КОНСТРУКТОРСЬКІ ДОКУМЕНТИ І СТАДІЇ ПРОЕКТУВАННЯ

ВИРОБИ ТА ЇХНІ СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ

Предмет виробництва, що виготовляється на підприємстві, називають виробом.

Розрізняють вироби основного та допоміжного виробництва.

Вироби основного виробництва — це такі, що включені в номен­клатуру продукції підприємства та призначені для реалізації.

Для автомобільного заводу — це автомобіль, для моторного за­воду — це двигуни, для заводу кріпильних виробів — гайки, болти, шпильки та ін.

До виробів допоміжного ви­робництва належать такі, що виготов­ляються підприємством для власних по­треб. Це вироби оснастки, різноманітні пристосування, штампи, кондуктори, вимірювальні та різальні інструменти.
Для виготовлення або комплектації своїх виробів підприємство може придбати вироби інших підприємств. Придбані вироби називаються покупними.

Згідно з ГОСТ 2.101—68 вироби поділяють на деталі, складальні одиниці, комплекси, комплекти. Крім того, залежно від наявності чи відсутності у виробах складових частин їх поділяють на:

· неспецифіковані - деталі, такі що не мають складових частин;

· специфіковані, які складаються з двох і більше складових частин.

Деталь— це виріб, виготовлений з од­норідного матеріалу без застосування скла­дальних операцій.

Складальна одиниця — це виріб, окремі частини якого з'єднуються між собою на підприємстві-виготовлювачі складальними операціями. Комплекс— це два і більше специфіко­ваних виробів, не з'єднаних між собою на підприємстві складальними операціями, але призначених для виконання взаємо­зв'язаних експлуатаційних функцій.

Комплект— це два і більше виробів, не з'єднаних на підприємстві складальними операціями.

Це набір виробів, що мають загальне експлуатаційне призначення до­поміжного характеру.


 

Згідно з ГОСТ 2.102 — 68 до конструк­торських документів належать графічні та текстові документи, що містять усі дані про склад і будову виробу, а також про йогорозробку, виготовлення, контроль, експлу­атацію та ремонт.

Залежно від змісту розрізняють такі основні види конструкторських документів для загального машинобудування:

креслення деталі, що містить зображен­ня деталі та необхідні дані про її виготовлення і контроль;

складальний рисунок (креслення), що містить зображення виробу та всі необхідні дані про його складання (виготовлення) і контроль; рисунок (креслення) загального вигляду, що визначає конструкцію виробу, взаємодію його складових частин та пояснює принцип його роботи; теоретичний рисунок (креслення), що містить дані про форми виробу (обводи) та координати його складових частин;

габаритний рисунок (креслення), що містить спрощене зображення виробу з габаритними, встановлювальними та при­єднувальними розмірами; монтажний рисунок, що містить спроще­не зображення виробу та необхідні дані для монтажу його на місці застосування; схема, на якій показано умовні зобра­ження або позначення складових частин ви­робу та зв'язки між ними; специфікація — це документ, що визна­чає зміст складальної одиниці, комплексу або комплекту;

пояснювальна записка — це документ, в якому описано будову та принцип дії ви­робу і наведено обгрунтування прийнятих при його розробці технічних та техніко-економічних рішень;

технічні умови — це документ, що містить експлуатаційні показники виробу та методи контролю його якості.

Крім перелічених, до конструкторських документів належать різноманітні відомості, таблиці, розрахунки, експлуатаційні та ремонтні документи.

Залежно від способу виконання та характеру використання конструкторські доку­менти поділяють на такі види:

оригінали — це документи, виконані на будь-якому матеріалі й призначені для ви­готовлення вихідних рисунків;

вихідні рисунки — це креслення, які до­пускають багаторазове зняття з них копій, вони оформлені справжніми підписами по­садових осіб;

дублікати — це креслення-копії вихідних рисунків, призначені для зняття з них копій;

копії — це креслення, ідентичні вихідним рисункам або дублікатам, призначені для безпосереднього використання на вироб­ництві, в умовах проектування, експлуа­тації, ремонту виробу тощо.

Перелічені документи при одноразово­му використанні на виробництві дозволяється виконувати в ескізному вигляді.

Відповідно до ГОСТ 2.103—68 залежно від стадії розробки конструкторську документацію поділяють на проектну та робочу.

До проектних документів належать:

технічна пропозиція, що містить технічне та техніко-економічне обгрунтування доцільності розробки документації виробу на основі аналізу поданого замов­ником технічного завдання відповідно до ГОСТ 2.118—73; технічне завдання — це документ, що має дані про призначення, технічні й тактико-технічні характеристики виробу, показники його якості та склад конструкторської документації;

ескізний проект — це сукупність документів, що містять принципіальні конструк­торські рішення, дані про призначення, будову та принцип дії виробу, його основні пара­метри та габаритні розміри (ГОСТ 2.118—73); технічний проект — сукупність доку­ментів, що містять остаточні технічні рішення та вихідні дані для розробки ро­бочої документації (ГОСТ 2.120—73).