посіви їх мають більшу стійкість проти забур'янення, ніж посіви льону, проса, люпину й особливо просапних.

Отже, поява бур'янів та їхня кількість у посівах є наслідком дії різних за своїм впливом факторів. Отже, для боротьби з бур'янами треба враховувати біологічні влас­тивості культур та характер впливу їх на бур'яни залежно від місця в сівозміні, способів обробітку ґрунту і рівня забезпе­ченості посівів поживними речовинами. Поряд з цим су­часний рівень технологічного озброєння землеробства ство­рює необхідні умови для значного підвищення ефективності агротехнічних заходів боротьби з бур'янами.

5. Перспективні методи боротьби з бур'янами.

Поряд із традиційними прийомами контролю за станом бур'янів та боротьби з ними останнім часом ве­деться активний пошук принципово нових підходів і рішень. Нині перспективними є соляризація, використання електричного струму й електромагнітних полів та розробка нових поколінь гербіцидів.

Соляризація — це прогрівання ґрунту за допомогою со­нячної радіації до температури, за якої в ньому гине насіння бур'янів. Для цього ґрунт накривають прозорою або чорною поліетиленовою плівкою. Проведені експерименти показали, що ґрунт під плівкою залежно від погоди за 10—50 діб прогрівається до температури 48—57 °С. Особливо ефективно використовувати прозору поліетиленову плівку. Під її покривом ґрунт нагрівається в сонячні дні до 56—57 °С, а в похмурі — до 35—40 °С. За місяць соляризація забезпечує загибель у верхньому шарі ґрунту близько 90 % насіння бур'янів. Витрата поліетиленової плівки на соляризацію ста­новить 250—400 кг/га. Соляризацію успішно застосовують під час підготовки ґрунту для закладання парників і теплиць, а також на ділянках, де вирощують ягідні культури.

Електричний струм високої частоти під час безпосеред­нього контактування з насінням бур'янів діє на нього згубно. Так, у СІЛА вже створено кілька моделей машин із шириною захвату робочого органа завширшки в 4,5—8,5 м при швидкості руху 3,2—8 км/год.

Електричний струм використовують для очищення на­сіння культурних рослин від домішок насіння бур'янів на діелектричних сепараторах, в яких відбувається диференці­йоване знищення насіння бур'янів.

У закритому ґрунті випробовують механізми — випро­мінювачі електромагнітного поля з частотою 2450 МГц. При експозиції 120—180 с такі випромінювачі забезпечують загибель у 10-сантиметровому шарі ґрунту 83—93 % насіння бур'янів. Хоча головним у цих випадках поки що залиша­ється класичний термічний метод —звичайне пропарювання ґрунту.

Струм високої частоти використовують також і для знищення вегетуючих бур'янів. Метод ґрунтується на тому, що питомий опір тканини рослин приблизно в 10 раз мен­ший, ніж опір ґрунту. Це дало змогу сконструювати горизон­тальні струмопровідні штанги, по яких подається елек­тричний розряд, із шириною захвату до 10 м. При застосу­ванні штанг над покривом культурних рослин вони контак­тують лише з тими бур'янами, надземна частина яких пере­вищує висоту покриву. Під впливом електричного розряду руйнується не лише надземна частина бур'яну, а й підземні його органи до глибини 10—15 см. Цей метод особливо ефективний для знищення бур'янів на полях під чорним паром та на плантаціях цукрових буряків.

Нові покоління гербіцидів синтезують з урахуванням їхньої екологічної безпеки та підвищення фітоценотичної дії. Про­водяться роботи для створення гербіцидів, здатних зни­щувати непроросле насіння бур'янів у ґрунті. Наприклад, препарат метилізотіоціанат (МІТ) знищує все насіння, яке знаходиться в ґрунті, крім насіння із твердою оболонкою. Створено цей препарат за аналогією з природними коре­невими виділеннями рослин родини хрестоцвітих, у ризо­сфері яких швидко гине насшня бур'яшв інших видш рослин.

Принципово новою дією на бур'яни відзначаються так звані лазерні гербщиди.

Лазерними гербіцидами називають речовини, інгібуюча дія яких виявляється лише на сонячно­му світлі.

Такі гербщиди мають досить короткий період розкладан­ня і повністю руйнуються за 24 год, що робить їх використан­ня особливо безпечним і зручним. Одним із перших пред­ставників групи лазерних гербіцидів є дельта-амінолевулшова кислота (АЛА). Лазерними гербіцидами посіви обробляють увечері з розрахунку 190—750 г/га препарату. За ніч препарат Поглинається тканинами бур'янів, а вранці під дією світла щцує їх. Характерною особливістю лазерних гербіцидів є не лише механізм їхньої дії, а й підвищена порівняно зі звичайними гербіцидами селективність. Так, до препарату ддд високочутливі щириця біла та звичайна, гірчиця по­льова і зовсім не чутливі пшениця, ячмінь, овес, кукурудза.