Російська назва: белена чёрная

Народна назва: німиця чорна, люлюк, куряча сліпота, зубовник, дурноп’ян

Опис рослини. Одно-, дворічна трав’яниста рослина. На першому році життя утворює розетку прикореневих черешкових, подовжено-яйцевидних, великозубчастих або виямчасто-перистонадрізаних листків. На другому році життя рослина дає прямостояче, розгалужене, циліндричне, густо покрите залозистими волосками стебло довжиною 30-60см. Стеблові листки чергові, подовжено-яйцевидні, глибоко виямчасто-зубчасті, самі верхні листки сидячі, напівстеблоохоплюючі. Вся рослина має неприємний запах. Квітки великі, зібрані на верхівці стебел та гілок в суцвіття завійка. Чашечка трубчасто-дзвониковидна, 5-зубчаста, при основі густоволосиста; при плодах приймає глечекоподібну форму. Віночок п'ятизубчастий, широковоронковидний брудно-жовтого кольору, з сіткою темно-фіолетових жилок, всередині з фіолетовою плямою. Плід – довгаста коробочка, яка має яйцевидну форму, відкривається напівшаровидною кришечкою і знаходиться всередині затверділої глечикоподібної чашечки. Насіння дрібне, нирковидне, сітчасто-ячеїсте, сіро-бурого кольору. Свіжа рослина має важкий, дурманний запах, який при сушінні майже зникає. Цвіте рослина з травня до жовтня. Вся рослина дуже отруйна.

Розповсюдження та місце зростання. Росте по всій території України як бур’ян, здебільшого на смітниках, біля житла та доріг; заростей не утворює. Заготівля в природних умовах не рентабельна, тому її введено в культуру. Росте на плодородних грунтах

Правила заготівлі. Збирають розеточне прикореневе та стеблове листя. Листя першого року (розеточне) заготовляють наприкінці літа, при цьому зрізають всі великі листки, залишаючи дрібні в середині розетки для того, щоб рослини до осені знову змогли відрости. Стеблові листки збирають під час цвітіння рослини (липень-вересень). Сировину збирають тільки в суху погоду. Не можна збирати листя, уражене мучнистою росою та іншими грибковими захворюваннями, покриті пилом та брудом, а також уражене комахами. Зібрану сировину пухко складають в кошики або ящики (щоб уникнути ущільнення, т.я. при ущільненні листя швидко нагрівається, що призводить до потемніння сировини під час сушіння).

Первинна обробка. Сушіння. Перед сушінням відбирають органічні та мінеральні домішки. Сушать відразу після збирання на горищах з гарною вентиляцією або під навісом, розкладаючи тонким шаром в 1-2см на тканині або папері, періодично перегортаючи. При штучному сушінні в сушарнях та температури не вище 60⁰ С отримують більш якісну сировину. Всі органи блекоти чорної дуже отруйні, тому при роботі з сировиною необхідно дотримуватись правил безпеки, після роботи обов’язково мити руки, а при роботі у приміщеннях рот та ніс закривати марлевою пов'язкою і одягати захисні окуляри та комбінезон. Термін зберігання 3 роки. Вихід сухої сировини 16-18 %.

Опис сировини. Листя продовгувто-яйцевидної, яйцевидної або еліптичної форми , перистолопатеві або цільні з нерівномірно-зубчастим краєм. Прикореневе листя з довгим черешком, з обох сторін вкрите густими, довгими, м’якими волосками; стеблове – без черешків, менш опушене, волоски розташовуються переважно по жилкам і краю пластинки листка. Серединна жилка білуватого кольору, плеската, сильно розширюється до основи. Довжина листків 5-20см, ширина – 3-10см. Колір листків сірувато-зелений. Запах слабкий, своєрідний, при змочуванні посилюється. Смак не визначається.

Мікроскопія. Клітини епідермісу з верхньої сторони листка з мало звивистими стінками, на нижній – з більш звивистими. Продихи є з обох сторін, оточені 3-4 біляпродиховими клітинами. Волоски багаточисельні, двох типів – прості і головчасті. Прості волоски багатоклітинні, головчасті мають довгу багатоклітинну ніжку і 4-8-клітинну (зрідка 1-2-клітинну) залозисту голівку. В мезофілі листка містяться поодинокі призматичні кристали оксалату кальцію; нерідко зустрічаються кристали у вигляді хрестоподібних зростків або тупокінцевих друз. У великих жилках є подовжено овальні клітини, заповнені кристалічним піском. В молодих листках містяться тільки дрібні, мало помітні призматичні кристали, розташовані поблизу жилок.

Хімічний склад. Листя блекоти містить ті ж алкалоїди, що і беладона, головним чином гіосциамін, але кількість його значно менша – до 0,1 %. Тут знайдені також речовини глікозидної природи: гіосципікрин, тіосперин, гіосцепірезин.

Фармакологічна дія та застосування. Препарати блекоти чорної мають спазмолітичну та болетамувальну дію, яка пов’язана з наявністю в рослині тропанових алкалоїдів.

Лікарські засоби та лікарські форми. Листя блекоти чорної входить до складу протистматичного збору астматин та цигарок астмол, також з них виготовляють масло блекоти, яке використовується зовнішньо для розтирань при міозитах та невралгіях.

Листя Дурману Folia Stramonii