Підсумки.

Протягом чотирьох повоєнних десятиліть (1945–1985 рр.) Україна економічно і політично залишалася однією із найважливіших складових частин командно-адміністративної системи СРСР. Радянське керівництво, формально визнаючи і декларуючи історичне право українців на національну самобутність і державність, погодилося на значне територіальне розширення кордонів УРСР за рахунок західноукраїнських земель (на жаль, не всіх) і Криму, а також на представництво УРСР на міжнародній арені (у 1945 р. Україна стала членом-співзасновником ООН). Однак вирішальним для Москви у розв’язанні усіх питань соціально-економічного, політичного і культурного розвитку республіки було забезпечення тут, як і загалом в усьому СРСР і соціалістичному “таборі”, великоросійських імперських інтересів, позбавлення українського народу реальних національно-державних перспектив. В Україні з особливою жорстокістю було ліквідовано збройний опір ОУН-УПА, а згодом придушено політичну і духовну опозицію. Республіці було відведено роль “опори застою” і бази формування “єдиного радянського народу” з усіма негативними наслідками такого стану речей для всієї Центрально-Східної Європи.

Питання для самоконтролю:

ü Назвіть характерні риси та особливості післявоєнної відбудови та “соціалістичних перетворень” в Україні в останній період “сталінщини”. Яких нових масштабних злодіянь зазнав український народ?

ü Як може бути охарактеризована збройна боротьба загонів ОУН-УПА у західноукраїнських землях?

ü Чи закономірною і необхідною була політика десталінізації і лібералізації у добу “хрущовської відлиги”? Розкажіть про основні напрямки і підсумки проведення такої політики в Україні.

ü Проаналізуйте рух “шестидесятників” з точки зору боротьби за загальнодемократичні, правові, політичні і національно-духовні цінності і перспективи. Чим закінчилася друга хвиля національного “відродження” в УРСР?

ü У чому проявилося наростання “застійних” явищ у 1970-х – першій половині 1980-х років? Чи можна було уникнути загальної кризи командно-адміністративної системи в СРСР? Наведіть відповідні факти і коментарі до них.

ü Назвіть основні напрямки діяльності політичної і духовної опозиції в УРСР, об’єднання дисидентів, постаті і біографії відомих діячів та учасників руху опору.