Тема 5. Ринок праці та його регулювання
Питання1. Основні поняття ринку праці
Ринок праці – це система суспільних відносин, зв'язаних з найманням і пропозицією праці, тобто її покупкою і продажем; це також економічний елемент – сфера працевлаштування, у якій взаємодіють покупці і продавці праці; це механізм, що забезпечує узгодження ціни й умов праці між роботодавцями і найманими робітниками і регулює попит та пропозицію.
Економічні категорії ринку праці | ||
Сукупний попит | Сп | Загальна потреба економіки в найманій робочий силі, що включає як укомплектовані працівниками робочі місця, так і неукомплектовані |
Ефективний попит складається з економічно доцільних місць | Загальний попит сума ефективних і неефективних робочих місць | |
Поточний попит - кількість вакантних місць | Удоволений попит - кількість зайнятих робочих місць | |
Сукупна пропозиція | Спр | Все економічно активне населення |
Поточну пропозицію складають активно шукаючу роботу безробітні; працівники бажаючі змінити місце роботи, учні, що бажають працювати | Удоволена пропозиція - кількість зайнятих робітників |
Ринок праці виконує функції:
ü суспільного поділу праці;
ü інформаційну;
ü посередницьку;
ü відтворювальну;
ü стимулюючу;
ü оздоровлюючу;
ü регулюючу.
Виходячи з цього, ринок праці впливає на:
ü спосіб залучення людей до праці;
ü відтворення робочої сили;
ü вирішення проблеми зайнятості населення;
ü соціальної підтримки безробітних;
ü формування доходів населення;
ü інші.
Основна функція ринку праці полягає в перерозподілі праці через сферу звертання між галузями, сферами виробництва між підприємствами, заповненні вакансій і забезпеченні роботою людей.
Кон'юнктура ринку – співвідношення попиту та пропозиції. У залежності від співвідношення попиту та пропозиції розрізняють три типи кон'юнктури ринку:
- працедефіцитна –попит перевищує пропозиція;
- праценадлишкова – пропозиція перевищує попит;
- рівноважна – попит відповідає пропозиції.
Рис.3. Схема ринку праці