Музично-дидактичні ігри

Музично-дидактичні ігри є одним із засобів музичного розвитку ді­тей. Вони мають певний зміст, розвиток дії, правила. Н. Ветлугіна опрацювала музично-дидактичні ігри для кожної вікової групи дитячого садка. Ці ігри відіграють значну роль у сенсорному розвитку дітей, удосконалюють слухові відчуття, сприяють активно­му розвитку музичного сприйняття.

Музично-дидактичні ігри мають багато спільного з рухливими іграми та хороводами. Змагання в спритності, сміливості, швидкості відбуваються тільки під кінець гри, щоб не порушувати слухової зосереджуваності дітей

За своїм характером музично-дидактичні ігри можуть бути різними проте вони мають на меті навчити дошкільників розрізняти і запам'ято­вувати музичні звуки за висотою, тембром, динамікою, ритмом у зв'язку із загальним характером музичного твору. Так, наприклад, діти дифе­ренціюють звуки за висотою: який із двох звуків, зіграних на фортепіа­но або на дитячих музичних інструментах (металофоні, баяні), вищий або нижчий. Звуки відтворюються голосом або на різних інструментах —. трикутнику, бубні та ін., а діти повинні визначити, який із них вище. На­приклад, гра «Чия хатка?» (музика О. Тилічеєвої, слова Ю. Островсь­кого) '.

Наведемо приклад гри. Вихователь ударяє по одно­му клавішу металофона, а дитина мусить по слуху відшукати на іншо­му металофоні потрібний клавіш і повторити цей звук.

Діти старшої та підготовчої до школи груп можуть визначити на­прямок мелодії. Музичний керівник грає мелодію у високому і низькому регістрах, а діти виконують відповідні рухи.

Для розвитку чуття ритму діти відтворюють ритмічний рисунок на барабані, бубні або рухами. Наприклад, гра «Кулачки й долоньки» (му­зика О. Тилічеєвої, слова Ю. Островського). Діти сидять, розділившись на групи: одні — «кулачки», а інші — «долоньки». Обидві групи співають по черзі свою «партію» і точно вистукують ритм: перша група — кулачками, а друга — долонями.

Дошкільників учать також розрізняти звучання інструмента або голосу за тембром. Вихователь грає на бубні, брязкальці, баяні, барабані а діти співають або кличуть різними голосами. Дитина, яку викликали, має визначити назву інструмента або вгадати, хто кличе чи співає. На­приклад, гра «Хто співає, впізнавай!» (музика О. Тилічеєвої, слова А.Гангова)Для визначення динамічних відтінків дітей учать розрізняти тихе або голосне звучання окремих звуків чи мелодій, довільно посилювати або послаблювати звучання відповідно до розвитку ігрового образу. На­приклад, гра «Тихо — голосно співаймо» (музика О. Тилічеєвої, слова А. Гангова).

Усі музично-дидактичні ігри можна розділити на три типи відповід­но до розгортання дій та дидактичних завдань. Своїм спокійним і зосе­редженим характером перший тип нагадує настільні дидактичні ігри. В їхній основі лежить вміння вслухуватися в музику. Виконання сенсор­ного завдання пов'язане з ігровою дією. Наприклад, «Музичні молоточ­ки» (музика О. Тилічеєвої, слова Ю. Островського), «Тихі й голосні дзвіночки» (музика Р. Рустамова, слова Ю. Островського). Другий тип музично-дидактичних ігор наближається до рухливих Спочатку виконується сенсорне завдання, а потім — ігрові дії з елемен­тами змагання. Наприклад, гра «Мисливці і зайці» (музика О. Тилічеєвої, слова А. Гангова).

Третій тип ігор за характером подібний до хороводних. Вони мають риси народних ігор, їм властива варіаційність, елементи імпровізації рухів. У музично-дидактичних іграх цього типу сполучаються рухи групи дітей і дії ведучого, роль якого грають по черзі самі діти. Часто хоровод­ні рухи виконуються одночасно всіма учасниками гри. Дітей поділяють на дві групи, між якими відбувається змагання, хто краще виконає в якійсь ігровій формі сенсорне завдання. Наприклад, «День народжен­ня півника» (музика А. Філіпенка, слова В. Болдирєвої) .

Методика розучування музично-дидактичних ігор така ж сама, як і розучування музичних ігор, танців, хороводів. Особлива увага приділя­ється виконанню музично-сенсорного завдання, якості звука.

Під час проведення музично-дидактичних ігор необхідно дотримува­тись ігрових правил, що заохочують дітей, які правильно виконали зав­дання. Вони можуть стати ведучими, першими заходити до «хатки», по­грати на музичному інструменті тощо.

Дітей знайомлять з музично-дидактичними іграми на музичних за­няттях у всіх вікових групах, починаючи з третього року життя. Посту­пово ці ігри входять у побут і проводяться вихователем у другій полови­ні дня. З віком дітей ускладнюються програмові вимоги і відповідно ускладнюються ігри. Для їхнього проведення необхідно мати грампластинки із записом дитячого музичного репертуару, програвач, дитячі му­зичні інструменти — металофон, бубон, брязкальця, дзвіночки, трикут­ники, цитри, бандури тощо.