Ієрархічна структура управління енергогосподарством.

Ієрархічна структура енергогосподарства необхідна для розробки оптимальних методів управління енергогосподарством промислових підприємств. При цьому енергогосподарство не повинне розглядатися окремо, тому що воно має зв'язки з системою енергопостачання промислового вузла і системою промислового підприємства (об'єднання), а через них з загальноенергетичною системою країни і галуззю промисловості.

Визначення реальної ієрархічної структури управління енергогосподарством є однією з найважливіших задач при розробці системи управління енергогосподарством на промислових підприємствах.

При побудові реальної ієрархічної структури управління енергогосподарством можна застосувати два підходи до вивчення відносин управління: структурний - від аналізу структури до функцій і функціональний — від функцій до структури.

Хоча обидва підходи доповнюють один одного, початковим варто визнати функціональний підхід, тому що при структурному необхідно знать методику структурного аналізу апарата управління і структурного проектування. Функціональний підхід до дослідження системи управління припускає вивчення дій людей у процесі виконання окремих операцій.

Тому спочатку необхідно розглядати ієрархічну структуру управління енергогосподарством у функціональній побудові, а потім перейти до структурного.

При функціональній побудові (мал. 1.1) можуть бути виділені підсистеми, що знаходяться на наступних рівнях управління:

Рівень І - підсистеми автоматичного і ручного управління. Вони забезпечують управління енергетичними об'єктами (агрегати, процесори), вимір первинних енергетичних параметрів і передачу результатів вимірів в інші підсистеми енергогосподарства.

 

Рівень II — підсистеми оперативного управління і планування. Вони забезпечують на основі отриманої інформації оптимальне управління енергетичними об'єктами; облік витрати палива й енергії; перерозподіл енергоресурсів між споживачами; обробку і передачу первинної інформації на більш високі ієрархічні рівні і т.д.

Рівень III - підсистеми оптимізації управління системами енергопостачання підприємства і техніко-економічного планування. Основні задачі: оптимізація функціонування систем енергопостачання, тобто надійне і з мінімальними витратами енергопостачання споживачів; техніко-економічне планування та ін.

При структурній побудові (мал. 1.2) можуть бути виділені наступні рівні:

Рівень I — підсистема експлуатації енергоустаткування.

На рівні I вирішуються наступні задачі:

· управління технологічними процесами і підтримка параметрів енергопостачання в заданих межах;

· виконання оперативних переключень;

· усунення браку і ліквідація аварій;

· вимір різних енергетичних параметрів, показників і передача результатів вимірів в інші підсистеми енергогосподарства.

Велика роль на цьому рівні поряд з ручним керуванням приділяється засобам захисту (виконавчим пристроям) і локальній автоматиці (датчикам).