Логістичні інформаційні системи
Принципи організації логістичної інформації
Для того щоб інформація ефективно підтримувала логістичні процеси побудова логістичної інформаційної системи повинна спиратися на шість основних принципів[2, 4]:
· Повнота і придатність інформації для користувача.
· Точність.
· Своєчасність.
· Орієнтованість.
· Гнучкість.
· Придатний формат даних.
Логістична інформаційна система(ЛІС) – це певним чином організована сукупність взаємопов'язаних засобів обчислювальної техніки, різних довідників і необхідних засобів програмування, що забезпечує вирішення тих або інших функціональних завдань з управління матеріальними потоками [2, 3].
Інформаційні системи поділяють на дві підсистеми: функціональну і забезпечувальну[2, 3].
Функціональна підсистема складається із сукупності розв'язуваних завдань згрупованих за ознакою спільності мети.
Забезпечувальна підсистема у свою чергу, включає такі елементи:
• технічне забезпечення, тобто сукупність технічних засобів, які забезпечують обробку і передачу інформаційних потоків;
• інформаційне забезпечення, які містить у собі різні довідники, класифікатори, кодифікатори, засоби формалізованого опису даних;
• математичне забезпечення, тобто сукупність методів вирішення функціональних завдань. Логістичні інформаційні системи, як правило, є автоматизованими системами управління логістичними процесами. Тому математичне забезпечення в логістичних інформаційних системах – це комплекс програм і сукупність засобів програмування, які забезпечують вирішення задач управління матеріальними потоками, обробку текстів, отримання довідкових даних і функціонування технічних засобів.
Інформаційні системи в логістиці можуть створюватися з метою управління матеріальними потоками як на мікро-, так і на макрорівні.
На рівні окремого підприємства інформаційні системи, у свою чергу, поділяють на три групи:
· планові;
· диспозитивні (або диспетчерські);
· виконавчі (або оперативні).
Планові інформаційні системи створюються на адміністративному рівні управління і служать для прийняття довгострокових рішень стратегічного характеру. Серед розв'язуваних завдань можуть бути такі:
· створення й оптимізація ланок логістичного ланцюга;
· управління малозмінними даними;
· планування виробництва;
· загальне управління запасами;
· управління резервами та інші завдання.
У планових інформаційних системах найвищий рівень стандартизації під час вирішення задач, що дозволяє з найменшими труднощами адаптувати тут стандартне програмне забезпечення.
Диспозитивні інформаційні системи створюються на рівні управління складом або цехом і служать для забезпечення налагодженої роботи логістичних систем. Тут можуть вирішуватися такі завдання:
· детальне управління запасами (місцями складування);
· керування внутрішньоскладським або внутрішньозаводським транспортом;
· відбір вантажів за замовленнями та їх комплектування, облік вантажів, які відправляються, та інші завдання.
У диспозитивних інформаційних системах можливість пристосувати стандартний пакет програм нижча.
Виконавчі інформаційні системи створюються на рівні адміністративного або оперативного управління. Обробка інформації в цих системах здійснюється в темпі, зумовленому швидкістю її надходження на ЕОМ. Це так званий режим роботи в реальному масштабі часу, який дозволяє отримувати необхідну інформацію про переміщення вантажів у поточний момент часу і вчасно видавати відповідні адміністративні та керуючі впливи на об'єкт управління. Цими системами можуть вирішуватися різноманітні завдання, пов'язані з контролем матеріальних потоків, оперативним управлінням обслуговування виробництва, управлінням переміщеннями і т.п.
У виконавчих інформаційних системах на оперативному рівні управління застосовують, як правило, індивідуальне програмне забезпечення.
Відповідно до концепції логістики інформаційні системи, які належать до різних груп, інтегруються в єдину інформаційну систему. Розрізняють вертикальну і горизонтальну інтеграцію[2, 3].
Вертикальною інтеграцією вважається зв'язок між плановою, диспозитивною і виконавчою системами за допомогою вертикальних інформаційних потоків.
Горизонтальною інтеграцією вважається зв'язок між окремими комплексами завдань у диспозитивних і виконавчих системах за допомогою горизонтальних інформаційних потоків.
В цілому переваги інтегрованих інформаційних систем можна сформулювати так [2, 3]:
ü зростає швидкість обміну інформацією;
ü зменшується кількість помилок в обліку;
ü зменшується обсяг непродуктивної, «паперової» роботи;
ü поєднуються раніше розрізнені інформаційні блоки.