Апеляційне провадження

Розгляд адміністративних справ у апеляційному, касаційному провадженні, а також у провадженні за винятковими та нововиявленими обставинами

Судом апеляційної інстанції в адміністративних спра­вах є апеляційний адміністративний суд, у межах тери­торіальної юрисдикції якого знаходиться місцевий ад­міністративний (місцевий загальний суд як адміністратив­ний суд чи окружний адміністративний суд), що ухвалив рішення. У випадку, визначеному частиною шостою статті 177 КАСУ, судом апеляційної інстанції є Вищий ад­міністративний суд України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а та­кож особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постано­ви суду першої інстанції повністю або частково. Ухвали су­ду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційно­му порядку окремо від постанови суду повністю або частко­во у випадках, встановлених КАСУ. Заперечення на інші ухвали можуть бути викладені в апеляційній скарзі на по­станову суду першої інстанції.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої ін­станції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викла­даються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскар­ження та апеляційна скарга подаються до адміністратив­ного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеля­ційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскар­ження постанови суду першої інстанції подається протя­гом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАСУ — з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двад­цяти днів після подання заяви про апеляційне оскаржен­ня. Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апе­ляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Вона може бути подана без попереднього по­дання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга по­дається у строк, встановлений для подання заяви про апе­ляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, зали­шаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для понов­лення строку, про що постановляється ухвала.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються в письмовій формі. У заяві про апеляційне оскар­ження постанови чи ухвали зазначаються:

1) найменування адміністративного суду апеляційної інстанції, до якого подається заява;

2) ім'я (найменування), поштова адреса особи, яка по­дає заяву, а також номер засобу зв'язку, адреса електрон­ної пошти, якщо такі є;

3) постанова або ухвала, що оскаржуються. В апеляційній скарзі зазначаються:

• найменування адміністративного суду апеляційної ін­станції, до якого подається скарга;

• ім'я (найменування), поштова адреса особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

• дата подання заяви про апеляційне оскарження;

• вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції;

• обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправиль­ність чи неповнота дослідження доказів і встановлення об­ставин у справі та (або) застосування норм права;

• у разі необхідності — клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про витребування нових доказів, про виклик свідків тощо;

• перелік матеріалів, які додаються.

В апеляційній скарзі зазначається, чи бажає особа взя­ти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції або просить суд розглянути справу за її відсутності. Якщо в апеляційній скарзі наводяться нові докази, які не були надані суду першої інстанції, то в ній зазначається причи­на, з якої ці докази не були надані.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга підписуються особою, яка їх подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження, якщо цей документ не подавався рані­ше. До заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги додаються їхні копії відповідно кількості осіб, які беруть участь у справі. До апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суд першої інстанції після одержання всіх апеляційних скарг у справі від осіб, які подали заяви про апеляційне оскар­ження, або через три дні після закінчення строку на подан­ня апеляційної скарги надсилає їх разом зі справою до ад­міністративного суду апеляційної інстанції.

Апеляційні скарги, що надійшли після направлення справи до адміністративного суду апеляційної інстанції, не пізніше наступного дня після їх надходження направля­ються до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Адміністративна справа реєструється в день її надхо­дження до адміністративного суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається в порядку черго­вості судді-доповідачу.

Отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протя­гом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам статті 187 КАСУ і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

До апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог статті 187 КАСУ, застосовуються правила статті 108 КАСУ. Ухвали про залишення апеляційної скарги без ру­ху, повернення апеляційної скарги або відмову у відкритті апеляційного провадження можуть бути оскаржені в каса­ційному порядку.

Суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття апеляційного провадження:

1) з'ясовує склад учасників адміністративного процесу;

2) надсилає копії ухвали про відкриття апеляційного провадження особам, які беруть участь у справі, разом з копіями заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, інформацією про їхні права та обов'язки і встанов­лює строк, протягом якого можуть бути подані заперечен­ня на апеляційну скаргу;

3) з'ясовує обставини, на які посилаються особи, що бе­руть участь у справі, як на підставу своїх вимог і заперечень;

4) з'ясовує, які обставини визнаються та які заперечу­ються особами, що беруть участь у справі;

5) пропонує особам, що беруть участь у справі, подати нові докази, на які вони посилаються, або витребовує їх за клопотанням особи, що подала апеляційну скаргу, або з власної ініціативи;

6) вирішує інші письмово заявлені клопотання осіб, які беруть участь у справі;

7) вирішує питання про можливість письмового прова­дження у суді апеляційної інстанції;

8) вирішує інші питання, необхідні для апеляційного розгляду справи.

Усі судові рішення, ухвалені суддею-доповідачем під час підготовки справи до апеляційного розгляду, виклада­ються у формі ухвали. Копії ухвал надсилаються особам, які беруть участь у справі.

Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач до­повідає про них колегії суддів, яка постановляє ухвалу про закінчення підготовки та призначення справи до апеляцій­ного розгляду.

Особи, які беруть участь у справі, мають право подати до адміністративного суду апеляційної інстанції запере­чення на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом встановленого судом апеляційної інстанції строку.

Заперечення на апеляційну скаргу містить:

1) найменування адміністративного суду апеляційної інстанції;

2) ім'я (найменування), поштову адресу особи, яка по­дає заперечення на апеляційну скаргу, а також номер засо­бу зв'язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;

3) номер адміністративної справи в адміністративному суді апеляційної інстанції, якщо він повідомлений судом апеляційної інстанції;

4) обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеля­ційної скарги;

5) у разі необхідності — клопотання особи, яка подає заперечення на апеляційну скаргу;

6) перелік матеріалів, які додаються.

У запереченні на апеляційну скаргу зазначається, чи ба­жає особа взяти участь у судовому засіданні суду апеляцій­ної інстанції або просить суд розглянути справу за її від­сутності.

Заперечення на апеляційну скаргу підписується особою, що його подає, або її представником, який додає оформле­ний належним чином документ про свої повноваження, якщо це не було зроблено в суді першої інстанції.

Особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, у будь-який час до закінчення апеляційного розгляду мають право приєдна­тися до апеляційної скарги, підтримавши її вимоги.

Особа, що подала апеляційну скаргу, може відмовитися від апеляційної скарги або змінити її до закінчення апеля­ційного розгляду. Якщо постанова або ухвала суду першої інстанції не були оскаржені іншими особами або в разі від­сутності заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу чи приєдналися до неї, проти закриття проваджен­ня у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги, суд апеля­ційної інстанції своєю ухвалою закриває апеляційне про­вадження. У разі зміни апеляційної скарги суд апеляцій­ної інстанції за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, надає їм час, достатній для вивчення змінених апеляційних вимог і подання заперечення на апеляційну скаргу.

Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення су­ду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апе­ляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного проваджен­ня порушень, допущених судом першої інстанції, які приз­вели до неправильного вирішення справи. Суд апеляційної інстанції може дослідити нові докази, які не досліджува­лися в суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог КАСУ. Суд апеляційної інстанції не може розглядати по­зовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Апеляційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливостей КАСУ. Після відкриття судового засідання і вирішення клопотань осіб, які беруть участь у справі, суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст судового рішення, що оскаржуєть­ся, апеляційної скарги та заперечень на неї. Для надання пояснень, а також у судових дебатах першій надається сло­во особі, що подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, першим дає пояснення позивач. За ними дають пояснення і виступають у дебатах особи, які приєдналися до апеляційної скарги, а потім — інші особи, які беруть участь у справі. Неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином поінформованих про дату, час і місце апе­ляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язко­вою участь у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи. Після закінчення апеляційного розгляду справи колегія суддів виходить до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення.

Суд апеляційної інстанції може розглянути справу в по­рядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про вирішення спра­ви за їхньої відсутності.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а по­станову суду — без змін;

2) змінити постанову суду;

3) скасувати її та прийняти нову,

4) скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі;

5) визнати постанову суду нечинною і закрити прова­дження у справі;

6) скасувати постанову суду і направити справу на но­
вий розгляд до суду першої інстанції.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухва­лу суду — без змін;

2) змінити ухвалу суду;

3) скасувати ухвалу суду і постановити нову з направ­ленням справи до суду першої інстанції для продовження

розгляду справи;

4) скасувати ухвалу суду і залишити позовну заяву без
розгляду або закрити провадження у справі;

5) визнати ухвалу суду нечинною і закрити проваджен­ня у справі;

6) скасувати ухвалу суду і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду — без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержан­ням норм матеріального і процесуального права.

Підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є:

1) правильне по суті вирішення справи чи питання, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи про­цесуального права;

2) вирішення не всіх позовних вимог або питань.

Підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають зна­чення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для спра­ви, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Суд апеляційної інстанції скасовує постанову чи ухвалу суду і направляє справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо:

1) справу розглянуто і вирішено неповноважним скла­дом суду;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, яко­му було заявлено відвід на підставі обставин, які виклика­ли сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою;

3) судове рішення ухвалено чи підписано не тим суд­дею, який розглянув справу.

4) Розглянувши апеляційну скаргу, суд апеляційної ін­станції постановляє ухвалу в разі: залишення апеляційної скарги без задоволення, а су­дового рішення — без змін;

5) зміни ухвали суду першої інстанції;

6) скасування судового рішення і постановлення нової ухвали;

7) скасування судового рішення і залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі;

8) визнання судового рішення нечинним і закриття про­вадження у справі;

9) скасування ухвали суду і направлення справи на но­вий розгляд до суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апе­ляційної скарги може своєю постановою змінити постано­ву суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги. З усіх процесуальних питань суд апеляційної інстанції постановляє ухвали.

У разі залишення апеляційної скарги без задоволення в ухвалі зазначається, якими обставинами чи нормами пра­ва спростовуються доводи, що містяться у скарзі. У разі скасування або зміни судового рішення суду першої інстан­ції в ухвалі зазначається, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість цього рішення. Висновки і мотиви, з яких скасовано судові рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції у новому розгляді справи.

Після закінчення апеляційного провадження справа не пізніш як у семиденний строк направляється до адміністра­тивного суду першої інстанції, який її розглянув.