Діагностика жіночого безпліддя.

Безпліддя, зумовлене природженими і набутими змінами ана­томічного характеру в репродуктивній системі.

Імунологічне безпліддя.

Імунологічне безпліддя характеризується утворенням в орга­нізмі жінки антиспермальних антитіл по відношенню до білкових субстанцій (антигенам) сперми. Свого часу 1.1. Мечников (1900) під час експериментів на кролях довів можливість імунізації тва­рин у разі парентерального введення сім'яної рідини. Першими почали вивчати проблеми імунологічного безпліддя В.І. Грищен­ко і співавтори (1979), В.І. Грищенко і Ф.В. Дахно (1980).

Антигени сперми потрапляють в організм жінки під час стате­вого акту, проникають в матку, труби, черевну порожнину. Навіть у піхві макрофаги можуть захоплювати елементи сім'яної рідини, що зумовлює імунізацію.

Антиспермальні антитіла найбільш інтенсивно концентрують­ся в цервікальному слизу, менше — в ендометрії, придатках матки, черевній порожнині.

У разі високого титру цих антитіл у статевому тракті, напри­клад в шийці матки, вони блокують сперматозоїди внаслідок аглю­тинації, іммобілізації або за рахунок токсичного ефекту. Сперма­тозоїди при цьому втрачають здатність рухатись, а контакт з яйце­клітиною стає неможливим. Для діагностики безпліддя імунологічного генезу проводять посткоїтальний тест, тест контакту з цервікальним слизом. Крім того, в досліджувальній рідині за допомогою спеціальних імунологічних реакцій визначають той чи інший вид антиспермальних антитіл. Під мікроскопом можна бачити аглютинацію спер­матозоїдів.

До цього виду сте­рильності відносять випадки відсутності піхви, матки (аплазія), зарощення каналу шийки матки природжене; хворих після вида­лення матки, яєчників. Часто спостерігається аменорея та без­пліддя у разі прямокишково-піхвових, міхурово-піхвових, сечоводно-піхвових фістул. Синехії матки, облітерація порожнини матки також призводить до аменореї та безпліддя. Діагноз у разі анато­мічних порушень установлюють з урахуванням анамнезу, піхво­вого дослідження в дзеркалах, піхвового бімануального досліджен­ня, метросальпінгографії, даних УЗД, лапароскопічного дослі­дження, зондування фістул.

Діагностика жіночого безпліддя та алгоритм комплексного обстеження подружньої пари. На симпозіумі ВООЗ (1976) була запропонована схема комплексного обстеження подружжя, яка складається з V етапів.

І етап — збирання анамнезу та обстеження подружжя. Збира­ють соматичний анамнез; з'ясовують перенесені операції, інфек­ції, характер і особливості формування статевої системи, соціальні умови, можливий вплив шкідливих факторів зовнішнього середо­вища на стан репродуктивних органів. На цьому етапі жінкам проводять гінекологічне обстеження, УЗД органів малого таза. Паралельно проводять комплексне обстеження чоловіка.

II етап — підтвердження наявності овуляції різними метода­ми (вивчення кривих базальної температури, визначення рівня статевих гормонів, взяття біопсії ендометрія, вивчення результа­тів інших тестів функціональної діагностики для оцінювання функ­ції яєчників).

ІІІ етап — визначення цервікального слизу зі сперми, а також їх сумісності. Проводять тести для вивчення характеру слизу ка­налу шийки матки і визначення ступеня проникнення спермато­зоїдів у слиз цього каналу in vitro та in vivo.

IV етап — визначення прохідності маткових труб. Досліджен­ня проводять амбулаторно або в стаціонарі (лапароскопія, метросальпінгографія).

V етап — проведення спеціальних методів дослідження для підтвердження виявлених на попередніх етапах патологічних змін.