Сучасний етап розвитку української економічної думки

Розвиток економічної думки в Україні пояснюється необхідністю переходу економіки країни на основи ринку. Цей процес складний, він вимагає відмовитись від тих стереотипів, які залишились у спадщину від тоталітарної системи. Сучасний етап розвитку української економічної думки – це кінець 80 –х років ХХ ст. – початок ХХІст. Важливою стороною економічних досліджень цього періоду стали проблеми зміни господарського механізму економічної системи (Т. Ковальчук, Л.Каніщенко, І.Лукінов, А.Агафонов, Г.Климко, В.Нестеренко та ін.) та відносини власності (В.Черняк, Ю.Пахомов, А.Покритан та багато ін.). Це був період, коли відбувалось переосмислення сучасної економічної науки. У 80-90-х роках ХХст. проблемами ринкового реформування займалися Анатолій Гальчинський, Валерій Гейць, Віктор Пинзеник – фахівці з теорії макроекономічного регулювання та фіскальної економічної політики. Михайло Савлук, Анатолій Морозов і Олександр Дзюблюк – розвивали теорію грошей, грошового обігу і кредиту, Антон Філіпенко займався проблемами міжнародної економіки, та багато інших.

Зусиллями провідних науковців Л.Корнійчука, В.Базилевича, С. Злупка, С.Мочерного, П. Леоненка, Н.Татаренко, М.Довбенка, І.Мешка та інших відбувся перехід від негативно критичного, заідеологізованого до об’єктивного дослідження історії економічної думки. На етапі трансформації економіки, від планової до ринкової, Україна віддала перевагу не науково обґрунтованим висновкам вітчизняних і зарубіжних вчених про поступовий перехід до ринку, враховуючи досвід західноєвропейських країн, з сильним макроекономічним державним контролем та збереженням значної частки державного сектору в економіці країни, а рекомендаціям з проведення «шокової терапії».

В останні роки у світі досить популярною стала модель «нової економіки». Нова економіка – це не тільки модель ведення бізнесу, а й стратегічна невід'ємна частина економіки майбутнього. В Україні проблематика нової економіки ще не отримала належної оцінки. Економічна політика країни дискутується навколо напрямків, котрі всі уряди називають «політикою реформ». Однак усі спроби висунути концепцію реформ зведені переважно до визначення відсотків установлення податків, прийняття тих чи інших кодексів, внесення часткових змін в чинні закони, що, звичайно, і важливо, але не може скласти генеральної лінії розвитку. Україні потрібно створити відкрите суспільство з механізмами, що забезпечують необхідну для нової економіки гнучкість до змін, що відбуваються, і викликів суспільству.

Традиційно для України характерним був високий рівень розвитку науково-технічного прогресу й освіти при слабкому використанні наявних досягнень. Однак у наш час конкуренцію за джерела сировини XXI ст. – креативність і знання – можуть виграти тільки ті, хто створить відповідні умови для їх підтримки і розвитку.

У моделі нової економіки по-українськи неможливо буде уникнути питань створення базових елементів, без яких ні про який розвиток не може бути й мови. Як вважає академік НАН України В. Геєць, «на початку формування капіталізм розвивався на основі моделі первісного нагромадження. Якщо подивитися на формування і нагромадження капіталу як на основу, на якій функціонує економіка, то в наших умовах він формується за зовсім іншими ознаками – за ознаками й методами приватизації». Особливость сучасного періоду розвитку української економічної думки полягає в тому, що вона все ще не подолала глибокої кризи та властивого їй консерватизму. Сьогодні українські вчені лише намагаються адекватно відображати у своїх дослідженнях реальні процеси, розробляють моделі економічного розвитку країни.

 

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Бартенев С.А. История экономических учений: Учебник. – М.: Экономика, 2003. – 456 с.

2. Бартенев С.А. Экономическая история: Учебник. – М: Экономист, 2004. – 442 с.

3. Березин И. Краткая история экономической мысли: Учеб. пособие. – М.: Русская деловая литература, 2000. – 368 с.

4. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе: Пер. с англ. – М.: ДелоЛтд, 1994. – 687 с.

5. Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, XV– XVIII ст. – Т. 2: Ігри обміну. – К.: Основи, 1997. – 585 с.

6. Ван дер Вее Г. История мировой экономики: 1945–1990 гг. – М: Наука, 1994. – 412 с.

7. Гусейнов Р. История мировой экономики: Запад – Восток – Россия: Учеб. пособие. – Новосибирск: Сиб. унив. изд-во, 2004. – 552 с.

8. ЗлупкоС. М. Історія економічної теорії. – К.: Знання, 2005. – 719 с.

9. История мировой экономики: Учебник для вузов / Под ред. Г.Б. Поляка, А.Н. Марковой. – М.: ЮНИТИ, 2003. – 723 с.

10. История экономики: Учебник / Под общ. ред. О.Д. Кузнецовой и И.Н. Шапкина. – М.:ИНФРА-М, 2002. – 384 с.

11. История экономических учений: Учеб. пособие / Под ред. В.С. Автономова. – М.: ИНФРА-М, 2004. – 784 с.

12. Історія економіки та економічної думки: Навч. посіб. / За ред. С.В. Степаненка. – К.: КНЕУ, 2008.

13. Історія економічних учень: Підручник / За ред. Л.Я. Корнійчук, Н.О. Татаренко. – К.: КНЕУ, 2005. –564 с.

14. Історія економічних учень: Підручник: У 2 ч. / За ред. В. Д. Базилевича. – К.: Знання, 2006.

15. Історія економічної думки України / Р.X. Васильєва, Л.П. Горкіна, Н.А. Петровська та ін. – К.: Либідь, 1993. – 272 с.

16. Камерон Р. Краткая экономическая история мира. От палеолита до наших дней: Пер. с англ. – М.: Рос. полит. энцикл., 2001. – 544 с.

17. Корнійчук Л.Я. Історія економічної думки України: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2004. – 431с.

18. Лортикян Э.Л. История экономики и экономической мысли Украини: Эволюция рыночной экономики. – X.: Консум, 2004. – 360 с.

19. Майбурд Е.М. Введение в историю экономической мысли. От пророков до профессоров. – М.: Дело, 2000. – 560 с.

20. Негиши Такаши. История экономической теории: Пер. с англ. / Под ред. Л. Любимова и др. – М.: Аспект Пресс, 1995. – 462 с.

21. Павленко Ю.В. Історія світової цивілізації. Соціокультурний розвиток людства. – Вид. 2-ге, стереотип. – К.: Либідь, 2000. – 358 с.

22. Проскурін П.В. Історія економіки та економічних учень: Нариси економічної історії індустріальної цивілізації: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2005. – 372 с.

23. Радіонова Л. Економічна історія. Навч. посіб. – Тернопіль: Підручники. Посібники, 2007.

24. Тимочко Н.О. Економічна історія України. – К.: КНЕУ, 2005. – 204 с.

25. Тимошина Т. М. Экономическая история зарубежных стран: Учеб. пособие / Под ред. проф. М. Н. Чепурина. – М.: Юрид. дом «Юстиц-информ», 2002. – 496 с.

26. Толмачева Р.П. Экономическая история: генезис рыночной экономики: Учебник. – М.: Дашков и К°, 2002. – 604 с.

27. Фещенко В.М. Дослідження проблем становлення та розвитку ринкового господарства в працях економістів України другої половини XIX – початку XX ст. – К.: КНЕУ, 2003. – 187 с.

28. Хикс Дж. Теория экономической истории: Пер. с. англ; Общ. ред. и вступ, ст. Р. М. Нуреева. – М.: НП «Журнал Вопросы экономики», 2003. – 224 с.

29. Экономическая история мира. Европа: В 4 т. / Под общ. ред. М.В. Конотопова. – М.: Дашков и К°, 2004 – 2006.

30. Юхименко П. І. Економічна історія. Навч. посіб. – К.: Вікар, 2004. – 499 с.

31. Ядгаров Я.С. История экономических учений: Учеб. для вузов. – М.: ИНФРА-М, 2004. – 480 с.