Тема 5. Ринок праці та його регулювання

Питання1. Основні поняття ринку праці

Ринок праці – це система суспільних відносин, зв'язаних з найманням і пропозицією праці, тобто її покупкою і продажем; це також економічний елемент – сфера працевлаштування, у якій взаємодіють покупці і продавці праці; це механізм, що забезпечує узгодження ціни й умов праці між роботодавцями і найманими робітниками і регулює попит та пропозицію.

 

Економічні категорії ринку праці
Сукупний попит Сп Загальна потреба економіки в найманій робочий силі, що включає як укомплектовані працівниками робочі місця, так і неукомплектовані
Ефективний попит складається з економічно доцільних місць Загальний попит сума ефективних і неефективних робочих місць
Поточний попит - кількість вакантних місць Удоволений попит - кількість зайнятих робочих місць
Сукупна пропозиція Спр Все економічно активне населення
Поточну пропозицію складають активно шукаючу роботу безробітні; працівники бажаючі змінити місце роботи, учні, що бажають працювати Удоволена пропозиція - кількість зайнятих робітників

 

Ринок праці виконує функції:

ü суспільного поділу праці;

ü інформаційну;

ü посередницьку;

ü відтворювальну;

ü стимулюючу;

ü оздоровлюючу;

ü регулюючу.

 

Виходячи з цього, ринок праці впливає на:

ü спосіб залучення людей до праці;

ü відтворення робочої сили;

ü вирішення проблеми зайнятості населення;

ü соціальної підтримки безробітних;

ü формування доходів населення;

ü інші.

Основна функція ринку праці полягає в перерозподілі праці через сферу звертання між галузями, сферами виробництва між підприємствами, заповненні вакансій і забезпеченні роботою людей.

Кон'юнктура ринку – співвідношення попиту та пропозиції. У залежності від співвідношення попиту та пропозиції розрізняють три типи кон'юнктури ринку:

- працедефіцитна –попит перевищує пропозиція;

- праценадлишкова – пропозиція перевищує попит;

- рівноважна – попит відповідає пропозиції.

 

 
 

 

 


Рис.3. Схема ринку праці