Туристичні та екскурсійні можливості Сумщини, Чернігівщини, Полтавщини, Криму, Карпат.
В нашій країні накопичено певний досвід і склалася відповідна система охорони, вивчення й популяризації культурно-історичної спадщини засобами туризму та екскурсій.
Сумська область. До складу області входять землі Гетьманщини і Слобожанщини. Архітектурно-містобудівна спадщина представлена окремими пам’ятками і комплексами церковної архітектури ХVІІ – ХVІІІ століття, та пам’ятками ХІХ – початку ХХ століття широкої типологічної і стилістичної палітри – житлові, господарські, промислові будівлі стильових епох класицизму, історизму, модерну. Збереглося чимало пам’яток народної дерев’яної архітектури, а також кілька першокласних ансамблів содово-паркової архітектури. На державному обліку перебуває 473 пам’ятки архітектури і містобудування, з яких понад 70 – загальнодержавної категорії обліку. Відомо понад 200 нововиявлених пам’яток архітектури. 15 населених місць увійшли до Списку історичних міст і селищ: Білопілля, Ворожба, Вороніж, Глухів, Конотоп, Кролевець, Лебедин, Низи, Охтирка, Путивль, Ромни, Середина-Буда, Суми, Терни, Тростянець.
На базі комплексів архітектурно-містобудівної спадщини створено два заповідника.
Державний історико-культурний заповідник у м. Путивль. Створений на базі краєзнавчого музею, Музею партизанської слави в Спадщанському лісі поблизу Путивля і пам’яток історії та культури міста (найвидатніші – архітектурний ансамбль Мовчанського монастиря (ХVІ – ХVІІІ ст.), низка давньоруських городищ уздовж Сейму, Сафроніївський монастир (ХVІІ – ХVІІІ ст.). Особливо цінна збірка краєзнавчого музею (6 тис. експонатів основного фонду).
Державний історико-культурний заповідник у м.Глухів. Створений на базі пам’яток історії та культури Глухова (у ХVІІІ столітті столиця Гетьманщини). Включає 55 пам’яток історії та культури.
В Сумській області розташований Національний природний парк.
Національний природний парк „Деснянсько-Старогутський”. Розташований в Середино-Будському районі. Площа 16,2 тис. га. НПП „Деснянсько-Старогутський” є першим кроком на шляху створення міждержавного українсько-російського біосферного резервату „Старогутські і брянські ліси”. За характером рослинного покриву територія парку поділяється на дві частини – Придеснянську та Старогутську. В першій рослинний покрив представлений комплексом заплавної рослинності Десни та її невеликих приток, а також ділянками лісів на боровій терасі. Масив Старогутських лісів представляє кореальний комплекс із переважанням середньовікових соснових лісів з домінуванням зелених та сфагнових мохів, а також боліт. Флора парку налічує понад 700 видів судинних рослин, з них до Червоної книги України нанесено 18 видів. Знайдено 5 рідкісних рослинних угруповань, які занесено до Зеленої Книги України, 24 видів фауни занесені до Червоної книги України.
Український степовий природний заповідник„Михайлівська цілина” розташований в Лебединському районі поблизу села Жовтневе. Площа 202 га. В заповіднику охороняються цілинні різнотравно-ковилові, типчаково-ковилові, лучні степи, унікальні ділянки кретофільної рослинності. До Зеленої книги України занесено 15 видів степових асоціацій. До Червоної книги України занесено 62 види флори та 65 видів фауни. До Європейського Червоного списку занесено 9 видів флори і 7 видів фауни.
Чернігівська область. Належить до історичного регіону Північного Лівобережжя чи Гетьманщини, який ще називався Сіверщиною. Є регіоном найдавнішого хліборобського розселення з найстародавнішими містам. У ХVІІ – ХVІІІ ст. ці землі були осередком українського державного життя. Відтак архітектурно-містобудівна спадщина представлена унікальними спорудами Княжої доби, найдовершенішими архітектурними витворами українського відродження і бароко ХVІІ – ХVІІІ ст., садибними комплексами і цивільною забудовою епохи класицизму. На державному обліку в області перебуває 217 пам’яток архітектури й містобудування, із яких близько 150 – загальнодержавного значення. Відомо понад 160 нововиявлених пам’яток. 15 пунктів включені до Списку історичних міст і селищ: Батурин, Борзна, Ічня, Качанівка, Козелець, Короп, Любеч, Ніжин, Новгород-Сіверський, Остер, Прилуки, Седнів, Сосниця, Тростянець, Чернігів. На базі комплексів архітектурно-містобудівної спадщини в області створено 4 заповідника.
Чернігівський державний історико-архітектурний заповідник. Створений на базі 11 пам’яток архітектури Чернігова ХІ-ХІХ ст. – комплекс княжого Дитинця з двома соборами (ХІ-ХІІ ст.), колегіумом, будинком Мазепи, Катерининській і П’ятницькій церквами, Євецьким і Троїцьким монастирями, комплекс Еллінських (Антонієвих) печер (ХІ-ХVІІ ст.), курган „Чорна могила” й курганний могильник на Болдіних горах (разом 34 пам’ятки). Охоплює найцінніші терени історичного середмістя.
Державний історико-культурний музей-заповідник „Слово о полку Ігоревім” у місті Новгород-Сіверський. Створений на основі архітектурного ансамблю Спасо-Преображенського монастиря, Замкової гори та кількох архітектурних пам’яток історичного середмістя. Нині головний осередок міститься в монастирі, де розгорнуто кілька постійних та тимчасових експозицій.
Державний історико-культурний заповідник „Гетьманська столиця” в смт. Батурин Бахмацького району. Створений на базі нерухомих пам’яток історії та культури Батурина (другої половини ХVІІ ст. До 1708 р. був столицею Гетьманщини) та його околиць, із включенням місцевого історико-краєзнавчого музею.
Державний історико-культурний заповідник „Качанівка” в с. Качанівка Ічнянського району. Створений на базі парку – пам’ятки садово-паркового мистецтва (ХVІІІ - ХІХ ст.) та палацового комплексу меценатів Тарновських (ХVІІІ-ХІХ ст.).
Полтавська область. До складу області сходять історичні терени південної Гетьманщини. Архітектурно-містобудівна спадщина представлена об’єктами, не давнішими кінця ХVІІ ст. Найціннішими серед них є ансамблі і окремі пам’ятки українського відродження і бароко та класицистичні споруди в Полтаві та деяких інших містах. На державному обліку перебуває 199 пам’яток. Є понад 300 нововиявлених пам’яток архітектури. До Списку історичних міст і селиш увійшли: Гадяч, Диканька, Козельщина, Кременчук, Лохвиця, Лубни, Миргород, Пирятин, Полтава, Хорол. На базі комплексів історико-культурної спадщини створено 3 заповідника.
Державний історико-культурний заповідник „Поле Полтавської битви”. Створений на базі державного музею історії Полтавської битви (відкритий 1950 р. на полі битви між московською і шведсько-українською арміями 1709 р.). Міститься на північній околиці Полтави. Включає музей, Сампсонівську церкву, братську могилу росіян, пам’ятники росіянам, шведам, Петру І, а також обеліски в місцях польових фортифікацій.
Державний музей – заповідник М.Гоголя в с. Гоголевому Шишацького району. Створений на базі відтворюваної родової садиби родини Гоголів-Яновських. Включає будинок батьків із музейною експозицією, меморіальний флігель, альтанку, грот, сад, ландшафтний парк із ставками.
Державний музей-заповідник українського гончарства в с. Опішні Зінківського району. Створений на базі Музею гончарства. Включає заводи „Керамік” і „Художній керамік”, колишню губернську гончарну майстерню, історичні терени побутування гончарного промислу, у тому числі глинища, садибу-музей гончара О. Селюченка. Діють: видавничий центр „Українське народознавство”, Центр інформації та джерелознавства українського гончарства.
АР Крим. Регіон, що має своєрідну історичну долю й унікальну за ступенем хронологічної глибини і стильової різноманітності архітектурно-містобудівну спадщину. Вона представлена античними пам’ятками (із ІV ст. до н.е.), середньовічними фортецями й печерними містами, культовими спорудами різних світових релігій і конфесій (іслам, іудаїзм, православ’я, католицизм, вірмено-григоріанська церква) та палацовими ансамблями ХVІ – ХХ ст. На державний облік узято 878 пам’яток містобудування і архітектури, з яких понад 170 – загальнодержавного значення. Відомо понад 50 нововиявлених пам’яток. До Списку історичних міст і селищ включено 26 населених пунктів: Алупка, Алушта, Бахчисарай, Ботанічне, Гаспра, Гурзуф, Євпаторія, Керч, Кореїз, Лівадія, Масандра, Новий Світ, Ореанда, Паркове, Коктебель, Севастополь, Сімеїз, Сімферополь, Старий Крим, Судак, Утьос, Форос, Феодосія, Чорноморське, Щебетівка, Ялта. На базі комплексів історико-містобудівної спадщини створено 4 заповідника.
Державний історико-культурний заповідник у м. Керч. Створений на базі архітектурно-археологічних комплексів грецьких міст Пантикапеї, Ілурата та інших, давньоруського Корчева, пам’яток античної та візантійської архітектури, а також міського археологічного музею. Включає 67 пам’яток археології, 40 – історії, 15 – архітектури.
Державний архітектурно-історичний заповідник „Судацька Фортеця” у м. Судак. Включає комплекс Генуезької фортеці (ХІV – ХV ст.) та 30 пам’яток архітектури.
Державний історико-архітектурний заповідник у м. Бахчисарай. Створений на базі Бахчисарайського історико-археологічного музею, що діяв у ханському палаці (ХVІ – ХVІІІ ст.). Окрім палацу, включає 202 нерухомі пам’ятки історії та культури міста і околиць. До складу заповідника входять печерні міста Мангуп-Кале, Ескі-Кермен, Чуфу-Кале, Успенський печерний монастир. У фондах – 101 тис. одиниць зберігання, у тому числі 85 тис. – археологічні знахідки.
Алупкінський державний палацо-парковий музей-заповідник у м. Алупка. Створений на базі Алупкінського палацу-музею (палац Воронова, парк 1830-1846 рр.) Включає головний і шуваловський корпуси, фонтани та інші паркові споруди. У головному корпусі експонуються цінні збірки творів малярства, ужиткового мистецтва, книгозбірня.
Національний заповідник „Херсонес Таврійський” у м.Севастополі. Створений як Херсонеський державний історико-археологічний заповідник на базі нерухомих пам’яток історії та культури античного й середньовічного міста Херсонеса Таврійського та Історико-археологічного музею (1829 р.). Має філії: „Фортеця Чембало” (Балаклава), „Фортеця Каламіта” (Інкерман), „Гераклійські клери”.
Природа Криму є унікальною та неповторною. На Кримському півострові розташовані 6 природних заповідників.
Казантипський природний заповідник. Розташований в Ленінському районі АР Крим. Площа 405 га. В заповіднику охороняються ділянки цілинних ковилових петрофітних і лучних степів, чагарникові гідрофільні угруповання, зарості морських водоростей. Флора нараховує 389 видів фауни.
Карадазький природний заповідник. Розташований в Феодосійському районі АР Крим. Площа 2,9 тис. га. У заповіднику охороняється єдиний в Європі масив юрського періоду з типовими рисами вулканічної діяльності, мінералогічною спадщиною кришталю, аметисту, сердоліку, агату, яшми, опалу. До Червоної книги України 73 види флори та 127 видів фауни.
Кримський природний заповідник. Розташований в Алуштинському районі АР Крим. Площа 44,1 тис. га., до нього приєднано філіал „Лебедині острови” (Роздольненський і Красноперекопський райони). В заповіднику охороняються найцінніші в Криму дубові, букові і кримсько-соснові ліси, а також унікальні реліктові угруповання тиса ягідного,, ялівцю високого, а також місця оселення водоплавних і водно болотних птахів. До Червоної книги України занесено 98 видів флори, 50 – фауни.
Природний заповідник „Мис Мартьян”. Розташований в м. Ялта. Площа 240 га. У заповіднику зростають високоялівцеві, високо-ялицево-пухнастодубові, суничникові-високоялівцеві, фічташково-високоялівцеві, пухнастодубові, східно грабові, кримсько-сосново-пухнастодубові ліси. До Червоної книги України занесені 36 видів флоти та 35 – фауни.
Опукський природний заповідник. Розташований в Ленінському районі АР Крим. Площа 1,6 тис. га. В заповіднику охороняються ділянки типчаково-ковилових степових та солончакових ландшафтів, унікальні чагарникові угруповання, скельні види рослин і тварин. До Червоної книги України занесені 14 видів флоти та 9 – фауни.
Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник. Розташований поблизу м. Ялта. Площа 14,5 тис. га. В заповіднику зростають високоялівцеві, скельнодубові, пухнастодубові, східнограбові, букові, грабово-букові, кримськососнові ліси. До Червоної книги України занесені 82 видів флоти та 36 – фауни.