Поняття, сутність та принципи державного регулювання сільського господарства.

План

Державна регулятивна діяльність у сільському господарстві України

Лекція №10

1. Поняття, сутність та принципи державного регулювання сільського
господарства.

2. Форми та методи державного регулювання сільського господарства.

3. Система та повноваження органів, що здійснюють державне регулювання сільського господарства.

 

Основна література

Нормативно-правові акти

1. Господарський кодекс України. Київ, “ІнЮре”, 2003.

2. Про підприємства в Україні: Закон України від 27.03.1991 р.// Відом.Верхов.Ради України.- 1991.- №24.- Ст.272.

3. Про господарські товариства: Закон України від 19.09.1991 р.// Там же.- 1991.- № 49.- Ст.682.

4. Про державну підтримку сільського господарства України від 24.06.2004 Відом.Верхов. Ради України. – 2004, N 49, ст.527

5. Питання Міністерства аграрної політики України із змінами та доповненнями на 05.03.2004 від 7 червня 2000 року N 772/2000

6. Про фермерське господарство від 19.06.2003 № 973-IV Відом.Верхов.Ради України. – 2003. N 45. - ст. 363.

7. Про сільськогосподарську кооперацію: Закон України від 17.07.1997 р.// Відом.Верхов.Ради України.- 1997.- №39.- Ст.261.

8. Постанова Кабінету міністрів України від 25 серпня 2004 р. N 1102 Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для надання підтримки фермерським господарствам. – Офіційний вісник України вiд 10.09.2004 - 2004 р., № 34, стор. 71, стаття 2269

9. Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки: Указ Президента України від 03.12.1999 р.// Офіц. вісн. України.- 1999.- №49.- Ст. 2400.

10. Закон України «Про фіксований сільськогосподарський податок» від 17 грудня 1998 р. Відом.Верхов.Ради України. – 1999. – N 5-6. – Ст.39

 

Навчальна та наукова література

 

1. Аграрное право: Учебник для вузов/Под ред. проф. Г.Е. Быстрова и проф. М.И. Козыря. -М.: Юрист, 2000.- 534 с.

2. Аграрное, земельное и экологическое право Украины. Общие части учебных курсов. Учебное пособие. Издание вто­рое — дополненное и исправленное. Под редакцией докт. юрид. наук, профессора Погребного А.А. и канд. юрид. наук, доцента Каракаша И.И.— X.: ООО «Одиссей», 2001.— 400 с.

3. Аграрне право України - Підручник / В.З. Янчук, В.І. Андрійцев, С.Ф. Василюк та інші; За ред. В.З. Янчука. — 2-е вид., перероб. та допов. — К.: Юрінком Інтер, 2000. — 720 с.

4. Павлович З.А. Державне регулювання і управління сільськогосподарським виробництвом і іншими галузями АПК в умовах реалізації аграрної реформи в Україні: проблеми теорії і практики // Аграрна реформа в Україні: економічні і правові проблеми. Матеріали "круглого стола". Одеса, вересень, 1993.Тези доповідей і виступів. - Одеса, 1993. - С. 15-19.

5. Бейкун А. Державне регулювання діяльності обласного агропромислового комплексу: поняття і суть // Право України. - 1997. - №9. - С. 26-28, 35.

6. Бейкун А.Л. Державне регулювання діяльності обласного агропромислового комплексу (організаційно-правові питання): Автореферат дисертації на здобутя наукового ступеня кандидата юридичних наук: 12.'00.06 / НАН України; Інститут держави і права ім.В.М.Корецького . - Київ, 1999. -18с.

7. Статівка А. Деякі аспекти посилення державного регулювання в процесі аграрних перетворень // Право України. - 2001. - №6. - С.57-59.

8. Бейкун А. Структурно-функціональний аспект діяльності органів державного регулювання аграрного сектора національної економіки // Право України. - 2000. -№8.-С.28-30.

9. Бейкун А. Правові проблеми теорії державного регулювання в Україні // Право України. - 2001. - №8. - С.44-48.

10. Павлович З.А. Державне регулювання сільського господарства // Аграрне право України: Підручник / Янчук В.З., Андрейцев В.І., Бичкова Ц.В., Василюк С.Ф., Запорожець А.М. та ін. / За ред. академіка АПН, проф. В.З.Янчука. - Київ: Юрінком,1996. - С.388-411.

 

В умовах переходу .до ринкових відносин ефективне функціонування економіки можливе тільки в разі відмови від командно-адміністративної системи управління. Раніше держава повністю регламентувала всі сторони діяльності с/г виробників від планування їх господарської діяльності, реалізації продукції, розподілу доходів і до підбору кадрів. Тобто, мова йшла про державне управління. З початку 90-х років правовий вплив держави на сільське господарство змінився. Державне регулювання безпосередньо не пов'язано з підпорядкуванням певних суб'єктів. С/г підприємства в своїй діяльності незалежні від органів державного управління, політичних та громадських організацій. Закон забороняє будь-яке втручання, що обмежує права с/г суб'єктів. Більше того, Закон встановлює відповідальність за шкоду, що заподіяна неправомірними діями органів державного управління або їх посадовими особами. Тому, у випадку видання таким органом акту, що порушує права с/г підприємства, останнє вправі звернутися в суд із заявою про визнання такого акту недійсним, а збитки, що понесло с/г підприємство внаслідок виконання рішення державного органу, який порушив його права, підлягають відшкодуванню за рахунок цих органів. Тобто, можна стверджувати, що межі державного регулювання знаходяться в залежності від економічних відносин і соціально-політичного устрою держави. Через відповідні органи в процесі регулювання різних сфер та галузей господарського комплексу держава виконує широке коло економічних, політичних, соціально-культурних функцій, використовуючи для цього правовий механізм.

Державно-правове регулювання закріплено Конституцією України. Ст. 19 передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Функції з державного регулювання здійснюються відповідними суб'єктами, які утворюються державою. Ці суб'єкти діють за дорученням держави і наділені необхідними повноваженнями. Функціонують вони тільки в межах, що встановлені законом.

В сучасних умовах тільки держава зможе забезпечити найбільш раціональне використання земель, рівність всіх форм власності, гарантувати розвиток підприємництва, виробництво необхідної продукції. Важливими механізмами правового регулювання виступають демонополізація в промисловості, що сприяє розвитку конкуренції та зниженню цін на с/г продукцію, приватизація державного майна в АПК. Тільки державою можуть застосовуватись такі економічні важелі як податкові пільги, субсидії, пільгове кредитування.

Державне регулювання економічного та соціального розвитку здійснюється шляхом розробки та затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального розвитку, охорони навколишнього середовища.

Різноманітність с/г виробництва потребує узгодження в рішенні проблем пов'язаних з виробництвом, переробкою та реалізацією с/г продукції. Необхідно, щоб с/г продукції було вироблено стільки, скільки потрібно для забезпечення населення + вільна реалізація.

У Законах "Про КСП", "Про ФГ", "Про с/г кооперацію" передбачено, що ці суб'єкти діють на основі підприємництва. Це означає, що вони можуть без обмеження приймати рішення і здійснювати будь-яку діяльність не заборонену законодавством. В умовах такої свободи с/ г підприємствам буває важко обрати необхідні рамки поведінки і напрямки діяльності. Роль держави і полягає в тому, щоб скерувати діяльність цих підприємств. Тут маються на увазі не методи примусу, а методи рекомендацій. Місцеві управління АПК на підставі відомостей про потреби свого району дають рекомендації по визначенню направленості майбутнього виробництва.

Кожній територіальній одиниці в Україні властиві свої кліматичні умови, якість земель с/г призначення. Ці обставини приводять до того, що виникає необхідність у переміщенні значних обсягів продукції для задоволення потреб інших регіонів країни. Тому необхідно чітко знати скільки і якої продукції буде вироблено і вивезено, щоб зберігався баланс.

Все це дозволяє визначити державне регулюванняяк система економічно-правових засобів, спрямованих на встановлення ринкових відносин, роздержавлення, приватизацію, підприємництво, розвиток села і різних форм господарювання з метою покращення організації виробництва і доведення продукції с/г до споживача.