Рівень II — підсистема оперативно-диспетчерського управління.

Цей рівень управління енергогосподарством поєднує енергетичні цехи (ділянки) в системи енергопостачання.

На рівні II вирішуються наступні задачі:

· управління автоматизованими об'єктами;

· планування оптимального завантаження енергоустаткування;

· контроль за режимом вироблення і споживання енергоресурсів;

· облік вироблення і споживання енергоресурсів;

· добір інформації і видача її на більш високі рівні ієрархії та ін.

Рівень III— підсистема техніко-економічного планування, обліку й аналізу.

На рівні III вирішуються наступні задачі:

· перспективне планування розвитку енергогосподарства;

· поточне планування;

· планування планово-попереджувальних ремонтів (ППР);

· техніко-економічний аналіз;

· нормування витрати енергоресурсів;

· обробка інформації і передача її на більш високі рівні ієрархії і т.д.

Пропонована структура системи управління енергогосподарством дозволить більш повно і точно здійснити аналіз і моделювання окремих підсистем, використовуючи принципи системного підходу.

3. Властивості енергогосподарства як системи.

Для розробки оптимальних методів управління енергогосподарством необхідно визначити і вивчити властивості, якими воно володіє як система,— загальні і специфічні.

Загальні властивості систем (характерні і для енергогосподарства):

1. система може розглядатися як підсистема стосовно більш великої системи;

2. підсистеми функціонально і структурно самостійні;

3. управлінський вплив з боку кожного з рівнів ієрархії, крім нижчого, повинен поширюватися безпосередньо тільки на об'єкти підлеглого рівня, а для інших рівнів воно визначає деякі обмеження, що повинні враховуватися при прийнятті управлінських рішень.