Загальні підходи до оцінки розвитку підприємства.

Лекція 5

Міжнародне космічне право

Міжнародне повітряне право

Міжнародне повітряне право – галузь міжнародного права, норми якого регулюють відносини між його суб’єктами у зв’язку з використанням по­вітряного простору і визначають його правовий режим.

Основне джерело міжнародного повітряного права – Чи­казька конвенція про міжнародну цивільну авіацію 1944 року та 18 додатків до неї. Крім того до джерел міжнародного повітря­ного права належать багаточисельні двосторонні і багатосторонні угоди, що регулюють в основному регулярні міжнародні польо­ти цивільної авіації, що здійснюються з комерційною метою.

Міжнародне космічне право – галузь міжнародного права, яка регулює космічну діяльність держав. Провідна роль в правовому забезпеченні космічної діяльності належить Генеральній Асамблеї ООН, та її допоміжному органу – Комітету з вико­ристання космічного простору в мирних цілях, його підкомітету з правових питань.

Основні джерела міжнародного космічного права:

• Договір про принципи діяльності держав з дослідження і використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла від 27 січня 1967 р.;
• Угода про діяльність держав на Місяці і інших небесних тілах від 18 грудня 1979 р.;
• Угода про рятування космонавтів, повернення космонавтів і поверенення об’єктів, запущених в космічний простір від 22 квітня 1968 р.;
• Конвенція про міжнародну відповідальність за шкоду, завда­ну космічними об’єктами 1972 року.
• Укладені також численні двосторонні і багатосторонні угоди.

Необхідні нормативні документи та літературні джерела:

Международное публичное право: учебн./Л.П. Ануфриева, К.А. Бякишев, Е.Г. Моисеев, В.В. Устинов (и др.); отв. ред К.А. Бякишев – 5-е изд., перераб. И доп.-М:Проспект, 2010 – 1008с.

Міжнародне право Ю.А. Іванов: Посібн. Для підготовки до іспитів.-К.: вид. Паливода, 2004. -202с – Бібліогр.: с.193-194

Міжнародне публічне право: Підручник/Під редакцією Г.О.Анцелевича.-К.:Алерта, 2005.-424с.

Оцінка розвитку підприємства

1. Загальні підходи до оцінки розвитку підприємства.

2. Синтетичні підходи до оцінки розвитку підприємства.

3. Оцінка розвитку підприємства на основі радіального профілю.

4. Оцінка розвитку підприємства на основі використання BSC та Tableau le Bord.

Розвиток підприємства потребує оцінювання для забезпечення зворотного зв’язку в управлінні розвитком та створення цілісного образу об’єкта управлінського впливу – розвитку – перед його впровадженням у реальність.

Результати оцінювання розвитку підприємства мають значення для стратегічного управління підприємством , для прийняття довгострокових рішень щодо злиття та обєднання підприємств, довгострокових інвестицій тощо. Частково результати оцінювання розвитку підприємства мають враховуватися у прийнятті рішень щодо стратегічних альянсів, пошуку нових ринків для продукції підприємства, планування довгострокової співпраці з партнерами тощо.

Підходи до оцінювання розвитку підприємства різноманітні, і тому потребують певного групування та порівняльної характеристики. Підходи до оцінки розвитку підприємства поділено за трьома ознаками – за видом подання оцінки (кількісні та якісні) , за ступенем її узагальнення ( часткові або агреговані) та за формою відображення (графічні та аналітичні).

У кількісних підходах оцінка розвитку підприємства представлена кількісними показниками – динаміки, структури тощо. Цей підхід широко використовується в оцінюванні, наприклад, стратегії розвитку підприємства: концепції оцінки використовуваної стратегії та досягнень підприємства DEA,

BSC та інші модифікації збалансованої системи показників (VSC, BPMP, Ergometrics), Tableau du Bord, ProMes, PMM, QPM, BMW тощо.

До кількісних агрегованих підходів оцінювання розвитку підприємства слід віднести використання факторних лінійних та нелінійних моделей, стохастичних лінійних моделей, систем диференційних рівнянь. Вплив окремих чинників у таких моделях описується за допомогою показників діяльності підприємства в цілому або його окремих функціональних підсистем. Враховуючи комплексність поняття розвитку підприємства, слід припустити, що факторні, стохастичні моделі або системи диференційних рівнянь будуть складними і тому для їхньої реалізації доцільне застосування сучасних інструментів – BIT – пакетів, OLAP – пакетів, які дозволяють відобразити в різні способи складний масив структурованих даних, та Data Mining Tools, що спрямовані на пошук моделей або залежностей із заданим заздалегідь мінімальним значенням коефіцієнта кореляції у структурованих та слабко структурованих даних.

За формою відображення результату оцінювання все кількісні підходи до оцінювання розвитку підприємства є аналітичними.

До числа переваг кількісних підходів до оцінювання розвитку підприємства слід віднести горизонтальну та вертикальну порівнюваність оцінки, спрощення її інтерпретації, уникання розбіжностей щодо порядку формування оцінки. Недоліками даних підходів слід визнати складність вибору показників та моделей, необхідність верифікації моделей та емпіричної перевірки їхньої надійності, визначення вагомості кожної з часткових оцінок при формуванні агрегованої кількісної оцінки розвитку підприємства, технічна складність розрахунків.

Якісні підходи до оцінювання розвитку підприємства можуть бути як графічними, так і аналітичними. Здебільшого вони базуються на використанні експертних оцінок або дескриптивного оцінювання розвитку за вибраними ознаками і за своєю суттю є агрегованими. Якісні підходи до оцінювання розвитку підприємства представлені експертною оцінкою за сформованою

шкалою розвитку підприємства в цілому, експертною оцінкою за шкалами розвитку окремих функціональних підсистем підприємства із подальшим формуванням лінійного або радіального профілю, аналізом проблем та перспектив розвитку підприємства.

Використовувати експертне опитування в оцінюванні розвитку підприємства можна не тільки прямо, коли завдання експертів є оцінювання розвитку підприємства або певної функціональної підсистеми, але й опосередковано, коли експерти мають оцінити прояв вже визначених ознак розвитку. Тоді оцінка розвитку формується вже на підставі оцінки інтенсивності прояву його ознак. Такий підхід до оцінювання є більш складним і потребує попередньої розробки карт розвитку підприємства або його окремих функціональних підсистем. Але суб’єктивність такого підходу є дещо нижчою, оскільки оцінити прояв певної ознаки розвитку простіше, ніж розвитку в цілому, щодо розуміння якого експерти можуть мати різні погляди. Для забезпечення наочності в оцінюванні прояву ознак розвитку можна використовувати радіальний профіль.

Перевагами якісного підходу до оцінювання розвитку підприємства є швидкість, узагальню вальний характер та одночасне охоплення багатьох аспектів розвитку підприємства без використання часткових оцінок. Але якісним підходам також притаманна суб’єктивність, адже експерти можуть по-різному розуміти поняття розвитку підприємства або його окремих функціональних підсистем. Оцінка розвитку підприємства за допомогою якісних підходів є непорівнювальною, що ускладнює її інтерпретацію і робить менш значущою у прийнятті рішень.

Графічні підходи до оцінювання розвитку підприємства широко представлені моделями розвитку, що базуються на ідеї життєвого циклу підприємства. Перевагою таких моделей є наочність, простота інтерпретації, наявність характеристик кожного з етапів розвитку підприємства. Такі моделі можуть застосовуватися в межах і кількісних, і якісних підходів до оцінювання розвитку підприємства, залежно від того, які показники використовуються в

моделі. Якщо обидва використані показники, що відображаються за віссю абсцис та за віссю ординат є кількісними, то таку модель побудовано на використанні аналітичних функцій. Якщо хоча б один показник кількісно не детермінований, то така модель може застосовуватись в межах якісних підходів до оцінювання розвитку підприємства.