Система та види покарань.
Передбачені чинним кримінальним законодавством окремі види покарань утворюють певну систему. Система покарань, встановлена ст.51 КК, і є тією юридичною базою, на якій ґрунтується діяльність судів по застосуванню покарань. Законодавець, визначаючи систему покарань, тим самим створює базу і для побудови санкцій у відповідних статтях Особливої частини КК, де передбачені види і межі покарань за окремі злочини.
Система покарань покликана визначати однаковість (однозначність) у правозастосовній діяльності і згідно з цим бути важливим засобом забезпечення законності. Системі покарань невідомі смертна кара, а також болісні і такі покарання, що ганьблять і калічать засудженого, наприклад, тілесні покарання, позбавлення всіх громадянських прав та ін. У ній значне місце посідають покарання, не пов’язані з позбавленням волі: штраф, громадські роботи тощо. Включаючи в себе цілий комплекс покарань, їх система дає можливість забезпечити при застосуванні судами конкретних покарань їх необхідну індивідуалізацію відповідно до тяжкості вчиненого злочину і особи засудженого.
Система покарань - це закріплений у Кримінальному кодексі України обов’язковий для суду вичерпний перелік видів покарань, які розташовані у порядку зростання їхньої тяжкості. З цього визначення видно, що поняття системи покарань містить у собі низку ознак, а саме :
а) система покарань встановлюється тільки законом. Жодне покарання не може визначатися довільно, його вид, розміри, порядок і підстави застосування можуть бути зазначені тільки в законі;
б) перелік покарань, що утворюють систему, обов’язковий для суду. Інакше кажучи, суд, прерогативою якого є застосування покарання, не має права відступити від цієї системи;
в) перелік покарань, що утворюють систему, є вичерпним. Це означає, що з погляду закону на даний момент система покарань є закінченою, завершеною. Коли говорять про систему покарань як вичерпний їх перелік, то мають на увазі ту систему, той їх перелік, що наведений у ст.51 КК. Тому за злочин, вчинений на території України, неможливо, наприклад, застосувати таке покарання, як тюремне ув’язнення, заслання чи звільнення від посади, тому що КК таких покарань не передбачає;
г) система покарань передбачає їх розміщення у певному порядку за ступенем їх суворості. У ст.51 КК вони розташовані починаючи від менш суворих до більш суворого. Подібного роду ступінчастість, «сходи» покарань дають можливість суду вирішувати, яке з покарань є більш чи, навпаки, менш суворим. Ці питання виникають при зміні вироку в касаційній чи наглядовій інстанції, призначенні покарання в порядку ст.69 КК чи заміні покарання більш м’яким (ст.82 КК).
Значення системи покарань полягає в тому, що вона:
а) відкриває простір для реалізації принципів кримінального права;
б) забезпечує досягнення мети покарання;
в) полегшує нормотворчу діяльність законодавця;
г) встановлює чіткі рамки для суду при призначенні ним покарання.
Діюча система покарань наведена в ст. 51 КК і включає в себе 12 видів покарань:
1) штраф (ст.53 КК);
2) позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу (ст.54 КК);
3) позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (ст.55 КК);
4) громадські роботи (ст.56 КК);
5) виправні роботи (ст.57 КК);
6) службові обмеження для військовослужбовців (ст.58 КК);
7) конфіскація майна (ст.59 КК);
8) арешт (ст.60 КК);
9) обмеження волі (ст.61 КК);
10)тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців (ст.62 КК);
11)позбавлення волі на певний строк (ст.63 КК);
12)довічне позбавлення волі (ст.64 КК).
Треба зауважити, що у розділі XV Загальної частини КК “Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх” є ст.98 КК, яка наводить систему покарань, що можуть бути застосовані до неповнолітніх. Вона складається з шести видів покарань, які за строками і розмірами відрізняються від загальної системи покарань у бік їх пом’якшення, але це ми будемо вивчати у наступній темі.
Крім загальних ознак, про які зазначено вище, всі покарання, передбачені ст.51 КК, мають специфічні риси, які дозволяють класифікувати їх за певними критеріями.