Україна, одна з держав-засновниць Організації Об'єднаних Націй.
Внаслідок розпаду СРСР Україна стала незалежною державою. 24 серпня 1991 p. був проголошений Акт про незалежність України, а в грудні 1991 p. його підтверджено всенародним референдумом.
Україна в сучасному геополітичному просторі.
Серед проблем глобального масштабу — боротьба зі СНІДом, міжнародний тероризм, наркоманія.
Політична глобалістика
Глобальні проблеми – це найбільш суттєві, злободенні проблеми, які торкаються життєвих інтересів всіх народів і для свого розв'язання вимагають колективних зусиль світового співтовариства.
Головні ознаки глобальних проблем:
ü їх загальнолюдський характер;
ü масштабність;
ü надзвичайна гострота;
ü необхідність колективного вирішення.
Глобальні проблеми людства поділяються:
§ соціально-політичні;
§ соціально-економічні;
§ соціально-екологічні;
§ проблеми людини.
Соціально-політичні проблеми охоплюють цілий комплекс завдань щодо забезпечення миру і міжнародної безпеки:
ü відвернення ядерної війни та запобігання локальним війнам (в світі нагромаджено близько 60 тис. різних ядерних боєприпасів);
ü припинення гонки озброєнь, проведення роззброєння та конверсії;
ü забезпечення застосування мирних засобів розв'язання міжнаціональних, міждержавних, регіональних та інших конфліктів;
ü побудова ненасильницького світу на основі утвердження довіри між народами, добрососідства, партнерства, співробітництва та зміцнення системи загальної безпеки.
Глобальні соціально-економічні проблеми охоплюють:
ü економічну відсталість значної кількості країн;
ü демографічні проблеми;
ü продовольчі проблеми (за різними даними у світі голодує 435—600 млн осіб. При зростанні населення (нині воно становить майже 6 млрд осіб, а до 2030 p. досягне 8—9 млрд.);
ü проблема ресурсів.
Не менш важливою є екологічні проблема. Екологічна криза пов'язана з небаченим прискоренням економічного і технічного розвитку, наслідком чого є посилення експлуатації природних ресурсів. Спеціалісти висловлюють думку, що за нинішніх умов людство почне згасати приблизно з 2030 року.
Факти:
§ за даними ООН, в атмосферу щорічно викидається 25 млрд. т двуокису вуглецю, 150 млрд. т двуокису сірки,. 50 млрд. т окису азоту, 700 тис. фреонів, 100 тис. т токсичних хімікатів, 500 т свинцю, 10 тис. т ртуті;
§ один сучасний пасажирський реактивний літак протягом 8 годин польоту поглинає 50-70 т кисню;
§ озонова дірка в Антарктиді досягла розмірів 10 млн. кв. км і рухається в бік Південої півкулі;
§ понад 96% запасів води на Землі – це солоні води Світового океану. Нині 1,3 млрд. жителів фактично не мають доступу до питної води, а 1,7 млрд. жителів вживають забруднену воду.
Відомо, що зовнішньополітична діяльність України під час її перебування у складі СРСР була суттєво обмежена, оскільки права союзних республік на здійснення відносин з іноземними державами були передані загальносоюзним зовнішньополітичним органам.
Зовнішня політика України спрямована на:
§ захист державного суверенітету;
§ забезпечення безпеки країни;
§ збереження цілісності державної території;
§ забезпечення сприятливих зовнішніх умов для економічної співпраці, торгівлі, культурних зв'язків з іншими країнами, для виходу з глибокої економічної кризи і піднесення її престижу у світовому співтоваристві;
§ посилення впливу на міжнародні події, нейтралізацію несприятливих щодо України дій окремих країн.
Основні цілі, пріоритети і напрями зовнішньої політики України сформульовані в “Декларації про державний суверенітет України” (16 липня 1990 р.), у якій було проголошено, що Українська РСР:
§ виступає рівноправним учасником міжнародного спілкування;
§ активно сприяє зміцненню загального миру і міжнародної безпеки;
§ безпосередньо бере участь у загальноєвропейському процесі та європейських структурах;
§ визнає перевагу загальнолюдських цінностей над класовими, пріоритет загальновизнаних норм міжнародного права перед нормами внутрішньодержавного права.
Україна відказалася від ядерної зброї (Леонід Кравчук). без'ядерний статус держави. Вивезення і знищення в 1996 p. третього за розмірами ядерного арсеналу світу, успадкованого від СРСР,
Така зовнішньополітична стратегія зумовила активне визнання України багатьма державами, встановлення з нею дипломатичних відносин. Вже у січні 1993 p. Україну як незалежну державу визнали 132 держави світу, з них 106 встановили з нею дипломатичні відносини.
Зовнішньополітичний курс закріплений ст. 18 Конституції України: “зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного спірпобітниптва з членами міжнародного співробітництва за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права”.
(ООН) Організація Північноатлантичного договору, НАТО, або Північноатлантичний Альянс (англ. North Atlantic Treaty Organization − NATO, фр. L'Organisation du Traité de l'Atlantique Nord − OTAN) − міжнародна політично-військова організація, створена 4 квітня 1949. На даний час налічує 28 держав. Головним принципом організації є система колективної оборони, тобто спільних організованих дій всіх її членів у відповідь на атаку з боку зовнішньої сторони.
(ЄС) Європейський Союз (ЄС, Європе́йська У́нія, Європе́йська Співдру́жність) − союз держав-членів Європейських Спільнот (ЄВС, ЄОВіС, Євратом), створений згідно з Договором про Європейський Союз (Маастрихтський Трактат), підписаним в лютому 1992 року і чинним із листопада 1993 р.
(СНД) Співдружність Незалежних Держав створена 8 грудня 1991 року в садибі Віскулі (Біловезька пуща, Білорусь) як господарський, політичний та економічний союз Білорусі, Росії та України. 21 грудня на умовах Алма-Атинської угоди приєднались ще вісім колишніх республік СРСР (Азербайджан, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Таджикистан, Туркменістан та Узбекистан). 23 жовтня 1993 року до СНД приєдналася Грузія. 26 серпня 2005 року зі складу СНД вийшов Туркменістан. Україна є співзасновницею СНД, але Статут організації Україною досі не ратифіковано, тому формально Україна залишається лише спостерігачем і не є членом СНД. 14 серпня 2008 парламент Грузії прийняв рішення залишити СНД, і, згідно зі Статутом СНД, 18 серпня 2009 Грузія офіційно перестала бути членом Співдружності.
Вивчення конфліктів є одним з головних завдань політології, існує окрема наука конфліктологія.
Поняття “конфлікт” розглядали з різних точок зору:
ü соціологи характеризували як вищу стадію розвитку суперечностей в системі відносин людей, соціальних груп, соціальних інститутів, суспільства в цілому;
ü психологи розцінювали як зіткнення протилежних цілей, інтересів, позицій, думок чи поглядів суб'єктів взаємодії;
ü політологи вважають, що конфлікт виражає не просте зіткнення, а зіткнення, пов'язане з ускладненнями та боротьбою у владних відносинах.
Політичний конфлікт — зіткнення, протиборство різних соціально-політичних сил, суб'єктів політики в їх прагненні реалізувати свої інтереси і цілі, пов'язані насамперед із боротьбою за здобуття влади, її перерозподіл, зміну свого політичного статусу, а також з політичними перспективами розвитку суспільства.
Суб'єктами конфліктів можуть бути індивіди, малі та великі групи, організовані в соціальні, політичні, економічні та інші структури; об'єднання, які виникають на формальній та неформальній основі як політизовані соціальні групи; економічні та політичні групи тиску, кримінальні групи, які домагаються певних цілей.